1926 рік. Коли в Києві відбувалися урочистості з нагоди 60-ліття від дня народження та 40-річчя наукової і громадської діяльності академіка Михайла Сергійовича Грушевського, Юхим Йосипович Сіцінський провів у Кам’янці-Подільському розширені збори наукової інтелігенції з участю представників трудових колективів міста й округу, на яких виголосив велику доповідь, в якій уперше на Поділлі подав широкий огляд життєвого шляху та історіографічний аналіз творчої спадщини ювіляра. Юхим Йосипович відзначив такий внесок Михайла Сергійовича у вивчення Поділля: проводив із Володимиром Антоновичем розкопки в Бакоті, написав «Барське староство» та видав багато архівних матеріалів у двох томах восьмої частини «Архива Юго-Западной России», у Львові видав дуже цінну збірку документів, що стосуються історії Поділля.
1930 рік. Газета «Червоний кордон», що видавалася в Кам’янці-Подільському, повідомила, що секретар райкому Комуністичної партії (більшовиків) України Іван Юліанович Кулик побував у Цвіклівцях, виступив на колгоспному святі.
1973 рік. У Кам’янець-Подільський байкареві Микиті Павловичу Годованцю, який 26 вересня відзначив 80-річчя, надійшла вітальна телеграма з Москви від секретаріату правління Спілки письменників СРСР.
1984 рік. Кам’янець-Подільський міський відділ запису (згодом — реєстрації) актів громадянського (згодом — цивільного) стану (ЗАГС — РАГС — РАЦС) очолила 32-річна Людмила В’ячеславівна Лопатинська (народилася 18 серпня 1952 року в Кам’янці-Подільському). Її попередницею була Антоніна Павлівна Чорноіванова, яка очолювала цю службу три десятиліття (в 1954—1984 роках), а наступницею 2006 року стала Ольга Петрівна Гуменна.
1993 рік. Мотоболісти «Поділля» з Кам’янця-Подільського стали дворазовими чемпіонами України.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито регіональне реанімаційне відділення.
2003 рік. У Кам’янці-Подільському гостював український співак Павло Дворський.
2003 рік. Завершився дводенний візит до Кам’янця-Подільського офіційної делегації з польського міста Перемишля.
Цього дня народилися:
1883 рік. У селі Святець (тепер Теофіпольського району Хмельницької області) народився (21 вересня за старим стилем) Дмитро ЗахаровичМануїльський — радянський партійний і державний діяч. Як народний комісар земельний справ Української Соціалістичної Радянської Республіки у серпні 1921 року відвідав Кам’янець-Подільський, виступив на другому повітовому з’їзді молоді, який відкрився 25 серпня, привітав делегатів від імені ЦК КП(б)У. З Іваном Куликом побував у селі Маків. Помер 22 лютого 1959 року в Києві.
1921 рік. У селі Времівка (тепер Великоновосілківського району Донецької області) народився Анатолій Денисович Косматенко (псевдонім — Анатолій Троян) — український поет-байкар, член Спілки письменників України від 1955 року. У 1939—1947 роках перебував у лавах Червоної (Радянської) армії, був учасником війни з німцями. У 1947—1948 роках викладав українську мову та літературу в середній школі. У 1948—1953 роках навчався на філологічному факультеті Київського університету. Одночасно з навчанням працював у «Літературній Україні», згодом — у видавництві «Радянський письменник» (з 1991 року — «Український письменник») і журналі «Дніпро». У вересні 1963 року був учасником урочистостей у Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя байкаря Микити Годованця. Косматенко друкувався від 1947 року. Видав збірки «Байки» (1953), «Кручені паничі» (1956), «Слово» (1959), «Сміх і гнів» (1965), «Запорожець і чорт» (1969), «Скіфська сережка», «У лісі й поза лісом» (обидві — 1972). Творче засвоєння досвіду класичного байкарства Григорія Сковороди, Леоніда Глібова поєднував із пошуками засобів оновлення жанру. Байки Косматенка часом набували ознак притчі, новели, фейлетону, гуморески, пародії. Писав також ліричні вірші. Помер 6 квітня 1975 року в Києві. Посмертно побачили світ збірки Коматенка «Жагуче кохання» (1977), «Сатира, гумор, лірика» (1981). У рідному селі на будинку, де жив байкар, встановлено меморіальну дошку.
