У мої шкільні роки після дев’ятого класу літня практика була найдовшою. Нам із товаришем випало очищати від усмоктаного за рік бруду паркет на довжелезному другому поверсі рідної першої школи. Стимул старатися був: чим швидше ми впораємося з паркетом, тим швидше вирвемося на останні літні шкільні канікули. Хоч нам видали якісь щіточки для шкрябання, але досить швидко ми зрозуміли (чи хтось досвідчений нам підказав), що найкраще очищає паркет шматочок битого заокругленого скла. Оскільки боротьба з брудом тривала не один день, то й бити скло й оцінювати на заокругленість його шматочки доводилося не раз.
Завершилася практика, але й «на волі» я помітив, що занадто часто моє око помічає бите скло, а мозок мимовільно оцінює, наскільки вдало воно заокруглене. Спливло відтоді 44 роки. Були інші схожі випадки. Тож поволі сформулювався дещо парадоксальний висновок: звісно, досвід розширює горизонт людини, але він його і звужує. Бо на речі ти дивишся заангажовано — з висоти свого досвіду. І що печально, здебільшого не помічаєш і навіть не здатен помітити обмеженості свого погляду. Тож надто болісно реагуєш на будь-який закид у свій бік «з іншого берега».
Поет, а водночас історик і політолог Олексій Кошель недарма першу збірку віршів назвав «Як вийти з кола кадила». Для поета, історика, політолога це дуже важливо — вміти бачити світ свіжим поглядом, оцінити подію оком іншої людини. Але це важливо і для кожного з нас — зуміти на якусь мить вийти з нав’язаного нам кола «готових істин», неупереджено глянути на давно усталені речі.
Ось конкретний і добре знайомий приклад. Не секрет, що кам’янчани спогорда дивляться на нинішній обласний центр — Хмельницький. Для них це вискочка без роду й племені, який, коли ще був Проскуровом, нахабно відібрав у стародавньої подільської перлини пальму адміністративної першості. Так само важко змиритися, що твій колишній підлеглий раптом став твоїм начальником. Чомусь не хочеться бачити хоч якісь принади нового центру, нового начальника.
…Але скло буває не тільки битим і заокругленим для шкрябання паркету, але й цілим і чистим у вікні твоєї кімнати.
Автор: Олег Будзей
Дивіться також: |