1832 рік. Рада Харківського університету розпорядилася (13 жовтня за старим стилем) перевестиПодільську гімназію з Вінниці до Кам’янця-Подільського. Її відкрито в губернському центрі 13 січня (1 січня за старим стилем) 1833 року.
1891 рік. У селі Шутнівці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) преосвященний Димитрій урочисто освятив (13 жовтня за старим стилем) новозбудовану церкву Григорія, просвітителя Вірменії. Храм заклали 24 квітня (12 квітня за старим стилем) 1888 року. Церкву збудовано на кошти княгині Ганни Михайлівни Хілкової в пам’ять про її покійного чоловіка Григорія Дмитровича Хілкова. Серед ікон, які Хілкова пожертвувала храму, була невелика древня ікона Божої Матері Троєручиці. В часи войовничого атеїзму ікону було знищено. У наш час її заново написано й 14 травня 2006 року повернено в Свято-Григоріївську церкву (спонсорську допомогу надав Віктор Іванович Миронюк).
1919 рік. У Кам’янці-Подільському проведено державну нараду Української Народної Республіки. З доповідями виступили голова уряду Ісак Мазепа — про внутрішнє й міжнародне становище України, військовий міністр Всеволод Петрів — про військове становище.
1919 рік. У Кам’янці-Подільському посланець Володимира Ілліча Леніна Фрідріх Платтен проінформував уряд Української Народної Республіки про загальну принципову згоду Москви почати переговори щодо військової конвенції проти Денікіна.
1976 рік. На Пленумі Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Ілліч Брежнєв відзначив Кам’янець-Подільський кабельний завод, який майже 79 відсотків продукції випускає зі Знаком якості.
1988 рік. У Кам’янці-Подільському на будинку на вулиці Ленінградській (нині Лесі Українки), де народився український поет Микола Платонович Бажан, урочисто відкрито меморіальну дошку, яку виготовив український скульптор Ярослав Іванович Скакун. У торжествах узяли участь поети Іван Драч (керівник делегації), Павло Мовчан, Петро Перебийніс, Наталя Кащук, Наталка Поклад, дружина Бажана Ніна Володимирівна, сестра Алла Платонівна Ситра.
1994 рік. Виконувачем обов’язків генерального директора акціонерного товариства «Подільський цемент» призначено Семена Івановича Дарчука. Згодом він був головою правління та генеральним директором відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент».
1995 рік. Чемпіоном Хмельницької області з футболу став «Імпульс» із Кам’янця-Подільського (тренер — Володимир Петрович Пташник).
1997 рік. Кам’янець-Подільський відвідав Володимир Савелійович Мулява — гетьман Українського козацтва, генерал Збройних Сил України, народний депутат України. При зустрічі із заступником голови міськвиконкому Олександром Петровичем Доложевським оговорювалося питання формування футбольної команди козацтва на базі Кам’янця-Подільського.
2001 рік. Заступником голови Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації став Михайло Дмитрович Желізник. Від 21 квітня 2010 року до 1 квітня 2014 року був головою цієї адміністрації.
2001 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному університеті відбулися поетичні читання за участю поетів Сергія Пантюка, Назара Федорака, прозаїка Андрія Кокотюхи, перекладача Тетяни Доній.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському з роботою Центру дослідження історії Поділля ознайомився Микола МироновичАлексієвець — доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Дружба» зустрілися з кам’янчанами на запізнілій прем’єрі фільму «Комісар» режисер Олександр Якович Аскольдов та актриса Раїса Недашківська.
2004 рік. За вагомий особистий внесок у розв’язання проблем соціального захисту громадян, сумлінну працю та високий професіоналізм Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України відзначено Івана Григоровича Прокопова — директора психоневрологічного диспансеру в селі Мілівці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
2005 рік. Директором Кам’янець-Подільського медичного училища стала Ніна Федорівна Собко (народилася 3 січня 1959 року).
2015 рік. В Україні відбулися чергові вибори до місцевих рад. Зокрема, Михайла Євстафійовича Сімашкевеча вдруге обрано міським головою Кам’янця-Подільського.
Цього дня народилися:
1892 рік. У селі Кудринці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився (13 жовтня за старим стилем) Володимир Михайлович Отроковський — український поет, літературознавець. Помер 26 квітня 1918 року в Києві.
