7 червня
Цього дня колись:
1838 рік. У Старій Ушиці сильний вітер зірвав (26 травня за старого стилю) хрест із Святомиколаївської церкви і відніс його на 8 верст від Старої Ушиці.
1923 рік. У Кам’янці-Подільському на вулиці Шевченка відкрито робітничу лікарню.
1941 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком звернувся до облвиконкому з проханням затвердити в місті будівництво обозобудівної майстерні — так розпочалася історія відкритого акціонерного товариства «Кам’янець-Подільськсільмаш».
1969 рік. У Кам’янці-Подільському відкрилася новозбудована станція технічного обслуговування автомашин.
1994 рік. У Кам’янці-Подільському в науково-виробничій організації «КАММЕД» з участю заступника міністра охорони здоров’я Віктора Пономаренка відбулася 7—8 червня Всеукраїнська нарада-семінар «Сучасні організаційні форми забезпечення розробки, впровадження медичних виробів вітчизняного та чужоземного виробництва».
1997 рік. Головою правління селянської спілки «Колос» села Оринин замість Володимира Івановича Комарницького, призначеного 29 травня заступником голови Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації, обрано його сина — Олега Володимировича Комарницького (пропрацював головою до грудня 1998 року, коли батько повернувся на попередню посаду).
Цього дня народилися:
1886 рік. У селі Вільшанка (тепер Крижопільського району Вінницької області) народився (26 травня за старим стилем) Костянтин (Кость) Віталійович Широцький — український історик мистецтва. Закінчив у Вільшанці церковнопарафіяльну школу. У 1900—1906 роках навчався в Подільській духовній семінарії. 1906 року вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету (закінчив 1912 року з дипломом першого ступеня). Одночасно навчався в Археологічному інституті, який закінчив 1910 року. Широцького залишено при університеті як магістранта кафедри історії та теорії мистецтв. 1912 року прийнято дійсним членом Археологічного товариства, де завідував музеєм до 1917 року. У 1912—1913 роках вивчав у Кам’янець-Подільському давньосховищі пам’ятки народного мистецтва. 1911, 1912, 1913 року брав участь у розкопках скіфських і слов’янських городищ у Новгороді та біля Немирова й Ташлика на Поділлі. Побував у Бакоті і видав книгу «На руїнах Бакоти». Восени 1915 року після захисту праці на ступінь магістра Широцького зараховано приват-доцентом Петроградського університету. Восени 1917 року прийнято лектором Українського університету в Києві, де викладав історію українського мистецтва XІІ—XV століть. У Департаменті мистецтв завідував відділом охорони пам’яток старовини і мистецтва. 15 серпня 1918 року Широцького затверджено професором історико-філологічного факультету Кам’янець-Подільського українського університету. Тяжко захворівши, Широцький викладів в університеті не розпочав і перебував у вимушеній відпустці. 12 вересня 1919 року Широцького оглянув університетський лікар Кость Солуха і встановив діагноз «туберкульоз кишкового тракту». У вересні 1919 року до університету надійшла телеграма про смерть Широцького (помер 13 вересня 1919 року в селі Білоусівка, тепер Тульчинського району Вінницької області). 1993 року запроваджено Хмельницьку обласну премію імені Широцького в галузі етнографії та фольклору Поділля.
1929 рік. У селі Ходорівці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Анатолій Ілліч Мамалига — український історик, архівіст, кандидат історичних наук (1978). Закінчив 1959 року Московський історико-архівний інститут. Від 1955 року працював у Хмельницькому обласному державному архіві, від 1977 року — старший викладач Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, від 1980 року — старший викладач, доцент кафедри політичної історії Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Кандидатську дисертацію «Капіталістична еволюція поміщицьких і селянських господарств Подільської губернії в пореформенний період, 1861—1900» захистив 1978 року в Дніпропетровську. 1991 року вийшов на пенсію. Помер 22 грудня 1999 року.
