Чи не в кожному населенному пунті України є те що зберігає пам'ять про часи Великої Вітчизняної війни. Місця пов'язані з діяльністю радянських воїнів стають вічними пам'ятниками історії тих часів, часів, свідки яких ще досі живуть серед нас.

Однак у війні було два боки медалі і звісно ж що і зі сторони фашистської Німеччини залишено багато слідів на наших землях. Донедавна такі сліди замовчувались, але зараз історія повертає свої борги і на поверхню спливають нові пам'ятки.

Одне з найбільш резонансних місць пов'язаних з діяльністю Гітлера і його воєначальниками розташоване у нас на Поділлі:

Ставка Гітлера Вервольф (нім. Wehrwolf) розміщалася за 8 км на північ від м. Вінниця біля смт. Стрижавка. Вона призначалася для керування військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники припускають, що навіть для подальших бойових дій у напрямку Ірану та Індії.

Ця подія викликала неоднозначне ставлення, знаходились такі, що були категорично проти будь-якої уваги до решток цієї сторінки історії, адже ставка являлась своєрідним штабом Гітлера – головного агресора наступу на Радянський Союз. Особливо радикально налаштованими були комуністи. Їх лідер П.Симоненко жорстко став насупротив створення музею, що ділився б історією яку творив фашистський режим: «Це знущання з Великої Перемоги, все те, що пропонується зробити в ставці Гітлера "Вервольф"»

 Як би там не було, але зараз туди можна прийти на екскурсію (вартість дорослого квитка у травні 2013 року - 10 гривень) і придбавши проспектик з схемою екскурсійного маршруту (вартість 2 гривні) спокійно прогулятись оглянувши те що залишилось. 

От що постало перед нами під час відвідин Вервольфу 17 травня 2013року

При вході споруджено два павільйони, в одному з яких продають квитки, а в іншому має бути музей (говорили що відкриється через два місяці)

Одразу за входов постають машини часів другої світової, коло яких дуже доречно фотографуватись

Далі все зрозуміло так як на галявину з уламками бетонних укріплень веде лише одна доріжка, а обійтись без екскурсовода дозволяють інформаційні стенди і стрілки що вказують напрям приблизно через кожні 50м.

Галявина досить велика і розкидані "залишки загального бункеру" (за проспектом) надають місцевості якоїсь особливої аури - так дійсно тут щось було військове.

Головна галявина може створити ілюзію що це вже все - далі нічого немає, адже довкола далі не видно ніяких уламків.

Люди на фоні решток виглядають зовсім маленькими і непримітними

(там між деревами, ближче до правого боку можна розгледіти трьох моїх товаришів)

Далі дорога йде в ліс і здається що на цьому все, але для озброєнного схемою маршруту немає таємниць проходження.

Отже доріжка в ліс має вивести до найцікавішого - центральної частини ставки Гітлера з усіма її спорудами, бункером самого фюррера і його офіцерів.

Трохи згодом, один місцевий житель розповів нам кілька цікавих речей. Зокрема, що від ставки тягнувся багатожильний кабель для телефонного зв'язку з іншими ставками і навіть з Берліном, що військовополоненних використовували на найважчих роботах і враховуючи що будівництво відбувалось і в зимку то вони дуже швидко вмирали. А ще найцікавішим мабуть був той факт, що будівництвом займались три німецькі фірми і одна з них, та що відповідала за залізобетонні конструкції процвітає і досі. Особливий підйом був для неї під час очікування кінця світу за календарем Майя у грудні 2012р.

________________ 

Йдучи по доріжці в лісі нічого не було а тут - одразу ціла купа бетонних руїн. Як потім вдалось вияснити то були залишки ще двох бункерів та фундаментні частини інших господарських будівель (як відомо будівлі в основному були дерев'яними).

А перші руїни - це залишки бункеру для офіцерів, вигляд якого відомий на одній з небагатьох збережених з тих часів фотографій, яка стала ледь не візитівкою ставки. Принаймні магнітики з Вервольфу лише по мотивам цієї фотки або шаржі на Гітлера.

Зараз від нього мало що залишилось

Але загальне уявлення про маштаби можна скласти

Зрозуміло, що найбільше решток залишилось від залізобетонних бункерів. Рештки двох з них (загальний і офіцерський) ми вже побачили. Залишився лише головний - гітлерівський, розташований дещо осторонь від основного кільця маршруту

Як бачимо також в руїнах. Але якщо в бункерах хочаб впізнаються обриси, то інших будівель залишились лише фрагменти фундаментів, адже німці самі розпорядились усе це знищити. Місцевий чоловічина розповів що при знищенні німці їздили по селам і сповіщали всіх людей, що має бути вибух, щоб ті могли сховатись, тому навіть при таких маштабах завезення вибухівки (боюсь помилитись але здається мова йшла про 60 тон) ніхто не постраждав.

Гітлер оглядає охорону Центральної зони Історична довідка Всього Гітлер відвідав ставку щонайменше 3 рази. Вперше він прибув сюди 16 липня 1942 р. аби бути ближче до своїх військ, які 28 червня розпочали великий літній наступ на Сталінград і Кавказ. Це був найтриваліший час перебування його тут (з 16 липня по 31 жовтня 1942). Другий приїзд у «Вервольф» тривав з середини лютого до середини березня 1943 р. Востаннє він прибув сюди на кілька годин 27 серпня 1943 р. для проведення наради стосовно ситуації на Східному фронті. Пізніше «Вервольф» як ставку використовував командувач групи військ «Південь» фельдмаршал Еріх фон Манштейн. У грудні 1943 було прийнято рішення про знищення об'єкта. В березні 1944, напередодні німецького відступу, ставку висадили у повітря.

Далі був цікавий вказівник-стрілка - "Вихід до басейну". Хоча вів він на рівну асфальтовану площадку (на схемі - "виставковий майданчик для військової техніки"), але все одно іншої чіткої дороги не було

Але от і видно басейн,

який зберігся на диво чудово і хоч зараз його наповнюй водою. 

басейн в 1942р. і зараз

Ну і практично все... Якщо звісно не зважати на кам'яні окремі нагромадження то тут то там, при дорозі

судячи з схеми це залишки готелю

А далі доріжки в ліс посаджений рівними рядами ще напевно німцями 

Хочу сказати що ліс там справді живий - співи птахів, білочки, хрущі якраз тоді літали... а ще - здоровенні і агресивні комарі, які пачками сідали на спину і через футболку смоктали кров.

А ще лісові квіти і все це на обнесеній сіткою обмеженій території - своєрідний куточок який залишає неординарні враження, адже сама тема Гітлера і всього з ним звязаного неоднозначна.

Ось такою зараз постала перед нами ставка Гітлера Вервольф. Сказати що там щось грандіозне - ні, але і проїхати мимо напевно шкода. Хоча катакомб і підземних військових комунікацій ми не побачили але вцілому для загального розвитку цілком пристойно, особливо якщо не поспішати і просуваючись від стенда до стенда вивчати маршрут разом з історичними фактами. Щоправда така затія зараз малоперспективна адже як повідомлялось комарі там ще ті... (в касі повідомили що в них для цього діла є засоби від комарів, але вони нам просто забули його запропонувати :) )

Підготував Сергій Єрмаков