Вт, 22.01.2019, 00:57
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 18 липня
18 липня

Цього дня колись:

1919 рік. У Кам’янці-Подільському Президент Західної області Української Народної Республіки Євген Петрушевич і командир другого корпусу Української Галицької армії Арнольд Вольф обговорили з Головним отаманом УНР Симоном Петлюрою комплекс питань, пов’язаних із виконанням оперативно-стратегічного плану, з постачанням галицького війська.

1919 рік. До Кам’янця-Подільського зі Сквири для переговорів із Симоном Петлюрою прибула делегація Головного штабу повстанських військ України на чолі з Юрієм Мазуренком. Через незгоди Петлюра наказав заарештувати делегацію. Після втручання місцевих есерів Мазуренка та інших делегатів звільнили.

1941 рік. У Сумах капітан Сплошников у складі 293-ої стрілецької дивізії сформував батальйон — згодом окремий інженерно-саперний батальйон, дислокований в селі Руда Кам’янець-Подільського району (військова частина А-0272) і підпорядкований командуванню дивізії, дислокованої в Чернівцях.

1993 рік. У Кам’янці-Подільському настоятель греко-католицького храму святого Йосафата отець Ігор Цар освятив Новопланівський міст.

1995 рік. У Кам’янці-Подільському СП «Карбід» (генеральний директор Леонід Єлькін) налагодило виробництво карбіду.

2006 рік. Кам’янець-Подільська міська рада виділила товариству з обмеженою відповідальністю «Екоресурс» земельну ділянку для будівництва в Кам’янці-Подільському заводу для сортування сміття (твердих побутових відходів).
 
Цього дня народилися:

1784 рік. В Інсбруку народився Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер — ботанік, природодослідник Волині та Поділля, доктор медицини. 1809 року на запрошення Тадеуша Чацького почав працювати в Кремінці вчителем зоології, ботаніки, директором ботанічного саду при Волинській гімназії (з 1818 року це був Кременецький ліцей). На цих посадах пропрацював до 1831 року. В Кремінці також трудився як лікар. 1821 року підтвердив ступінь доктора медицини у Віленському університеті. Під час проживання в Кремінці зробив кілька наукових мандрівок Волинню та Поділлям, добрався до Одеси, вивчав Медобори, перебував у Заліщиках та околицях Кам’янця-Подільського; під час подорожей його часто супроводжував його учень Антоні Анджейовський. Підтримував зв’язки з найвідомішими європейськими флористами, від них отримував багаті матеріали. Після закриття ліцею залишався в місті, де ліквідував ботанічний сад. У 1834—1838 роках був ординарним професором ботаніки Київського університету (викладав латиною, бо не знав російської мови). 1841 року повернувся до Кремінця, де й помер 23 жовтня (11 жовтня за старим стилем) 1842 року.

1923 рік. У місті Лебедин (нині Сумської області) народився Іван Федотович Рось — кандидат біологічних наук, почесний громадянин Кам’янця-Подільського (від 16 червня 2009 року). 1940 року вступив на фізико-математичний факультет Лебединського державного учительського інституту. У серпні 1941 року був призваний Лебединським районним військкоматом до військової служби і направлений на навчання до Першої Київської військової школи пілотів (місто Серго, Ворошиловградська область), яку закінчив у грудні 1941 року. Від січня 1942 року продовжував навчання в Іркутській військовій авіаційній школі, яку закінчив у квітні 1943 році і був направлений для проходження військової служби в розпорядження командування 12-ї Повітряної армії Забайкальського фронту. Від жовтня 1943 року брав участь у бойових діях на Першому Українському фронті у складі другої Повітряної армії. Брав участь у звільненні від окупантів багатьох міст і сіл України (серед них і Кам’янця-Подільського); брав участь у штурмі Берліна, звільненні Праги. Закінчив 1946 року Харківський ветеринарний інститут. У Кам’янці-Подільському мешкав із 1955 року. Працював у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (тепер Подільський державний аграрно-технічний університет), 10 років був проректором із навчальної роботи. На пенсії перебував із 1997 року. Автор довідника «Вітаміни у тваринництві» (1972). Проявив себе як шахіст: у листопаді 1956 року в Кам’янець-Подільському будинку офіцерів зіграв унічию з гросмейстером Саломоном Флором у сеансі одночасної гри. Відійшов у вічність.

1932 рік. Народився (згідно з паспортом — 1933 року) Євген Олександрович Євтушенко (прізвище при народженні — Гангнус) — російський поет. Здобув популярність також як прозаїк, режисер, сценарист, публіцист і актор. Навчався в 1952—1957 роках у Москві в Літературному інституті імені Горького, з якого виключено за виступ на захист роману Володимира Дудінцева «Не хлібом єдиним». Друкуватися почав 1949 року. 1952 року побачила світ перша збірка «Розвідники прийдешнього». 1994 року в Кам’янець-Подільській міській друкарні видрукувано роман Євтушенка «Не вмирай раніше від смерті» (наклад — 10 тисяч примірників). У зв’язку з цим наприкінці жовтня 1994 року Євтушенко побував у Кам’янці-Подільському.

1952 рік. Народилася Любов Анатоліївна Кушнірук. Працювала лікарем-фізіотерапевтом міської лікарні № 2, була депутатом Кам’янець-Подільської міської ради (у 1998—2002 роках).

1954 рік. Народився Анатолій Павлович Борей. Працював начальником відділення паспортного режиму міськвідділу внутрішніх справ.

