3 липня
Цього дня колись:
1936 рік. У Радянському Союзі створено ДАІ (державну автомобільну інспекцію). Працівники ДАІ незалежної України теж ведуть відлік історії своєї служби від цієї дати. Традиційно цього дня (особливо в ювілейні роки) відзначають найкращих. Так, 1996 року на честь 60-річчя ДАІ Почесними грамотами Хмельницького управління МВС України та вимпелами «За успіхи в службі» нагороджено начальника Кам’янець-Подільського міського відділення ДАІ Миколу Довганя та старшого інспектора дорожньо-патрульної служби Кам’янець-Подільського відділу дорожньої міліції Анатолія Савицького.
1936 рік. Постановою Особливої наради при НКВС заслано на п’ять років у концтабір у Воркуті Григорія Олександровича Костюка — уродженця села Боришківці нинішнього Кам’янець-Подільського району. Згодом прославився як літературознавець української діаспори в Сполучених Штатах Америки, де мешкав від 1952 року. Восени 2006 року головну вулицю села Боришківці названо іменем Григорія Костюка.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбулася презентація місцевої універсальної товарно-сировинної біржі. Її першим директором був Юрій Леонідович Шабага, згодом (у 1994—1998 роках) — депутат Кам’янець-Подільської міської ради, деякий час — заступник голови міської ради. Після урочистостей перші торги провів Микола Вікторович Шепілов — тоді менеджер з організації біржової торгівлі, згодом депутат міської ради, заступник міського голови Кам’янця-Подільського. Серед брокерських контор, що брали участь у торгах було і нещодавно створене мале підприємство «Тірас» (директор Сергій Віталійович Бабій, нині — заступник міського голови Кам’янця-Подільського). Увечері того ж дня в кафе «Десертне» відкрився клуб ділових людей.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському на спільному засіданні чотирьох постійних депутатських комісій міської ради розглянуто стан справ у комунальному господарстві міста і визнано роботу виконкому в цій галузі незадовільною.
1991 рік. Головного архітектора міста Кам’янця-Подільського Анатолія Олексійовича Ткачука звільнено з посади за власним бажанням.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито пункт прийому заяв Хмельницького регіонального центру сертифікатних аукціонів.
1996 рік. У Кам’янці-Подільському задіяно станцію мобільного зв’язку. СП «Український Мобільний Зв’язок» (українсько-дансько-голландсько-німецьке спільне підприємство) розпочало діяльність у липні 1993 року. Отже, стільниковий зв’язок добирався до Кам’янця-Подільського рівно три роки. Першою фірмою, що стала обслуговувати клієнтів у місті над Смотричем, був «Паритет».
1996 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури міськвиконком провів «День відкритого листа».
1996 рік. Кам’янець-Подільський відвідав, побував у педагогічному інституті Іван Васильович Коляска — письменник, громадський і політичний діяч української діаспори в Канаді, автор книги «Освіта в радянській Україні». Народився 5 жовтня 1915 року в шахтарському містечку Кобалт у Північному Онтаріо в батьків родом із Буковини. Помер 20 жовтня 1997 року в Києві.
2002 рік. Перебуваючи з неофіційним візитом в Україні, Голова Ради міністрів Республіки Польща Лешек Міллер відвідав Кам’янець-Подільський у день свого народження.
2002 рік. Підписано угоду про партнерство між Кам’янцем-Подільським і польським містом Санок.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському в Кафедральному костелі святих апостолів Петра та Павла висвячено на ординарія Кам’янець-Подільської дієцезії єпископа-помічника цієї дієцезії Леона Дубравського, призначеного ординарієм розпорядженням від 4 травня Святійшого Отця Іоанна Павла ІІ.
Цього дня народилися:
1882 рік. У селі Сокіл (нині Кам’янець-Подільського району) народився Анатолій Максимович Богданович — український письменник. У Кам’янці-Подільському навчався в Подільській духовній семінарії (відраховано з п’ятого курсу за українофільські переконання). Вступив до військової школи, отримав офіцерське звання. Перебував на військовій службі. Закінчив 1914 року Київський комерційний інститут. Писав українською і російською мовами. Друкувався від 1909 року у газеті «Рада». Автор статей із питань економіки, культури, медичної допомоги, статистики, страхування, оповідання «Янголи співають», повістей «Несчастная» (Кам’янець-Подільський, 1909), «Всесильная» (Київ, 1910), публіцистичного твору «Эскизы современности» (Київ, 1909), історичної драми на п’ять дій «Гайдамаки» (Вільно, 1904). Помер 12 серпня 1914 року в селі Чернівці (нині селище міського типу Могилів-Подільського району Вінницької області) від тяжкого поранення під час Першої світової війни.
1885 рік. У селі Цвіжин поблизу Вінниці (нині Вінницького району Вінницької області) народився (21 червня за старим стилем) Прохор Данилович Воронін — український письменник. Навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському (1904 року виключено за належність до революційного гуртка). Вчителював, працював журналістом у Вінниці, Черкасах, Харкові. 1937 року переїхав до Києва. Належав до Спілки селянських письменників «Плуг». Автор збірки оповідань «Як я виграв у товариша вчителя самовар» (1909), оповідань «Щасливий день Флора», «На зажинках», «Радивонка» (всі — 1927) — про школу, дітей. Переклав окремі твори Дмитра Маміна-Сибіряка, Максима Горького, Всеволода Іванова, Костянтина Треньова, Івана Новикова та ін. Помер 24 квітня 1940 року в Києві.
1923 рік. У селі Стара Гута (нині Полонського району Хмельницької області) народився Анатолій Антонович Томашевський — кандидат історичних наук (1982). Працював у Кам’янці-Подільському в історичному музеї-заповіднику (у 1960—1964 роках), на загальнотехнічному факультеті (у 1964—1987 роках), у педагогічному інституті (у 1987—1990 роках).
