1919 рік. У Кам’янці-Подільському Президент Західної області Української Народної Республіки Євген Петрушевич і командир другого корпусу Української Галицької армії Арнольд Вольф обговорили з Головним отаманом УНР Симоном Петлюрою комплекс питань, пов’язаних із виконанням оперативно-стратегічного плану, з постачанням галицького війська.
1919 рік. До Кам’янця-Подільського зі Сквири для переговорів із Симоном Петлюрою прибула делегація Головного штабу повстанських військ України на чолі з Юрієм Мазуренком. Через незгоди Петлюра наказав заарештувати делегацію. Після втручання місцевих есерів Мазуренка та інших делегатів звільнили.
1941 рік. У Сумах капітан Сплошников у складі 293-ої стрілецької дивізії сформував батальйон — згодом окремий інженерно-саперний батальйон, дислокований в селі Руда Кам’янець-Подільського району (військова частина А-0272) і підпорядкований командуванню дивізії, дислокованої в Чернівцях.
1993 рік. У Кам’янці-Подільському настоятель греко-католицького храму святого Йосафата отець Ігор Цар освятив Новопланівський міст.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському СП «Карбід» (генеральний директор Леонід Єлькін) налагодило виробництво карбіду.
2006 рік. Кам’янець-Подільська міська рада виділила товариству з обмеженою відповідальністю «Екоресурс» земельну ділянку для будівництва в Кам’янці-Подільському заводу для сортування сміття (твердих побутових відходів).
Цього дня народилися:
1784 рік. В Інсбруку народився Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер — ботанік, природодослідник Волині та Поділля, доктор медицини. 1809 року на запрошення Тадеуша Чацького почав працювати в Кремінці вчителем зоології, ботаніки, директором ботанічного саду при Волинській гімназії (з 1818 року це був Кременецький ліцей). На цих посадах пропрацював до 1831 року. В Кремінці також трудився як лікар. 1821 року підтвердив ступінь доктора медицини у Віленському університеті. Під час проживання в Кремінці зробив кілька наукових мандрівок Волинню та Поділлям, добрався до Одеси, вивчав Медобори, перебував у Заліщиках та околицях Кам’янця-Подільського; під час подорожей його часто супроводжував його учень Антоні Анджейовський. Підтримував зв’язки з найвідомішими європейськими флористами, від них отримував багаті матеріали. Після закриття ліцею залишався в місті, де ліквідував ботанічний сад. У 1834—1838 роках був ординарним професором ботаніки Київського університету (викладав латиною, бо не знав російської мови). 1841 року повернувся до Кремінця, де й помер 23 жовтня (11 жовтня за старим стилем) 1842 року.
1923 рік. У місті Лебедин (нині Сумської області) народився Іван Федотович Рось — кандидат біологічних наук, почесний громадянин Кам’янця-Подільського (від 16 червня 2009 року). 1940 року вступив на фізико-математичний факультет Лебединського державного учительського інституту. У серпні 1941 року був призваний Лебединським районним військкоматом до військової служби і направлений на навчання до Першої Київської військової школи пілотів (місто Серго, Ворошиловградська область), яку закінчив у грудні 1941 року. Від січня 1942 року продовжував навчання в Іркутській військовій авіаційній школі, яку закінчив у квітні 1943 році і був направлений для проходження військової служби в розпорядження командування 12-ї Повітряної армії Забайкальського фронту. Від жовтня 1943 року брав участь у бойових діях на Першому Українському фронті у складі другої Повітряної армії. Брав участь у звільненні від окупантів багатьох міст і сіл України (серед них і Кам’янця-Подільського); брав участь у штурмі Берліна, звільненні Праги. Закінчив 1946 року Харківський ветеринарний інститут. У Кам’янці-Подільському мешкав із 1955 року. Працював у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (тепер Подільський державний аграрно-технічний університет), 10 років був проректором із навчальної роботи. На пенсії перебував із 1997 року. Автор довідника «Вітаміни у тваринництві» (1972). Проявив себе як шахіст: у листопаді 1956 року в Кам’янець-Подільському будинку офіцерів зіграв унічию з гросмейстером Саломоном Флором у сеансі одночасної гри. Відійшов у вічність.
1932 рік. Народився (згідно з паспортом — 1933 року) Євген Олександрович Євтушенко (прізвище при народженні — Гангнус) — російський поет. Здобув популярність також як прозаїк, режисер, сценарист, публіцист і актор. Навчався в 1952—1957 роках у Москві в Літературному інституті імені Горького, з якого виключено за виступ на захист роману Володимира Дудінцева «Не хлібом єдиним». Друкуватися почав 1949 року. 1952 року побачила світ перша збірка «Розвідники прийдешнього». 1994 року в Кам’янець-Подільській міській друкарні видрукувано роман Євтушенка «Не вмирай раніше від смерті» (наклад — 10 тисяч примірників). У зв’язку з цим наприкінці жовтня 1994 року Євтушенко побував у Кам’янці-Подільському.
1952 рік. Народилася Любов Анатоліївна Кушнірук. Працювала лікарем-фізіотерапевтом міської лікарні № 2, була депутатом Кам’янець-Подільської міської ради (у 1998—2002 роках).
1954 рік. Народився Анатолій Павлович Борей. Працював начальником відділення паспортного режиму міськвідділу внутрішніх справ.
