Восени 1919 року розпочалося створення на даху головного навчального корпусу закладу астрономічної обсерваторії. Справа виявилася нелегкою. Як писав очевидець тих подій, «не буде перебільшенням сказати, що тільки уперта завзятість астронома-наглядача Аленича поборола стихійні труднощі та перешкоди».

12 лютого 1920 року преса повідомила, що в університеті збудовано невелику обсерваторну вежу. Не всі тоді знали, що 150-кратний телескоп, розміщений в обсерваторії, належав самому Олександрові Андріановичу. Заради справи він не пошкодував придбаних за власні кошти приладів, якими користувалася не тільки студентська молодь, а й чимало охочих кам’янчан-романтиків.

Коли 1963 року інститут переселився у відбудований корпус на вулиці Московській (нині Огієнка), нагорі було споруджено обсерваторію. В ній проходили практичні заняття з астрономії. Згадує кандидат фізико-математичних наук Олег Федорович:«На п’ятому поверсі головного корпусу було встановлено досить великий телескоп і зроблено спеціальний купол, який міг обертатися колом за допомогою спеціальної механіки з електроприводом. У вечірній час при безхмарному небі студенти збиралися в обсерваторії та спостерігали зорі, планети, Місяць… Студенти подорожували зоряним небом разом з улюбленим викладачем. Це була не проста подорож, адже викладач вплітав у свою розповідь відомості про найновіші досягнення науки. Того вечора ми слухали про пульсари, які тоді полонили науковий світ і нагадували нам щось із галузі фантастики. Екзамени Георгій Семенович приймав досить довго, опитував фундаментально, але оцінював м’яко».

1920 рік. Газета «Наш шлях» повідомила, що в Кам’янець-Подільському державному українському університеті під керівництвом астронома-наглядача Олександра Аленича збудовано невеличку обсерваторну вежу, в якій проводитимуться практичні вправи студентів. 150-кратний телескоп, розміщений в обсерваторії, належав Аленичу.