Нарешті з 4 спроби вдалось підкорити задумане, а саме обєднати подорож і знайти усі потрібні обєкти, мало того, ще навіть перевершити і встигнути відвідати ще один і пройти чимало шляху за денний час доби! Тому і не дивно, що така назва, адже дійсно вийшло що 4 окремі прогулянки вдалось обєднати в одну але ця подорож справжнє випробування і загартування сили волі характеру та духу, і гарне тренування для подібних перегонів типу Горгани рейс. Отже охочих плюс враховуючи апогей морозності виявилось не багато. Дівчата були більш рішучі за хлопців, хоч нас мало бути більше, проте мені компанію склала лише чарівна мила, проте не зламна та сильна Снігуронька - із зимовим імям, яка мужньо подолала усю непросту дистанцію і показала клас проходження, що не кожний парубок зможе.
1. точка Сокіл Камінь. Княжпільським автобусом, що відходить о 8-00 ранку з автовокзалу доїжджаємо до кінцевої зупинки, о 8-45 вирушаємо попри школу до чудової панорами із водоспадом унизу - декілька ностальгічних моментів, фотографувань галявини, водоспаду, чудових лісових краєвидів - спогади із студентським табором, де зазвичай факультет ф/к проводить навчально-тренувальний збір на 2 курсі у програмі навчання. Далі перехід річки Гниловодка, ознаймолення із правилами поведінки на території "Княжпільська дача" і долання підйому! Потім декілька км. рівниною, і виходимо до мальовничих панорам на Сокіл Камінь затамовуємо мить, беремо натхнення на інші відрізки, і рушаємо далі, заглядаємо до печери і перша частина подолана!
 
 
2. точка Ліоновичів Камінь. Від Сокола Каменя рушаємо на схід лісом, але щоб було зручніше виходимо на польову дорогу, бачимо багато слідів заячих трапляються і кабанячі! Спускаємось до річки, поряд замерший струмок, що спускається каскадом, виходимо до берега Тернавки шукаємо згин, що різко йде праворуч в тому місті переходимо на інший (лівий берег) і знову набираємо висоту. Трапляються шляхом поодинокі великі каменюки, один з яких досить схожий на носову частину коробля... далі виходимо на стежку і йдемо ліворуч так поволі і виходимо на вершину до чергового панорамного вигляду друга точка взята! Перепочинок, перекусон знову милуємось і набираємось сил для продовження!
3. Точка Яцківці, штольні. Виходимо в поле і йдемо навпростець тримаючи курс схід, північний схід, далі поле закінчується і пробираємось чагарниками, моментами Снігурка ще встигає і шипшини назбирати... Йдемо і співаємо підбадьорюючи один одного! чагарники змінюються на лісові смуги, і дорогу, йдемо лісом виходимо на помітну широку стежину, що веде до села. Тишком нижком виходимо на Привітне (біля 12-40). Зустрічаємо родича Віталія Горбуленка, той нам підказує шлях на Яцківці, оминаємо село і беремо курс на північ та північний схід, до річки не спускаємось йдемо рівниною лісами. Трішки зробили гаку, але вийшли саме поряд з початком села із Дунаєвецького напрямку поряд з вивіскою села. Спускаємось донизу, переходимо на інший берег, оминаємо закинутий пункт, і праворуч йдемо у вуличку потрапляємо до Ринви - джерело, що має бурхливий потік і за пару секунд можна набрати ціле відро. Пару ковтків і дорогою поруч починаємо підйом до штолень. Але у місцевих це Гірня. Дорогою милуємось на види села в кожну сторону одна краса, йдемо дорогою робимо декілька віражів і вже видніються місця видобутку каменю... Знаходимо загадкове місце - воно помітно вирізняється з-поміж інших вкриваючи дерево в іній, а дійшовши впритул відчуваємо таке необхідне тепло. Гріємось, знову перекусон довго їх не обстежуємо, кажанів при входів і на перших 15-20 м. не зустрічаємо. На годиннику за другу годину дня. Ще одне місце підкорене!
4. Точка пробіг Студеницею, вихід на Молочний камінь, Староушицька траса не доїжджаючи Вихватнівець, в серпантинній частині. Далі сили вже починають нас чим дужче гнати додому відкриваємо друге дихання і починаємо навіть місцями переходити на біг. Отже спускаємось до річки, переходимо на правий берег і повний вперед, йдемо поблизу русла, щоб не збитись зі шляху. Пробігаючи десь понад 2-3 км. переходимо на лівий берег, як виявляється це ще не самий лівий берег, адже місцями русло розбігається на декілька рукавів, не доходячи до млина у мальовничому тайному і відокремленому куточку потрапляємо на ошатний столик місток і сідаємо під соломяний навіс за стіл, починає поволі сідати сонце, тому підкріпляємось чаєм і далі продовжуємо мчати лівим берегом! Знову заліснена місцевість і ми по самому краю йдемо попри річку, досить треба бути обачним, адже все на межі, долаємо і це виходимо на зручну стежинку загадкових ремісників, інколи трапляються будиночки і чітко видно їх роботу! Підходимо до Молочного каменю сил вже залишається обмаль, а попереду затяжний і стрімкий підйом на гору до печерного міста і верхівки чергового щовба, спотикаємось, повземо не здаємось і таки досягаємо мети. Трішки вагаємось, сперечаємось заглядаємо на край вершини і далі лісом тримаємо курс до траси, вже починає сутеніти, і тут трішки наші навігатори дають невеличкий сбій, але обходимо рельєф і прислухаємось до траси. трішки походили зигзагами, але вже бачимо омріяні ліхтарі автівок. Зрештою виходимо до траси, і скочуємось у прямому сенсі, адже досить стрімкий перепад висот, і як за традицією бачимо автобус (забракло 1-2 хв), починаємо голосувати і щоб не замерзнути рухаємось трасою. Мороз стає дедалі більшим, найбільш вразливі місця руки та зона обличчя, оминаємо одну петлю, ніхто не стає, доходимо вже до мостика, йдемо вже на підйом подолали ще серпантином біля 2 км. Молимось просимо, щоб хтось підібрав, автобуси рухаються у протилежному напрямку, і таки нас почуто, знайшлись добрі люди і якраз 2 місця для нас це як виграш джек-поту. ми радо і на емоціях розповідаємо, що до чого. Прибуваємо до міста на годиннику десь в районі 19-00. Щасливі хоч і заморені, але знаходимо резерви і мчимо до оселі, щоб зігрітись і втамувати голод. Радіємо і пишаємось, що здійснили бажане і не зламались, а гідно подолали непросте випробування, яке збагатить наш досвід!
Дякую, що дочитали, можливо колись повторимо і не раз!
Фото не багато, зарядки вистачило на пару кадрів.
Старт 8-00 Фініш 19-00 Пішки дистанція понад 30 км. з 8-45 по 18-30 (приблизно). Поближні населенні пункти: Княжпіль, Деревяни, Привітне, Яцківці, Нефедівці, Крушанівка (охоплено два райони: К-П та Дунаєвецький).
Варто для огляду: Княжпільські краєвиди, водоспад, Сокіл камінь та печера, Ліоновичів камінь, печера, Штольні і краєвиди Яцківець, джерело "Ринва", Студениця, млин, мальовничі стежки, Молочний камінь, з печерами та водоспадом поряд, серпантинна Староушицька траса.
Дивіться також: |
0
