Є у нашому подільському краї куточок, який може претендувати на "Оскар" в галузі військового будівництва часів другої світової війни. Ділянка, яка за деякими міркуваннями приховує у собі безліч незвіданого і таємничого, захованого десь глибоко під землею - можливо цілого містечка з своєю інфраструктурою, можливо підводні пробки і лази. Багато всього можна додумувати і передумови для цього є, багато схованого, засипаного, але і те, що відкриває для нас ця ділянка - викликає подекуди глибокий подив і поле для досліджень любителям сучасних фортифікацій. 

Мова піде про укріплений район поблизу с.Мілівці, про який уже попередньо писалось ТУТ. 

Отож озброївшись картою з тієї теми в намічений термін наш загін у складі пяти чоловік вирушив на Мілівці в надії відшукати усі ті прокладені позначки. Маршрут прямування обдумували на місці, тому першим був дот який знаходиться на північній околиці села. 

Детальніше маршрут можна розглянути ТУТ

Отже гайда на пошуки першого ДОТу. Ніхто не знав, де він знаходиться, тому брали орієнтири по горбочкам і зарослим місцям. Детальніше про пошуки і знахідку розповість наступне відео

Отож перший ДОТ заховався на схилі у чагарниках одразу за якимось звалищем напроти дурдому і, якби не місцевий житель, що промайнув спиною у кадрі то можливо ми б його і не знайшли. Той чоловік розповів, що у полі ще є зенітне укріплення (як пізніше виявилось це спостережний пункт) і недобудований дот під лісом (ми його так і не знайшли хоча в принципі і шукати не було часу, так як не знали, де точно він, але Андрій висунув припущення, що це міг би бути оголовок входу в підземні тунелі, які вели до всіх шести дотів і спостережного пункту). Володимир Олександрович, який найбільше спілкувався з місцевим також дізнався, що його дід возив начальника прикордонної застави (зараз психоневрологічний заклад) і попутно підзаробляв контрабандою. В бричку чи в воза вбудував подвійне дно і тричі - вранці, в обід і ввечері, перетинав кордон. Так як він возив начальника застави то його ніхто не перевіряв і у нього були всі входи / виходи. Таким чином дід заробив на обістя, де той чоловік зараз живе.

Але повернемося до ДОТу - його бійниці були спрямовані на річку - обидві в одну сторону. Андрій сказав, що якщо в укріпленні озброєння б'є по лінії, то такий тип називається "капонір", а в випадку якщо так як тут - по лінії але лише в одну сторону - то "напівкапонір". Враховуючи, що в цьому доті обидві амбразури були під кулемети то цьому ДОТу Андрій легко визначив тип - кулеметний напівкапонір. Ось дещо з середини доту:

Отож перший ДОТ складається з двох казематів. Перший - командний, має розміри приблизно 2х2, обладнаний кулеметною амбразурою, перископом, в стінах видно труби для відсмоктування газів біля амбразури і труби зв'язку між казематами. В підлозі каземату отвір приблизно 1х1, від якого починається глибокий тонель вниз і приміщення другого ярусу з обваленим дном. У дальній стіні видно вхід/вихід на другий ярус якраз з проходу напроти вікна прострілу у другому казематі. 

Стіни, колись з антисколом       |       Вхід у тунель і на другий ярус

Другий каземат вужчий, десь 1,2...1,3м, але довший - біля 3м. Тут обладнано вікно прострілу входу і також місце під кулеметну амбразуру.

Уявити картинку можна по схемі-рисунку, зробленій щоправда не на місці, а вже тут, в Кам'янці.

Отож залишаємо цей ДОТ, адже попереду у нас ще багато подібних споруд і варто оглянути і їх.

Отож пошуки другого ДОТу у відео:

Отож другий ДОТ хоча і мав багато спільних рис з попереднім, але як виявилось для знаючого ока було помітно безліч відмінностей, головні з яких це:

- комбіноване озброєння - один кулемет і один спарене 45мм з кулеметом.

- відповідно каземат під озброєння 45 мм, не подовговатий як в попередньому доті, а набагато просторіший і вищий.

- командний каземат фактично такий самий як і в попередньому доті, але вхід у нижній ярус уже був у другому казематі

- між казематами був невеличкий коридорчик

З даху ДОТу було чудово видно ділянку за р.Збруч, яку він прострілював

Залишаючи ДОТ далі нас чекало щось новеньке - не ДОТ, але все одно елемент цікавої структури укріпленного району с.Мілівців - пункт спостереження, який місцевий житель прозвав "зенітним коплексом". Цей пункт ми легко знайшли, тому що зарослі серед поля примітили ще по дорозі сюди в автобусі

Розташований на досить великій висоті він проте не був на найвищій точці, проте, як ми подивились, з цієї точки був найкращий огляд ворожих територій

Отож пробираємся через зарослі гліду і яблунь і ось воно перед нами. Тут у мене "здох" фотоапарат і скоро мала "здохнути" мобілка, але відео таки маєм: