В одній з міських квартир жила сім’я, жили як усі: іноді краще, іноді гірше, працювали, виростили і поставили на ноги дітей, повиходили на пенсію. Старість років вирішили зустріти у селі, з якого і були родом. Квартира певний час стояла порожня, згодом з’явились квартиранти, молода сімейна пара з одного з приміських сіл, молоді люди будь-що хотіли переселитися до міста, щоб користуватись його благами цивілізації.

Молодята зробили деякий ремонт, привезли якісь свої речі і техніку, справили новосілля, полягали спати (вперше на новому місті). Вимкнули світло, заснули. Буквально через хвилин 10 молоді люди почули неприємний писк і незрозумілий стук у їхнє вікно. Ввімкнули світло, підійшли до вікна і побачили, що довкола їх вікна літає невелика зграйка кажанів, при цьому вони неприємно кричали. Молодята взяли віник, який стояв поруч, спробували їх порозганяти, але нічого не виходило. Перед очима чомусь відразу почали з’являтися різні моторошні картини з колись побачених фільмів про вампірів. Не розуміючи, що ж це за чортівня коїться налякані молоді люди побігли за допомогою до сусідів.

Як відомо гуртом не тільки легше батька бити, але ще й простіше кажанів відганяти. Відігнавши їх люди почули, що крик кажанів стих але не зник повністю. Почали виясняти в чому справа і побачили, що один з кажанів зачепився крилом за підвіконник і не міг полетіти. З зовнішньої сторони вікна був металевий підвіконник, з часом він розшатався і між ним і цегляною кладкою виник простір, в якому зробили собі гніздо кажани, але якось невдало вилітаючи один кажан зачепився і кликав на допомогу своїх «родичів». Розібравшись в чому справа, люди ще певний час поспілкувались, посміялись з побаченого та й продовжили свій сон.