- Розливай швидше! – промовив бригадир до підлеглих.

- От вінта! За нас! За здоров’я! За стройку – весело доносилось з будівельного вагончика.

Сумним був тільки кранівник, так як будувалась 9 – поверхівка , і кран був досить високим, то кранівника «не заправляли» зранку, але вкінці зміни він був явно веселіший, мабуть все ж таки мав «пальне» і вживав його сам, на висоті, любуючись краєвидами свого старовинного міста.

Був ранок, будівельники «снідали», велика держава доживала свої останні дні. Зарплату затримували, та й мізерною вона була. Будівельні матеріали підвозили в обріз, вкрасти не було що. Тому й начальство закривало очі на деякі порушення і особливо не втручалося в будівельний процес, займалось більш кориснішими для себе справами, та й будівельна бригада вже була настільки мала, що кожен був незамінним і закручувати гайки вже не було куди. Після сніданку будівельники приступали до роботи, настрій їх потрохи піднімався, жартували, посміхались, таким чином піднімаючи настрій не тільки собі, але й мешканцям навколишніх домів. Стіни правда виходили не завжди рівні, але тримались купи добре, а навіть на невеликій відстані помітити якісь огріхи не кожен зможе…

 Так вийшло, що цього дня бригадир прийшов на роботу трохи раніше. Зайшовши у свій вагончик він пройшов, як і завжди, біля паперів з схемами будинку, одне головне креслення висіло на стіні, чоловік подивився трохи на нього, щось було не так. Він вже декілька місяців дивився щодня на папери але цього не помічав. Чоловік швидко вибіг на вулицю пройшов декілька разів навколо будинку, що будувався. Будинок виявився «розвернутим» на 180 градусів, а вже почали будувати 3 поверх... Залишити все так як є не було можливості, так як усі комунікації і інженерні споруди проходили так, що будинок міг бути побудований тільки так як заплановано. 

Потроху сходились чоловіки будівельники. Побачивши сумне обличчя начальника вони зрозуміли, що щось не так…

З цього дня на будівельному майданчику настав сухий закон, і ніхто вже не жартував, істотні зміни у фундамент вносити було непотрібно, тому потрохи будували нове, одночасно перебудовуючи вже існуюче, щоб приховати свої огріхи біля основи будинку трохи підсипали землі, а десь будівельного сміття, так будинок «розвернувся», і з часом все стало на свої місця. Але почалася криза і будівництво зупинилось. Йшли роки , країна ставала на рейки капіталізму. Згодом знайшовся новий господар, будинок став комерційним. Щоб отримати більші прибутки будинок став 10 поверховим. Будинок вже давно заселений, в ньому живуть мешканці, які мабуть і не знають яка цікава історія будівництва їхньої оселі.

Автор: RD