Представляємо вашій увазі маршрут навіть не одного дня, а шматочка дня, адже пробігтись цим маршрутом цілком можна в будь-який день навіть після роботи і за кілька годин побачити дещо цікаве.

А цікавила нас в першу чергу Цибулівска ГЕС і шлях Смотрича від Кам'янця в районі "Лані що біжить", до цієї ГЕС. Так і вирішили, так і постановили. Що з того вийшло буде далі, а поки що карта маршруту

Детальніше можна розгледіти ТУТ

Отже зустрівшись біля початку "Лані що біжить" і запасшись водою, ми рушили по стежечці вниз по каньйону до річки. Але чим далі ми відходили від мосту тим стежка попри річку ставала все непролазнішою і непролазнішою. Навіть рибалки, які рибачили за метрів 500 від мосту вниз по течії, говорили, що навіть не знають чи ми дійдем сюдою до ГЕС, але ми все йшли. 

Міст уже губився вдалині за заростями, а попереду відкривались все нові і нові секлясті ландшафти за густими джунлями рослинності каньйону

А ще річка... Відтоді як почала працювати ГЕС, річка очевидно переживає ненайкращі часи, по всьому видно, що берег часто буває підтопленим і воді зацвісти, що раз плюнути

Спочатку ми тримались річки, але потім зрозуміли, що то брудна справа в прямому сенсі цього слова і почали просуватись вздовж скель. Але ж цікаві вони там. То нависають прямо над головою, то створюють ніші заглиблення і по структурі подекуди ніби викладені з каменю штучно

 

А ще в одному місці нас чекав височезний і досить широкий водоспад, який ми охрестили Анхель )

А якщо приглядатись до окремих місць в скелях то можна знайти безліч слідів стародавнього життя різних організмів

Дуже цікаво, але незчулись ми як уже і ГЕС перед нами

Річка несла свої води до величенької дамби, що перегородила все русло, протікала через шлюзи з різноманітними містками, регулювальними гвинтами, засувками, насосами, генераторами, тощо 

і з висоти біля 10 м падала вниз продовжуючи текти гарно виробленим руслом далі.

Але спека жене до води. Спустившись до річки спочатку ми зустріли рибалку який якраз "змотував удочки", він розповів, що на ГЕС зявився нвоий власник і вона працює уже років два. Русло, яке Віталій пам'ятав ще з острівцем змінили, пустивши воду одним каналом. А на місці острівця ми якраз стояли і біля нас росло острівне дерево, яке доречі добре видно на фото вище. Доречі глибина там досить швидко росте, але дуже нестабільна. Буває, що серед глибини можна натрапити на здоровенний камінь, вилізши на який буде по коліна ). Цікава картина. Поряд з нами купались ще місцеві хлопці, які схоже добре знали річку і навіть мали місце для стрибків у воду з 3-метровоо трампліну

Стрибнувши солдатиком звідти ми трохи дістали ногами дна, але усі вижили. Уже вирішуючи йти далі оглядаючи місцевість помітили цікавий виступ на скелі - камінь стояв відокремленний від основної скали,  якщо не дуже приглядатись то цього майже непомітно, але якщо зайти збоку то чітко видно цю відокремленність

 і через це ми його охрестили як "Кам'яний зуб".

А ще цікаві ракушки у породі поблизу. Як помітив Віталій тут є і звичайні (чисті) і обліплені "колбаски" і проміжні стадії.

Ще один вигляд на ГЕС і вперед

Часу в нас ще було вдосталь, тому ми вирішили ще пройти вниз по течії річки і навідатись у спецкар'єр поблизу с.Зубрівка. Мандруючи вздовж течії нам на дорозі потрапили ще дві мальовничі кладочки через річку

Одразу прикинули скільки кладочок в Кам'янці і зійшлись на думці що три. Далі, просуваючись, скелі все міліли, але тут на горизонті з'явилась чиясь голова в шапці. Це вже зараз я охрестив ту скелю "СуперМаріо", хоча це обличчя проглядається лише в профіль, а в анфас зовсім незрозуміле щось. 

І от пройшовши через місток перед нами відкрилась панорама кар'єру. Посередині були дві кар'єрні машини, а навколо - прямовисні відрізи стін висотою подекуди біля 30м. Але тільки ми ступили на "святу землю", як тут нам почали гукати: "Ей!!! Ви куди!!!" - кричав дядько на мотоциклі вусами схожий на Дмитра Корчинського ). Щоб не дратувати чоловічину підійшли до нього. Це виявився сторож, який радо з нами поспілкувався і багато чого цікавого розповів на фоні чудового техногенного кар'єрного виду. 

Зокрема ми дізнались 

1. - що ще років 6 назад кар'єр був лише до половини того, що ми бачимо

2. - що роки три назад тут все було заповнено водою і було дуже багато риби. Цей чоловік говорив, що він був ще тоді сторожем і вже тоді це відкрив і за пару годин бувало міг півтора відра риби наловити. Але потім це пронюхали рибалки і навколо цієї невеликої лагуни збиралось по 50 чоловік, а то й більше і хоча хазяїн сварився, але нічого вдіяти з ними не могли. Потім ця водойма всохла.

3. - що землю з кар'єру вивозили на місце, де розміщене старе старе кладовище і сипали прямо на могили. Люди говорили хазяїну, що не треба так робити бо це ти собі на могилу так сипеш, але він не слухав і можливо тому у нього зараз неприємності - хворіли близькі родичі, непорядок з зятем, щось там з онуком, та й у самого щось з дисками у хребті постійно, хоча фізичної роботи він не робить.

4. - що оті полоси на кам'яних стінах це сліди від засвердлень куди закладаласьвибухівка

5. - що незважаючи на вибухи деякі досить на вигляд небезпечні ділянки, які здається от-от обваляться, навіть не зрушаться і ще жодного обвалу не було

під цим навісом внизу цей чоловік одного разу навіть перечікував грозу.

6. - що тут є два види каменів але більшість доброго, міцного, що має синюватий відтінок, його називають "синяк", а в закинутому кар'єрі трохи далі і подекуди тут буває такий камінь що розкладається на плиточки

7. - що груди здоровенного каміння по кілька тон, які там лежать також забирають. Недавно на будівництво якоїсь дамби багато такого каменю брали і везли десь на Чернівецьку область. Доречі завантажують ці камені звичайні погрузчики.

8. - що шматки муровок, які ми бачили по дорозі сюди, це колись були стоянки, де можна було заїхати і поремонтувати кар'єрні машини.

Ще він нам розповів про джерело, яке мало бути в нас на шляху. За його словами туди до світ сонця ходили люди і вмивались. Воно ніби то дуже добре діє на очі і допомагає їх вилікувати. Отож, прямуючи до кринички, ми ще заглянули в старий кар'єр, який вражав своєю глибиною. Він має вигляд як глибоченний яр. Доречі є намір і його засипати землею з нового кар'єру.

Трохи вище - сортувально-дробильні машини. Ось цей павук було видно ще з нового кар'єру. Сюди і досі возять каміння

А от і саме джерело.

І вода тут дійсно дуже холодна і смачна. Перехожий, що набирав воду, на моє запитання чи дійсно ця вода цілюща сказав наступне "Такої води немає в Кам'янці. Раз люди кажуть, то так воно і є...". Залишається повірити, а можна і перевірити. Хоча напевно при зберіганні вода втрачає свої лікувальні властивості, але все одно піду зроблю ковток з запасів.

От такою була подорож вихідного дня. 

Репортаж підготували Сіднюк Віталій та Єрмаков Сергій

Текст та фото Єрмаков Сергій