1892 рік. У місті Рильск Курської губернії (нині Курської області) народився (13 жовтня за старим стилем) Микола ІоакимовичХудяков — командир Червоної армії. Закінчив 1915 року військове училище. Учасник Першої світової війни, штабс-капітан. 25 серпня 1917 року заарештовано за «неприпинення революційних дій». Перебував у плавучій тюрмі на Дністрі, в Хотинській в’язниці, в Кам’янець-Подільській фортеці. З останньої звільнено революційними солдатами 29 жовтня 1917 року. 26 квітня 1938 року розстріляно за фальшивим звинуваченням.
1902 рік. У селі Боришківці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився (12 жовтня за старим стилем) Григорій Олександрович Костюк — український літературознавець і критик у США. Середню освіту здобув у Кам’янці-Подільському. Закінчив 1929 року Київський інститут народної освіти, аспірантуру інституту імені Шевченка в Харкові, захистив кандидатську дисертацію. Викладав історію української літератури в Харківському педагогічному інституті професійної освіти, з початку 1934 року — в Луганському інституті народної освіти. У листопаді 1934 року звільнено за націоналістичні прояви в лекціях та перекручування програми. 25 листопада 1935 року заарештовано в Києві. Постановою Особливої наради при Народному комісаріаті внутрішніх справ від 3 липня 1936 року заслано на п’ять років у концтабір у Воркуті. Від грудня 1940 року до липня 1944 року жив і працював (здебільшого не за фахом) у Слов’янську, Києві, Львові. У липні 1944 року емігрував на Захід. До 1951 року перебував у таборах для «переміщених осіб» в Німеччині. У лютому 1952 року виїхав до США. Помер 3 жовтня 2002 року.
Григорій Олександрович Костюк
1903 рік. У селі Рогізна (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) в сім’ї селянина народився Василь НикифоровичОнуфран — хлібороб. У рідному селі завідував плодосушарнею, від 1935 року — голова колгоспу «Нове життя». Учасник війни з німцями. Очолював колгосп «Нове життя» і після війни (у 1945—1960 роках), працював бригадиром комплексної бригади, завідувачем току. Серед нагород: два ордени Леніна. Помер у квітні 1981 року.
1915 рік. У селі Нестерівці (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) в сім’ї залізничника народився Леонід Сильвестрович Лупан — український поет. Закінчив 1930 року семирічну школу в Дунаївцях, 1933 року — Кам’янець-Подільський педагогічний технікум. Навчався у 1933—1937 роках на філологічному факультеті Київського університету. Написав поему «Кармалюк у фортеці» (1935), підготував до друку збірку «Поезії» (1937). 1937 року безпідставно заарештовано. Помер 16 січня 1944 року в госпіталі Каргопольського табору в Архангельській області Росії. 31 серпня 1956 року реабілітовано. Посмертно побачили світ збірка в збірці «Зорі крізь грати» (1994), збірка «Дорога у вічність» (1995).
1931 рік. У місті Бориспіль (нині Київської області) в сім’ї колгоспника народився Іван Миколайович Солдатенко — український письменник (публіцист, критик, перекладач), член Спілки письменників України (1970), кандидат педагогічних наук, доцент. Закінчив 1955 року Київський педагогічний інститут. Працював на комсомольській і партійній роботі в Києві, секретарем правління з організаційних питань Спілки письменників України. Був проректором Київського інституту культури: від 1976 року — із заочної освіти, від 1979 року — з навчальної роботи. Автор книжок «Голубе полум’я» (у співавторстві, 1961), «Ковалі нового життя» (1962), «Молоді — науковий світогляд» (1967), «На різних широтах» (1967), «Індія в дорозі» (1970), «Жорна» (повість, 1972), «На поклик часу» (збірка літературно-критичних статей, 1973) та ін. Працював у жанрі художнього перекладу з російської мови. Нагороджено орденом «Знак Пошани», медалями. 26 вересня 1973 року в Кам’янець-Подільському міському Будинку культури брав участь у вечорі, присвяченому 80-річчю Микити Годованця, виступив із вітанням. Помер 12 листопада 1991 року в Києві.
1937 рік. У місті Слов’янськ (нині Донецької області) народилася Наталя Омелянівна Кащук — українська поетеса. Після війни жила в Кам’янці-Подільському, де закінчила середню жіночу українську школу (нині загальноосвітня школа № 5). Померла 2 липня 1991 року в Києві.