1944 рік. У селі Макошине (нині селище міського типу Менського району Чернігівської області України) народився Василь Володимирович Юровський — комсомольський і партійний працівник, педагог. Працював шліфувальником на Кам’янець-Подільському автоагрегатному заводі, служив у армії, був інструктором обкому Ленінської комуністичної спілки молоді України та міськкому Комуністичної партії України. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював директором Кам’янець-Подільської середньої школи № 14, яку перетворив у навчальний заклад нового типу — гімназію. Юровського нагороджено медаллю «За трудову доблесть», значком «Відмінник народної освіти України». Помер після тривалої і важкої недуги 14 липня 1996 року в Кам’янці-Подільському, проживши 52 роки.
1946 рік. У польському місті Жирандув народився Лешек Міллер — Голова Ради міністрів Республіки Польща з 19 жовтня 2001 року до 2 травня 2004 року. 3 липня 2002 року, перебуваючи з неофіційним візитом в Україні, відвідав у день свого народження Кам’янець-Подільський.
1960 рік. У селі Пижівка Новоушицького району Хмельницької області народився Сергій Віталійович Бабій — заступник міського голови Кам’янця-Подільського (з 2010 року). У 1977—1978 роках навчався в Кам’янець-Подільському технічному училищі № 15, де здобув професію слюсаря промислового виробництва. У 1978—1979 роках працював оператором на Київському комбінаті азбестоцементних виробів. У 1979—1982 роках служив у Військово-морському флоті СРСР на Камчатці (водолаз, старшина першої статті). Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (навчався у 1983—1989 роках, здобув фах учителя історії та суспільствознавства). Працював другим, першим (обрано у листопаді 1989 року) секретарем Кам’янець-Подільського райкому ЛКСМУ, головою комітету в справах молоді в Кам’янець-Подільському райвиконкомі, директором малого підприємства «Тірас», заступником міського голови Кам’янця-Подільського (від жовтня 1997 року), секретарем Кам’янець-Подільської міської ради (від квітня 1998 року до 2004 року), першим заступником міського голови (у 2006—2008 роках). У 2008—2009 роках був радником міського голови Львова. У 2009—2010 роках працював завідувачем сектору методичного забезпечення та по роботі зі зверненнями споживачів у сфері житлово-комунального господарства Державної житлово-комунальної інспекції в Хмельницькій області.
1961 рік. В Ярмолинцях народився Юрій Анатолійович Хоптяр — кандидат історичних наук (1991). Син кандидата педагогічних наук Анатолія Сергійовича Хоптяра. 1982 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педінституту (1982). Вчителював, з 1984 року — асистент Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, з 1987 року — асистент, з 1991 року — старший викладач кафедри історії Східної Європи та археології Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У листопаді 1995 року ухвалою вченої ради педінституту Юрію Анатолійовичу за плідну наукову та навчально-методичну працю надано вчене звання доцента. 2006 року вчена рада університету одноголосно обрала Хоптяра на посаду професора кафедри історії Росії та спеціальних історичних дисциплін.
1941 рік. У місті Грубешів на Холмщині народився Богодар Антонович Которович — український скрипаль, народний артист Української РСР (1979), лауреат Шевченківської премії (1985), художній керівник державного камерного ансамблю «Київські солісти». Неодноразово з ансамблем виступав у Кам’янці-Подільському. Так, виступав у місті над Смотричем у листопаді 1978 року на відкритті концертів органної музики, 20 жовтня 1998 року брав участь у концерті на честь 80-річчя педагогічного університету, з яким ансамбль підтримує творчі зв’язки. Помер 4 липня 2009 року в Києві — на другий день після свого 68-річчя.
Богодар Антонович Которович
Цього дня відійшли у вічність:
1922 рік. У Кам’янці-Подільському помер Віталій Вутіш — начальник партійно-радянської школи в Кам’янці-Подільському на Польських фільварках. Народився 1902 року. Член Комуністичної партії від 1918 року. Похований 5 липня 1922 року на «Братських могилах» (у нинішньому сквері Васильєва). 20 березня 1923 року вулиця Старопоштова на Польських фільварках стала вулицею імені Вутіша.
1991 рік. Помер Павло Андрійович Цикра — педагог, ветеран війни, праці, партії та комсомолу. Народився 18 квітня 1907 року в містечку Смотрич (тепер селище міського типу Дунаєвецького району Хмельницької області). Навчався у 1928—1931 роках у Кам’янці-Подільському в інституті народної освіти, перейменованому 1930 року на інститут соціального виховання. Працював учителем історії, директором школи в Славутському районі. З 1939 року працював у Кам’янець-Подільському учительському інституті. У 1942—1945 роках перебував на фронті. У 1947—1969 роках працював у Кам’янець-Подільському учительському (від 1948 року — педагогічному) інституті: старший викладач, декан, заступник декана історичного факультету. Вступивши 1925 року 18-річним юнаком до лав комсомолу, не поривав з ним зв’язків і співпрацював упродовж усього життя (був ініціатором відкриття музеїв історії комсомолу Кам’янеччини в середній школі № 2 і в педагогічному інституті; брав участь у спорудженні меморіальних комплексів Володимиру Леніну в Ульяновську, Миколі Островському в Шепетівці, виїжджав на будови Байкало-Амурської магістралі).
2000 рік. У селищі міського типу Вороновиця Вінницької області помер Володимир Максимович Перепелюк — український бандурист, соліст хору імені Верьовки (у 1944—1974 роках). Народився 21 листопада (8 листопада за старим стилем) 1910 року в селі Боришківці Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Див. про нього статтю «Вічна пісня Перепелюка».
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
