Розвиток Камянецького бадмінтону зріс вже до того що треба було перевірити свої сили десь за межами міста, оскільки ігровий осередок даного спорту найближчий від нас у Вінниці група любителів бадмінтону вирушила саме туди - переймати досвід, вчитися, вдосконалюватися, виходити на новий рівень...
Знайомство із привітним хлопцем, переможцем міжнародного турніру у Дніпропетровську серед юнаків та призером у різних категоріях на змаганнях у Польщі - Артемом Ткачуком (це із нещодавних його титулів) було через соц. мережу, який і запросив нашу команду завітати до них, до Вінниці!!!! Спочатку це планувалось як виїзд на змаганнях, але що не робиться на краще... тому це було лише знайомство, більше тренування, адаптація, порівняння сил... із подальшим визначенням щодо різних турнірів за рівнем підготовленості та кваліфікованості...
Спочатку були вагання щодо доцільності візиту, адже настрій був на одне... але діалог із тренеркою Людмилою Орестівною Гуркало переконав у потребі приїхати і все відчути, проникнутись їхньою атмосферою... тому скористались запрошенням і поїхали!!!!
Вечірній ранок, а нам треба вирушати бо дорога не близька і погодні умови потребують максимальної зосередженості, отже 4-30 і ми під враженнями невідомості стартуємо з міста...
За кермом Віталік, за штурмана - Вадим, ну а мені весь простір за ними...Все їдемо і тільки розмови про бадмінтон...
Поволі світає, ми з Хмельницького кругу звертаємо на Вінницю, я трішки куняю, хлопці час від часу виходять на кор. відпочинок, так би мовити перекур... Зрештою включаємо навігатор і прямуємо до потрібної точки...Вул. Примакова 23, виходимо оглядаємось, а Вінниця ще спить, на годинниках 8-ма з чимось...ранку, трішки повидивлялись потім нас охоронець направив більше точно до спортклубу, поворот ліворуч, потім ще раз і ми на місці... (деталі про мої вінницькі посиденьки залишимо осторонь))))
Отже смик за двері ніби зачинено, а місцевість досить приватна і ніби окраїна, - старогородський район з одноповерхівками і вузенькими вулочками...але незабаром нам відчинили і що було приємно про нас вже знали, а за мить і пожвавішало гравцями на чолі із тренеркою, з якою ми вже заочно познайомились, ну як і має бути привітались поспілкувались і гайда до зали...
під час того як переодягались, потім придивлялись до інвентаря, якась дівчинка перепитала у тренерші, а чи ще хтось буде на змаганнях чи тільки наші... вона сказала що лише наші, а на запитання, а мали ж приїхати із Камянця-Подільського, коли тренер показала на нас дівчинка полегшено зітхнула... це було ще одним доводом, що нас очікували і про нас знали...
Дітки зайнялись своїм, а ми почали пристосовуватись до відведеного нам майданчика, тут і з'явився хлопчина та дівчинка, які і почали нас перевіряти... Костянтин Жилюк у Київ не поїхав і нам випала нагода трішки з ним позайматись, як я вже взнав потім ми грали із 20-ракеткою України, те що він майстер спорту України ми знали раніше і налаштовувались хоча б декілька очків взяти у геймі... але під час ігор нам бракувало технічних аспектів і максимум ми могли взяти 2-4 очка, при тому, що наш спаринг-партнер не особливо викладався, а лише ганяв нас у різні кути майданчика, на що ми дуже швидко почали втомлюватись і тому чергувались один за одним щоб трішки відпочити... Одразу нам вказали на наші помилки і показали як треба, потім продемонстрували один із саморобних тренажерів, як покращувати Смеші, а на корті вже тим часом і дівчинка Яна Галицька (8 клас, І розряд) почала ганяти наших хлопців, хоч і Вадим виграв першу зустріч 11-8, то потім дівчинка не давала нам шансів, так постійно мінялись, а я поки розмовляв із тренером про подальший розвиток, вона запевнила, що покращення буде, адже одразу визвонила голову федерації бадмінтону України В.М.Швачко, який у телефонному режимі запросив до Київа, але у мене зараз немає можливості, то у поштовому режимі поки познайомимось...
А тим часом паралельно на інших кортах, а їх всього 4 у залі догравали свої змагання і дітки, маленькі спритні, а вже як грають...було мило спостерігати...Потім ми згадали, що у нас є сучасні засоби і ми дістали фотік і почали трішки робити кадри, а потім знімали нашу гру на відео...Під враженнями гри наших господарів, ми постійно себе запитували як у них це все виходить... на що тренер нам сказала, що це все техніка і відшліфовка на тренуваннях...
А тренуваннях у них до речі проходять безкоштовно, що є певним плюсом для розвитку та заохочення займатися бадмінтоном, тобто від ДЮСШ є тренери забезпечують зал та години... тільки приходь, тренуйся і здобувай чемпіонськи здобутки...ще у них влітку проходять збори на відкритій місцевості, у лісах, 1-2 тижні та у залі...де приїжджають навіть з інших областей і покращують значно свою майстерність... Також і зараз запрошували на тренування на пару днів, при чому навіть забезпечують житлом, що також є великим плюсом і гарною мотивацією!!!
На церемонії нагородження у нас була маленька поважна місія - вручити символічні сувеніри на згадку про наш візит і популяризацію нашого міста, щоб у нас зародилась дружба та співпраця двох міст, подяка за надані презентики завідувачу відділу молоді і спорту - С. І. Павловському, у якого я випросив хоч щось для нашої подорожі...ну і трішки добавив своїх картинок та інших листівок, також і про наш Національний університет згадав і запросив на навчання усіх охочих, залишивши календарики...
Потім я згадав про ще один вид як любительский бадмінтон який у Вінниці також розвинений, і зокрема про Андрія Закревського про якого колись довідався на київському форумі бадмінтоністів, нам передали його номер і ми також поспілкувалися і з ним, довідались що у них проходять свої тренування за іншою адресою і починаються вони о 16-00, але ми були вже настільки втомлені, що вирішили вже рушати додому, а на питання про найближчі турніри серед любителів - у відповідь отримали орінтовну дату 3-5 квітня, так що є час готуватись... Щодо професійного рівня, то вже незабаром у січні будуть чергові змагання на першість області, серед дітей та дорослих... тому і нас запрошували адже статус змагань є відкритий і навіть без грошових внесків...
Ось такою першою виїздною подією відзначились ми - кам'янецькі гравці з клубу любителів бадмінтону, дорогою додому постійно згадували і захоплювались грою наших ближчих бадмінтонних сусідів...
Подяка за гарний прийом Артему Ткачуку, який скоординував нашу поїздку, Людмилі Орестівні Гуркало за теплий прийом, ну і спаринг-партнерам Кості та Яні, а також решті персоналу та діткам за чудову атмосферу...!!!!!
Тепер ми знайомо як нам розвиватись, вдосконалюватись, куди рости, і на що ми варті!!!!
Далі буде...
Враженнями ділився Дмитро Бойко, той що сидів позаду і трішки дрімав та про розвиток бадмінтону міркував...
Дивіться також: | 
0
