Від жежешного користувача klepidava маємо таку urban legends. Мова оригіналу (камінєцкій суржик) підправлена цензурою.
Чортове калісо.
В наше врємя всі знають як виглядає камянецький чорт. Виглядає довольно
таки внушітєльно. Но не всі знають шо етот чорт прісажен на кальоса. Вот
полюбуйтесь: чортове калісо. Нєкоторі (цензура) називають йоого "калєсо
абазрєнія" но на самом дєлє це саме настояшче чортове калісо.
Как ізвєсно такі кальоса устанавлювались в 20-х 30-х роках в кожному
радянському місті. Для цього підбиралось підходяшче місце над високою
кручею, де була розташовата якась церква, желатільно православна. Церкву
разрушали дінамітом а на це місце устанавлівся цей сатанінський
аттракціон. Щоб приобщитись до нового культу і отдать душу дьяволу
достаточно було хотя би один раз прокататись на чортовому калісі.
Поетому по виходним дням вмєсто того щоб вести дітей в церкву на
ісповєданіє грєхов, мами брали дітей за руку і вели в парк развлєчься і
покататца на чортовом калісі. Калісо обладає таінствєнной
прітягатєльной сілой для дітей. Поскольку в дєцтвє я жив неподалік парка
Шевченка, мені не один раз удавалось втекти зі школи щоб опять і опять
посєтіть єто свящєнноє (таінствєнноє) мєсто. Запомнився случай, коли
однажди зимою і в пургу я разом з братом та сусідськими дітьми залізли
по арматурє на саму верхню скамєйку і просиділи там до кінця уроків. Останніх
років 15 калісо ржавіло в парку і не працювало. Але недавно якісь
хароші люди взяли його в аренду, відремонтували і тепер воно знову
працює. Ціна: 1 круг = 1 рупь. Довольно таки доступно шоб накататися
надовго.
А років вісімдесят - сто тому назад атракціон виглядав так: ризикові хлопці чіплялися за крила вітряного млина і сила вітру підіймала їх на чималу висоту. Головне, як казав дід, щоб мельник не бачив, бо міг і ціпом приголубити, щоб вітряк не ламали.
Хочу сказати кілька слів про мову публікації. Тут вказано, що це "камінєцкій суржик", але, як на мене, це скоріше стьоб з кам'янецького суржику. Так, у мові багатьох кам'янчан досить часто проскакують русизми, що створює подобу якогось суржику, але те, що тут представлено... По-моєму, ду-у-уууже далеке від дійсності. Мені нагадало мову Азірова з "Сказочної Русі". Але ж там на лице іздєвка над бідним прем'єром, що намагається "кізяти ріднію мівію" - там явна іронія з української безграмотності мови Миколи Азарова. Що хотів продемонструвати автор використовуючи ті "перекрути"? Можна лише здогадуватись, але хочеться вірити, що це всього-навсього підкреслення гумористичної суті розповіді, чи пошук гумористичного там, де його нема, різними засобами. Тоді впринципі така подача може мати місце бо було дійсно часом смішно
Знадчить виходить що Кобзар спеціально прикрашав цю розповідь відбірним "каменецким суржиком" щоб вона стала ще цікавішою! Можна його запитати. Віталій ти дослівно песказав розповідь невраховуючи цензуру, чи прикрашав?
Я згідна з коментарем КамПода. Дійсно не зовсім схоже на камянецький суржик, швидше намагання дуже русифікованої людини розмовляти на українській мові.