1950 рік. У Харкові народився Валерій Миколайович Чорножуков. Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки. 17 років мешкав у Прибалтиці, працював на різних посадах у галузі капітального будівництва, на виробництві. 1985 року переїхав в Україну — в Хмельницький. Працював там заступником голови Асоціації приватних підприємців і власників. 31 жовтня 2002 року виграв конкурс на заміщення посади начальника новоствореного управління комунального майна в Кам’янець-Подільському міськвиконкомі.
1954 рік. У селі Дерев’яне Кам’янець-Подільського району Хмельницької області в сім’ї вчителів народився Олександр МихайловичБайрак. Був депутатом Кам’янець-Подільської міської ради першого скликання (у 1990—1994 роках), головою депутатської комісії з питань охорони та контролю навколишнього середовища. 1954 рік. У селі Струга Новоушицького району Хмельницької області народився Віктор Євгенович Берека — кандидат педагогічних наук. У 1972—1976 роках навчався на фізико-математичному факультеті Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1995 року став президентом територіального відділення Малої академії наук України. У травні 2001 року в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України захистив кандидатську дисертацію «Соціально-педагогічні основи розвитку позашкільних закладів в України (1957—2000 роки)».
1954 рік. У Красногорську Московської області народився Сергій Григорович Бєліков — російський співак, композитор, заслужений артист Росії (1999). Був музикантом (бас, вокал) гуртів «Самоцветы», «Аракс» (у жовтні 1980 року повернувся в «Самоцветы»). Працював із Сергієм Челобановим (до 1986 року). На початку 1983 року в складі гурту «Самоцветы» виступав у Кам’янці-Подільському.
1961 рік. Народився Віктор Володимирович Барчишин — педагог, дитячий поет. Закінчив школу у селі Жищинці Городоцького району Хмельницької області, 1982 року — Хмельницьке педагогічне училище, 1990 року — історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Служив в армії. 1985 року переїхав до Нової Ушиці. Автор збірки для дітей «В перший клас ідуть зайчата» (Городок, 1995), казки-розмальовки «Золоте зернятко» (Хмельницький, 2014). 2012 року був кандидатом у народні депутати України, але зняв свою кандидатуру.
1964 рік. Народився Вадим Валерійович Рижак — начальник Кам’янець-Подільського міського відділу Служби безпеки України (до жовтня 2011 року).
1964 рік. У селі Колибаївка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народилася Олена Іванівна Годзінська — завідувач дошкільного навчального закладу «Янголятко» села Колибаївка.
1974 рік. Народився Андрій В’ячеславович Гамалій — генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», депутат Кам’янець-Подільської міської ради.
1985 рік. Народилася Аліна Василівна Бешлей — завідувач дошкільного навчального закладу «Веснянка» села Боришківці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Цього дня відійшли у вічність:
1843 рік. Помер (13 жовтня за старим стилем) Євграф ФедотовичКомаровський — граф, генерал-ад’ютант. Народився 1769 року. Був комендантом Кам’янець-Подільської фортеці у 1798—1801 роках. Автор записок, опублікованих 1867 року в журналі «Русский архив».
Цікаво стало що ж то за "ікона Божої Матері Троєручиці" яку пожертвувала Шутнівецькій церкві княгиня Хілкова. Шутнівецький варіант не знайшов, але саму ікону уже побачив. От вона
І про саму подію овернення святині знайшов на сайті Православіє в Україні _______________
Жителі селища Шутнівці зустрічали відновлену святиню
У неділю, 14 травня, з благословення єпископа Кам'янець-Подільського і Городоцького Феодора, з кафедрального собору святого Георгія Переможець була доставлена хресним ходом копія ікони Божої Матері «Троєручиця» до Свято-Георгієвського храму селища Шутнівці, де відбулася святкова Божественна літургія. Недільного ранку багато місцевих жителів та гостей приїхали до Шутнівців, аби при в'їзді в село зустріти відновлену святиню.
Написання копії ікони Божої Матері «Троєручиця» стало можливим завдяки директору приватного підприємства «Миронюк» Віктору Миронюку. Це не перша і, звичайно, не остання допомога Віктора Івановича у відновленні святинь Кам'янецької землі.
Своєрідною другою Пасхою назвав настоятель храму священик Олег Жовтий повернення ікони Божої Матері «Троєручиця», знищеної в радянські часи. Цю ікону понад 100 років тому подарувала храму княгиня Анна Хілкова, та за часів атеїзму її знищили.
Настоятель храму священик Олег коротко розповів історію ікони та висловив сподівання на те, що через цю ікону Божа Матір буде зцілювати наші душі.
Прес-служба Кам'янець-Подільської єпархії __________________________
0
