Володимир Білінський про Невського - Якщо взяти будь-яку енциклопедію, випущену за радянських часів, і подивитися історичну довідку про князя Олександра Невського, то в ній
буде зазначено рік його народження — 1220, а ще — його участь у битві на
річці Неві зі шведами в 1240 році, з німцями й естами в 1242 році на
Чудському озері. Я невипадково акцентую увагу саме на цих датах. Є
книжка Катерини ІІ, якщо не помиляюся, «Нариси російської історії». Це
раритетне видання зберігається в Національній бібліотеці України імені
В. Вернадського, де, власне, мені вдалося його відшукати. Книжка
повністю написана російською мовою, але приблизно на 130-й сторінці є в
ній вмонтований текст французькою мовою. Підтвердженням того, що його
писала сама імператриця, є прикінцева примітка. З неї дізнаємося про те,
що цей текст завірив сам міністр освіти Російської імперії князь
Голіцин. А от руку самого міністра засвідчив вже посол Французької
республіки, прізвище якого теж зазначається в даній примітці. Є там і
характерний відбиток старовинної печатки. Тобто двічі підтверджується
автентичність написаного Катериною ІІ. Коли я ознайомився з перекладом
цього тексту, то був просто вражений кількома фактами. По-перше,
Олександр Невський народився не в 1220, а в 1230-му чи 1232 році.
По-друге, він не міг у такому юному віці брати участь у Невській битві в
1240 році та в 1242 році на Чудському озері, оскільки йому на той час
виповнилося трохи більше десяти років. До речі, на цю історичну
невідповідність вказують також праці й Іоанна де Плано Карпіні —
монаха-францисканця, якого папа Інокентій IV у 1246 році відправив до
Золотої Орди як місіонера. Результатом його поїздки стала доповідь папі
Інокентію IV під назвою «Історія Монголів» А так званий Іпатіївський
літопис, який серед істориків вважається важливим документальним
джерелом з історії Давньої Русі, також не підтверджує «героїчних
вчинків» Олександра Невського. Є, до речі, кілька поглядів авторитетних
європейських істориків на його діяльність. Більшість із них сприймає
Олександра Невського як колабораціоніста. Фактично, зрадивши своїх
братів Андрія й Ярослава у 1252 році, він сприяв встановленню на Русі
надзвичайно жорстокого режиму Золотої Орди.