1941 рік. У селі Пилипівка Чуднівського району Житомирської області народився Віталій Васильович Нечитайло — український історик, письменник, доктор історичних наук, професор, член Національної спілки письменників України. Закінчив 1968 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Працював у 1968—1972 роках інструктором Ізяславського райкому Комуністичної партії України, потім завучем школи, науковим співробітником інституту суспільних наук (Львів). Від серпня 1978 року працює в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Лауреат обласних літературних премій імені Володимира Булаєнка (1968) та імені Микити Годованця (1993).
1955 рік. У селі Загоряни Новоушицького району народився Іван Петрович Прокоф’єв — український поет, літературознавець, журналіст, кандидат філологічних наук (2004), член Національної Спілки письменників України (2004). Закінчив 1976 року філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Працював учителем російської мови і літератури Майдано-Олександрівської середньої школи Віньковецького району, в редакціях газет «Прапор Жовтня» (нині «Край Кам’янецький»), «Кам’янець-Подільський вісник». Від 1992 року працює в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
Іван Петрович Прокоф’єв
1964 рік. У Львові народився Тарас Степанович Стецьків — український політик, народний депутат України першого (1990—1994), другого (1994—1998), третього (1998—2002), четвертого (2002—2006) та шостого (2007—2012) скликань. Закінчив 1986 року Львівський університет (за фахом — історик). Учасник семінару з проблем виборчого законодавства, організованого Комітетом виборців України 18—19 листопада 1995 року в Кам’янці-Подільському.
Цього дня відійшли у вічність:
1941 рік. У Кракові помер Олександр Доценко — український військовий діяч, підполковник Армії Української Народної Республіки, автор праць з історії національно-визвольної боротьби 1917—1920 років. Народився 25 серпня 1897 року в Полтавській губернії. Навесні 1915 року закінчив Сорочинську семінарію, згодом — Віленське військове училище, яке 1915 року було евакуйоване до Полтави. У складі 107-го піхотного Троїцького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — підпоручик. З 15 грудня 1918 року — старшина для доручень при Головному Отамані Симоні Петлюрі. У 1919—1922 роках — особистий ад’ютант Головного Отамана Симона Петлюри (зокрема, під час його перебування в Кам’янці-Подільському).
1954 рік. У Києві помер Юрій Васильович Шумський (справжнє прізвище — Шомін) — український актор, режисер, народний артист СРСР (1944). Народився 5(17) листопада 1887 року в Тирасполі. Працював у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка (у 1934—1954 роках). До війни, коли цей театр шефствував над Кам’янець-Подільським театром, грав на сцені у Кам’янці-Подільському.
2008 рік. Помер Микола Володимирович Новицький — український композитор, педагог. Народився 16 липня 1935 року в селі Баговиця (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Закінчив Чернівецьке музичне училище та Харківський інститут культури. Від 1958 року мешкав і працював у місті Кіцмань Чернівецької області. Працював директором районного Будинку культури та викладачем дитячої музичної школи, а від 1963 року — директором Кіцманської дитячої музичної школи (від 1999 року — імені Володимира Івасюка). У 1963—2005 роках був керівником духового оркестру Кіцманського районного будинку народної творчості та дозвілля. Цьому оркестру 1973 року надано звання народного аматорського. 23 березня 2004 року за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм Миколі Новицькому надано звання заслуженого працівника культури України. Серед творів Новицького — «Пісня про Кіцмань», мелодія якої стала позивними районного радіо. 6 червня 2013 року в Кіцманській дитячій музичній школі імені Володимира Івасюка відкрито музейну кімнату Миколи Новицького.
2015 рік. Помер Анатолій Трохимович Барчук — український кіноактор, заслужений артист Української РСР (1983). Народився 16 листопада 1939 року в селі Бабанка (нині Уманського району Черкаської області). Закінчив 1963 року Київський інститут театрального мистецтва. Працював у 1963—1966 роках актором у Казахстані в Усть-Каменегорському російському драматичному театрі імені Джамбула Джабаєва. Від 1966 року — актор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка в Києві. Серед перших ролей у кіно: Іван Кудря у фільмі «Два роки над прірвою» (1966). У грудні 1966 року брав участь у фестивалі кіномистецтв у Кам’янці-Подільському, з Іваном Миколайчуком був гостем студентського клубу.
Анатолій Трохимович Барчук
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