1961 рік. У селі Безнісківці (тепер Абрикосівка) Кам’янець-Подільського району народився Микола Васильович Місюк — доктор економічних наук, професор. У 1979—1984 роках навчався в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (спеціальність — економіка й організація сільськогосподарського виробництва). У 1984—1987 роках працював головним економістом колгоспу імені Суворова» села Грушка Кам’янець-Подільського району, у 1987—1990 роках — начальником планово-економічного відділу агрокомбінату «Смотрич» міста Кам’янця-Подільського, у 1990—2000 роках — головою правління колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» села Абрикосівка Кам’янець-Подільського району. Обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради. Від 2000 року працює на кафедрі економіки підприємств і соціально-трудових відносин Подільського державного аграрно-технічного університету. Нині декан економічного факультету.
Микола Васильович Місюк
1973 рік. У селі Романківці Сокирянського району Чернівецької області народився Олексій Миколайович Кошель — український історик, краєзнавець, політолог, журналіст, поет, кандидат історичних наук. Переїхав до Кам’янця-Подільського 1980 року. Навчався в Кам’янець-Подільській середній школі № 16 у 1980—1988 роках. Закінчив 1990 року Кам’янець-Подільську середню школу № 5, 1995 року — історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював відповідальним секретарем газети «Кам’янець-Подільський вісник» (від червня 1995 року до лютого 1996 року). Був першим головою Кам’янець-Подільської районної організації ОУН (у 1994—1996 роках). Від 1996 року мешкає і працює в Києві. Був керівником прес-служби Комітету виборців України (з лютого 1996 року), головним редактором газети «Точка зору». 2000 року в Чернівецькому університеті захистив кандидатську дисертацію «Краєзнавство, історія й культура Поділля в діяльності представників православної та римо-католицької конфесій XIX — початку XX століття». У 2005—2006 роках працював завідувачем відділу Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України. У 2006—2010 роках — директор аналітичного центру «Рада». Від листопада 2014 року — генеральний директор Комітету виборців України. Старший викладач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Дійсний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ при Кам’янець-Подільському національному університеті. Видав збірки віршів «Як вийти з кола кадила» (Бібліотека журналу «Авжеж!», 1996), «Капличка для янголів» (Київ: Факт, 2003; поруч із кожним віршем українською мовою розміщено його переклад англійською мовою; перекладач — Оленка Дженінгс).
Олексій Кошель
Цього дня відійшли у вічність:
1983 рік. У Москві помер Саломон Михайлович Флор — чехословацький і радянський шахіст і шаховий журналіст, міжнародний гросмейстер (1950), заслужений майстер спорту СРСР (1948), міжнародний арбітр (1963). Народився 21 листопада 1908 року в місті Городенка (нині один із районних центрів Івано-Франківської області). У листопаді 1956 року в Кам’янці-Подільському в Будинку офіцерів виступив з лекцією, провів сеанс одночасної гри на 39 дошках. Він виграв 31 партію, звів унічию 6 і програв 2. Зокрема, у гросмейстера виграв другорозрядник Михайло Гамарник, зіграли внічию Володимир Волков, Георгій Паньков, Юхим Дікштейн, Іван Рось.
Саломон Флор, 1933 рік
2000 рік. У Львові помер Юрій Іванович Амбіцький — український різьбяр. Народився 13 січня 1927 року у селі Прусік (тепер Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Закінчив 1964 року Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (учень Івана Севери). У 1958—1963 роках викладав у середніх школах Львова. Безкоштовно виготовив меморіальну плиту на Папську вежу Старої фортеці Кам’янця-Подільського про ув’язнення тут у 1818—1923 роках Устима Кармалюка (встановлено 18 квітня 1958 року; дипломна робота випускника Львівського художнього училища). Був у Кам’янці-Подільському на відкритті дошки, розповів учасникам мітингу про свою роботу над нею упродовж півтора року. Автор меморіальної дошки про перебування в Кам’янці-Подільському у 1923—1939 роках двічі Червонопрапорного прикордонного загону (вулиця Шевченка, 33; встановлено у квітні 1958 року, не збереглася).
Петров І. Встановлення нової меморіальної дошки на башті Кармалюка: Листи сільських кореспондентів // Радянська Кам’янеччина: Орган Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії України та районної ради депутатів трудящих Хмельницької області. — 1958. — № 48 (1584). — Неділя, 20 квітня. — С. 3.
Юр Марина, Янко Наталя. Амбіцькі — брати Юрій Іванович та Мирон Іванович // Шевченківська енциклопедія в шести томах. — Том 1. — Київ, 2013. — С. 182—183.
Про Євтушенка наслуханий від мого попередника на роботі, вихідця з Саратова вже покійного Кур'янова Володимир Дмитровича. Він був дуже начитаною людиною і його 7-метровий коридор був весь закладений полицями з книгами ще й в кімнатах книги були. Він дуже шанував творчість Євтушенка і не раз звертався до неї, а в старих його записах на роботі я знаходив і вірші поєта написані або скопійовані фотографічним методом.
Вперше чую що він був у Кам'янці. Мабуть і Володимир Дмитрович тоді його бачив
У довіднику дослідників Поділля (1993) зустрів одну подію:
1784р - (7.07. за старим стилем) - дата нарродження згаданого вже тут Віллібальда Бессера. У довіднику написано, що у його книгах "Флора Галичини" і "Флора Південно-Західного краю" "широко відображено Зх. і Сх. Поділля"
0
