Колись, в одному з міських гуртожитків жив молодий чоловік, сім’ї ще не мав , тому жив сам. Так як його гуртожиток був далеко не самий найкращий у місті, та й специфіка проживання в таких будинках така, що там важко підтримувати чистоту і порядок, тому єдиними його вірними супутниками життя на той момент були таргани. Сам чоловік був не місцевий, старший брат мешкав у Хмельницькому, батьки у його передмісті. Час від часу брат з сім’єю приїздив у гості погуляти древнім містом, та й родича побачити звичайно. Такі відвідини закінчувались як водиться застіллям, до якого приєднувались і таргани, за що хмельничани усіляко підколювали і насміхались з господаря.

Чоловік терпів насмішки, так як крити було нічим. Так було й цього разу, брат переночував зі сім’єю, та й зранку всі поїхали додому. Так як таргани досить допитливі і цікаві, то декілька з них разом з речами хмельничан поїхали разом з ними до обласного центру. Чи то клімат в Хмельницькому кращий, чи кормили їх добре, комахи швидко розплодились і в якийсь момент ситуація вийшла з під контролю. Сусіди почали бити на сполох, викликали працівників СЕС. Досвідчені спеціалісти швидко виявили квартиру розплідник, провели дезінфекцію. І хоча таргани зникли , але сусіди хмельничан ще довго показували пальцем на родину і посміювались з неї. Таким чином кам’янецькі таргани помстилися за знущання над своїм господарем. І тепер коли родичі зустрічаються то теми тарганів більше не торкаються…

Підготував: Роман Дубчук