1930 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Ванда Вікторівна Скорохватова — музичний педагог. 1 вересня 1960 року почала працювати викладачем фортепіано в Кам’янець-Подільському технікумі підготовки культосвітніх працівників (від 1961 року — культосвітнє училище, від 1990 року — училище культури, нині — коледж культури та мистецтв), у 1961—1986 роках очолювала предметну комісію фортепіано. Була депутатом Кам’янець-Подільської міської ради дев’ятого та десятого скликання (обрано 1963 та 1965 року). 1975 року в телесеріалі «Стара фортеця» зіграла роль дружини губернатора. Померла 2009 року.
Ванда Вікторівна Скорохватова
1939 рік. У селі Немирівське Балтського району Одеської області народився Іван ФедоровичКурас — доктор історичних наук, дійсний член Національної академії наук України (з 1995 року). Закінчив 1962 року Одеський університет, 1967 року — аспірантуру Київського університету. Був віце-прем’єр-міністром України з питань гуманітарної політики. 28 жовтня 1995 року побував у Кам’янці-Подільському з робочим візитом. Помер 16 жовтня 2005 року в Києві.
1955 рік. Народилася Надія Антонівна Сільченко — директор Кам’янець-Подільського коледжу будівництва, архітектури та дизайну, депутат Кам’янець-Подільської міської ради.
1955 рік. Народився Микола Петрович Прудивус. Працював директором радгоспу «Колодієвський» села Колодіївка Кам’янець-Подільського району.
1960 рік. Народився Станіслав Володимирович Лісовий. Працював головою правління сільськогосподарського підприємства «Дружба» села Врублівці Кам’янець-Подільського району.
Цього дня відійшли у вічність:
1935 рік. У Києві помер Микола Прокопович Василенко — український історик, правознавець, громадський і державний діяч. Народився 14 лютого (2 лютого за старим стилем) 1866 року в селі Есмань Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині селище міського типу Червоне Глухівського району Сумської області). Навчався у Глухівській гімназії. Закінчив 1890 року історико-філологічний факультет Юр’євського (нині Тартуського) університету. За часів гетьманату 1918 року був міністром народної освіти. Як міністр узяв участь в утворенні український державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському.
1996 рік. Помер Мусій ВеремійовичПідгородецький — Герой Соціалістичної Праці (1958). Народився 4 вересня 1905 року в селі Нігин (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області).
2002 рік. У США, не доживши три тижні до сторіччя, помер Григорій Олександрович Костюк — український літературознавець і критик. Народився 25 жовтня (12 жовтня за старим стилем) 1902 року в селі Боришківці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Середню освіту здобув у Кам’янці-Подільському. Закінчив 1929 року Київський інститут народної освіти, аспірантуру інституту імені Шевченка в Харкові, захистив кандидатську дисертацію. Викладав історію української літератури в Харківському педагогічному інституті професійної освіти, з початку 1934 року — в Луганському інституті народної освіти. У листопаді 1934 року звільнено за націоналістичні прояви в лекціях та перекручування програми. 25 листопада 1935 року заарештовано в Києві. Постановою Особливої наради при НКВС від 3 липня 1936 року заслано на п’ять років у концтабір у Воркуті. Від грудня 1940 року до липня 1944 року жив і працював (здебільшого не за фахом) у Слов’янську, Києві, Львові. У липні 1944 року емігрував на Захід. До 1951 року перебував у таборах для «переміщених осіб» в Німеччині. У лютому 1952 року виїхав до США. 23 жовтня 1992 року в Боришківцях відбувся вечір, присвячений 90-річчю Костюка. На вечорі виступив його син — Теодор Костюк — доктор фізико-астрономічних наук.
0