1961 рік. У селі Безнісківці (тепер Абрикосівка) Кам’янець-Подільського району народився Микола Васильович Місюк — доктор економічних наук, професор. У 1979—1984 роках навчався в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (спеціальність — економіка й організація сільськогосподарського виробництва).  У 1984—1987 роках працював головним економістом колгоспу імені Суворова» села Грушка Кам’янець-Подільського району, у 1987—1990 роках — начальником планово-економічного відділу агрокомбінату «Смотрич» міста Кам’янця-Подільського, у 1990—2000 роках — головою правління колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» села Абрикосівка Кам’янець-Подільського району. Обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради. Від 2000 року працює на кафедрі економіки підприємств і соціально-трудових відносин Подільського державного аграрно-технічного університету. Нині декан економічного факультету.

 

Микола Васильович Місюк

1973 рік. У селі Романківці Сокирянського району Чернівецької області народився Олексій Миколайович Кошель — український історик, краєзнавець, політолог, журналіст, поет, кандидат історичних наук. Переїхав до Кам’янця-Подільського 1980 року. Навчався в Кам’янець-Подільській середній школі № 16 у 1980—1988 роках. Закінчив 1990 року Кам’янець-Подільську середню школу № 5, 1995 року — історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював відповідальним секретарем газети «Кам’янець-Подільський вісник» (від червня 1995 року до лютого 1996 року). Був першим головою Кам’янець-Подільської районної організації ОУН (у 1994—1996 роках). Від 1996 року мешкає і працює в Києві. Був керівником прес-служби Комітету виборців України (з лютого 1996 року), головним редактором газети «Точка зору». 2000 року в Чернівецькому університеті захистив кандидатську дисертацію «Краєзнавство, історія й культура Поділля в діяльності представників православної та римо-католицької конфесій XIX — початку XX століття». У 2005—2006 роках працював завідувачем відділу Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України. У 2006—2010 роках — директор аналітичного центру «Рада». Від листопада 2014 року — генеральний директор Комітету виборців України. Старший викладач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Дійсний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ при Кам’янець-Подільському національному університеті. Видав збірки віршів «Як вийти з кола кадила» (Бібліотека журналу «Авжеж!», 1996), «Капличка для янголів» (Київ: Факт, 2003; поруч із кожним віршем українською мовою розміщено його переклад англійською мовою; перекладач — Оленка Дженінгс).
 

Олексій Кошель

 
Цього дня відійшли у вічність:

1983 рік. У Москві помер Саломон Михайлович Флор — чехословацький і радянський шахіст і шаховий журналіст, міжнародний гросмейстер (1950), заслужений майстер спорту СРСР (1948), міжнародний арбітр (1963). Народився 21 листопада 1908 року в місті Городенка (нині один із районних центрів Івано-Франківської області). У листопаді 1956 року в Кам’янці-Подільському в Будинку офіцерів виступив з лекцією, провів сеанс одночасної гри на 39 дошках. Він виграв 31 партію, звів унічию 6 і програв 2. Зокрема, у гросмейстера виграв другорозрядник Михайло Гамарник, зіграли внічию Володимир Волков, Георгій Паньков, Юхим Дікштейн, Іван Рось.

Саломон Флор, 1933 рік
 

2000 рік. У Львові помер Юрій Іванович Амбіцький — український різьбяр. Народився 13 січня 1927 року у селі Прусік (тепер Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Закінчив 1964 року Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (учень Івана Севери). У 1958—1963 роках викладав у середніх школах Львова. Безкоштовно виготовив меморіальну плиту на Папську вежу Старої фортеці Кам’янця-Подільського про ув’язнення тут у 1818—1923 роках Устима Кармалюка (встановлено 18 квітня 1958 року; дипломна робота випускника Львівського художнього училища). Був у Кам’янці-Подільському на відкритті дошки, розповів учасникам мітингу про свою роботу над нею упродовж півтора року. Автор меморіальної дошки про перебування в Кам’янці-Подільському у 1923—1939 роках двічі Червонопрапорного прикордонного загону (вулиця Шевченка, 33; встановлено у квітні 1958 року, не збереглася).

Петров І. Встановлення нової меморіальної дошки на башті Кармалюка: Листи сільських кореспондентів // Радянська Кам’янеччина: Орган Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії України та районної ради депутатів трудящих Хмельницької області. — 1958. — № 48 (1584). — Неділя, 20 квітня. — С. 3.

Юр Марина, Янко Наталя. Амбіцькі — брати Юрій Іванович та Мирон Іванович // Шевченківська енциклопедія в шести томах. — Том 1. — Київ, 2013. — С. 182—183.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (18.07.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 345 | Коментарі: 2 | Теги: Флор, Рось, 18 липня, Петлюра, Євтушенко, кам'янецький календар, КОшель | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (18.07.2015 09:35)
Про Євтушенка наслуханий від мого попередника на роботі, вихідця з Саратова вже покійного Кур'янова Володимир Дмитровича. Він був дуже начитаною людиною і його 7-метровий коридор був весь закладений полицями з книгами ще й в кімнатах книги були. Він дуже шанував творчість Євтушенка і не раз звертався до неї, а в старих його записах на роботі я знаходив і вірші поєта написані або скопійовані фотографічним методом.

Вперше чую що він був у Кам'янці. Мабуть і Володимир Дмитрович тоді його бачив

0
2 KamPod   (19.07.2015 22:05)
У довіднику дослідників Поділля (1993) зустрів одну подію:

1784р - (7.07. за старим стилем) - дата нарродження згаданого вже тут Віллібальда Бессера. У довіднику написано, що у його книгах "Флора Галичини" і "Флора Південно-Західного краю" "широко відображено Зх. і Сх. Поділля"

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...

volodymyr написав гарний комент, витрати...

Поздравляю, ваша идея пригодится

Доброго дня. Був би Вам дуже вдячний! Мо...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz