2 січня
Цього дня колись:
1612 рік. У Панівцях під Кам’янцем відбулися похорони (23 грудня 1611 року за старим стилем) кам’янецького старости Яна Потоцького, яким помер під Смоленськом 22 квітня (12 квітня за старим стилем) 1611 року. Цю подію відображено в «Кам’янецькій хроніці» вірменських священиків Агопа й Аксента: «Подивитися на ці похорони їздило багато людей, і я, грішний отець Агоп, теж їздив з отцем Торосом».
1920 рік. До Кам’янця-Подільського, зайнятого 16 листопада 1919 року поляками, прибув із Чорткова штаб групи польських військ Подільського фронту на чолі з командиром дивізії генералом Франтішеком Крайовським для репрезентації найвищої польської військової влади на Поділлі. На зустрічі з головноуповноваженим уряду Української Народної Республіки Іваном Огієнком генерал Крайовський заявив про свій намір усунути всі кривди, заподіяні польською місцевою владою українському населенню.
1920 рік. У Кам’янці-Подільському польська влада арештувала міського голову — українця М. Килимника. На протест Івана Огієнка його випустили з-під арешту того ж таки дня.
1922 рік. Голова Ради народних комісарів Радянської Росії Володимир Ілліч Ленін отримав лист делегата IX Всеросійського з’їзду Рад, політичного комісара вищих навчальних закладів Кам’янця-Подільського Сави Чалого. Той повідомляв про роботу та потреби кам’янецьких вишів, звертався з проханням допомогти у постачанні навчальних закладів літературою, в організації при Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті робітничого факультету тощо. Володимир Ілліч доручив надіслати листа народному комісарові освіти Анатолієві Васильовичу Луначарському з побажанням задовольнити прохання Чалого, а копію листа передати в редакцію газети «Правда» для використання у пресі. Про реакцію Луначарського див. «Кам’янецький календар від 4 січня».
1933 рік. У Кам’янці-Подільському Максимові Горькому як почесному прикордонникові Кам’янець-Подільського прикордонного загону виписано посвідчення особи червоноармійця. Наказ про виявлення такої честі письменникові Об’єднане державне політичне управління (ОДПУ) видало 16 жовтня 1932 року у відповідь на клопотання прикордонників і командування Кам’янець-Подільського прикордонного загону.
1954 рік. У Кам’янці-Подільському в театрі імені Шевченка (колишній Пушкінський дім, а нині міський Будинок культури) відбувся молодіжний бал-маскарад.
1961 рік. Розпочався обмін старих грошей на нові через обмінні пункти.
1967 рік. У селі Сокіл головою колгоспу імені ХХІІ з’їзду КПРС уперше обрано 30-річного Сергія Микитовича Кротіка (народився 16 лютого 1936 року). Відтоді протягом багатьох років очолював сокільське агроформування (нині ТзОВ «Мрія»). 1996 року став заслуженим працівником сільського господарства України.
1981 рік. Розпочало роботу Кам’янець-Подільське ПКБ АСУ (проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління). Його першим директором став майбутній кандидат економічних наук, депутат Кам’янець-Подільської міської ради чотирьох скликань (1982—1994) Василь Федорович Ширко (1944—1996).
1992 рік. Засновано Кам’янець-Подільську дитячу хорову школу — третю в Україні (після Львівської та Мукачівської). Директором школи призначено Івана Михайловича Нетечу.
1992 рік. У Кам’янці-Подільському, як і в Україні, внаслідок лібералізації різко зросли ціни на продукти харчування.
1997 рік. Відкрито наркологічне відділення міської лікарні.
2000 рік. Дитяча хорова капела «Журавлик» з Кам’янця-Подільського завершила гастролі в іспанських провінціях Кастілія, Леон, Кантабрія.
2001 рік. Першим кам’янчанином, що з’явився на світ у новому тисячолітті, став Сашко Козачук.
Цього дня народилися:
1836 рік. У містечку Копиль (тепер Мінської області Білорусі) народився (21 грудня 1835 року за старим стилем) Менделе Мойхер-Сфорім (насправді Шолом Яків Абрамович) — єврейський письменник. У 1856—1858 роках учителював у Кам’янці-Подільському. Почав друкуватися 1857 року. Помер в Одесі 8 грудня 1917 року. 20 грудня 1927 року ухвалою президії Кам’янець-Подільської міської Ради Торговий провулок у Старому місті, який відходив від Центральної площі (теперішнього Польського ринку) на схід, перейменовано на провулок Менделе Мойхер-Сфоріма. В деяких документах («Проект ставок на оренду торговельних помешкань на 1928/29 рік по місту Кам’янцю») фігурував як вулиця Абрамовича. Нині не існує.
Тут був провулок Менделе Мойхер-Сфоріма
1887 рік. У місті Бережани (нині Тернопільської області) в сім’ї письменника Андрія Чайковського (автора повістей «Олюнька», «В чужім гнізді») народився Микола Андрійович Чайковський — український математик. Математичну освіту здобув в університетах Праги та Відня. 1911 року у Віденському університеті одержав ступінь доктора філософії. У жовтні 1918 року запрошено викладати в Кам’янець-Подільському державному українському університеті. 16 січня 1919 року прибув до Кам’янця-Подільського, з лютого працював приват-доцентом університету, читав лекції з вищої математики. За словами Чайковського, був другим науковцем (після Михайла Кравчука в Києві), хто викладав вищу математику українською мовою. У 1922—1924 роках викладав у таємному українському університеті у Львові. Після 1929 року працював у різних радянських вишах, з 1956 року — у Львівському педагогічному інституті та університеті. Помер 7 жовтня 1970 року у Львові.
1890 рік. У селі Вербівка Городенського повіту народився Михайло Теодорович Голинський — український співак (драматичний тенор). 1919 року в Кам’янці-Подільському працював секретарем в експедиції державних справ, в університеті студіював музикологію, право, створив великий хор, був його старостою. Помер 1 грудня 1973 року.
1923 рік. У селі Жовтневе Вовчанського району Харківської області народилася Ольга Олександрівна Стрілець — українська поетеса, кандидат філологічних наук. На початку 1950-х років викладала в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. Автор чотирьох прижиттєвих збірок віршів — «Дороги» (1960), «Мої!» (1963), «Ломикамінь» (1966), «Громовиця» (1972), книги нарисів «Спасибі, люди!» (1964). Померла 11 березня 1974 року.
1932 рік. У Львові народився Любомир-Роман Іванович Винар — американський історик, засновник (1963) і головний редактор журналу «Український історик». Учасник II Міжнародного наукового конгресу «Українська історична наука на сучасному етапі розвитку», який проведено 17—18 вересня 2003 року в Кам’янець-Подільському державному університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університету імені Івана Огієнка).
1934 рік. У селі Безнісківці (нині Абрикосівка Кам’янець-Подільського району) народився Леонід Іванович Шабага — директор Кам’янець-Подільської спецшколи-інтернату для дітей з пониженим зором у 1986—1990 роках (змінив на цій посаді Івана Задворного; наступницею Леоніда Івановича стала Алла Буданцева — обоє відомі як секретарі Кам’янець-Подільського міськкому Компартії України).
1938 рік. На Житомирщині народився Анатолій Михайлович Самойленко — український математик, з 1988 року — директор Інституту математики Національної академії наук України. Засновник наукової школи з теорії багаточастотних коливань та теорії імпульсних систем, що визнана математичними центрами світу, один з провідних спеціалістів у галузі звичайних диференціальних рівнянь та теорії нелінійних коливань. До наукової школи Самойленка належить доктор фізико-математичних наук із Кам’янця-Подільського Юрій Теплінський, який в одному з інтерв’ю зазначив: «Я належу до школи академіка Анатолія Самойленка. А якщо брати ширше, то це київська школа теорії нелінійних коливань, яку заснували академіки Микола Крилов, Микола Боголюбов, Юрій Митропольський. У світі це провідна школа в цій галузі». У жовтні 1996 року Самойленко був головою оргкомітету чергової Всеукраїнської школи-семінару «Нелінійні крайові задачі математичної фізики та їх застосування», що проводилася в Кам’янці-Подільському на базі фізико-математичного факультету педагогічного інституту.
1940 рік. У селі Думанів Кам’янець-Подільського району народилася Ніла Йосипівна Волошина — доктор педагогічних наук (1995), член-кореспондент Академії педагогічних наук України, завідувач лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки АПН України. У 13 років закінчила семирічку й одразу вступила до Кам’янець-Подільського педагогічного училища. Закінчила його 1957 року в Славуті, куди перевели цей навчальний заклад. Викладала українську мову й літературу у восьмирічній школі у Великому Заліссі. 1966 року закінчила історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, після чого ще десять років учителювала у Великому Заліссі. Померла 2010 року.
1943 рік. У селі Вихватнівці народився Володимир Михайлович Гораш. Закінчив семирічку в рідному селі та середню школу в Китайгороді. У 1966–1971 роках навчався на філософському факультеті Київського університету. Від серпня 1973 року викладав філософські дисципліни в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. Вивчав наукову спадщину Гегеля. Помер 2 грудня 2001 року.
1944 рік. У селі Чаплинка Херсонської області народилася Валентина Володимирівна Кузик — український музикознавець, кандидат мистецтвознавства, автор книг про українську ліричну пісню, Товариство імені Леонтовича. Учасниця Всеукраїнських науково-теоретичних конференцій в Кам’янці-Подільському, присвячених 120- та 125-річчю з дня народження Миколи Леонтовича (10—12 грудня 1997 року; 11—13 грудня 2002 року).
1947 рік. У селі Зеленче Дунаєвецького району народився Віктор Антонович Кріль — економіст. У 1974—1984 роках — голова планової комісії та заступник голови Кам’янець-Подільського міськвиконкому, у 2002—2006 роках — заступник голови Кам’янець-Подільської районної ради. Працював також на відповідальних посадах у Хмельницькому (інструктор, заступник завідувача економічного відділу в обкомі Компартії України, заступник голови Хмельницького міськвиконкому, заступник начальника обласного управління Пенсійного фонду). Нині депутат Кам’янець-Подільської районної ради.
1948 рік. У селі Чабанівка Кам’янець-Подільського району народився Василь Федорович Олійник — музикант, педагог. Закінчив Чабанівську восьмирічну школу, відділ народних інструментів Кам’янець-Подільського культурно-освітнього училища. Служив в армії: був музикантом військового духового оркестру Кам’янець-Подільського військового училища, працював із різноманітними гуртками художньої самодіяльності при місцевому Будинку офіцерів, керував курсантським хором. Закінчив 1974 року музично-педагогічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. У 1974/75 навчальному році працював учителем музики Кам’янець-Подільської середньої школи № 13. Від 1975 працює в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
1955 рік. У селі Червоне Полонського району Хмельницької області народився Юрій Васильович Гаврилюк — організатор сільськогосподарського виробництва. 1980 року закінчив агрономічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Того ж 1980 року почав працювати головним агрономом колгоспу імені Леніна Славутського району Хмельницької області, у 1980—2000 роках був головою правління цього господарства. Від 2009 року — заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» у Чернівецькій області, а також директор товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина».
Юрій Васильович Гаврилюк
1956 рік. У селі Лошківці Дунаєвецького району народився Йосип Вікентійович Вінський — народний депутат України п’яти скликань (у 1994—2007 роках), міністр транспорту та зв’язку України в другому уряді Юлії Тимошенко (в 2007—2009 роках). 1977 року закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), за фахом — інженер-механік. Працював інженером-діагностиком Кам’янець-Подільського районного об’єднання «Сільгосптехніка», конструктором, старшим інженером Кам’янець-Подільського відділення Київського спеціального ПКБ «Укрсортнасінняовоч». Був депутатом Кам’янець-Подільської районної ради (обрано 24 лютого 1985 року). Був першим секретарем Кам’янець-Подільського райкому ЛКСМУ (звільнено в травні 1985 року у зв’язку з переходом на роботу в ЦК ЛКСМУ), членом Кам’янець-Подільського райкому Компартії України (обрано 12 листопада 1983 року на 24-ій районній партійній конференції).
1958 рік. У Кам’янці-Подільському народився Віктор Георгійович Паньков — математик, педагог, видавець, кандидат фізико-математичних наук. Син викладачів фізико-математичного факультету педагогічного інституту Георгія Панькова та Людмили Харабовської. Закінчив середню школу № 13, а 1980 року — фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. У 1980—1982 роках викладав математику в середній школі села Гуменці. Після служби в армії був у 1983—1984 роках лаборантом Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Від грудня 1987 року працює в рідному виші (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Від жовтня 1997 року до грудня 2000 року — комерційний директор видавництва «Абетка», далі — директор видавничо-поліграфічної фірми «Абетка-НОВА», яка стала, як згодом і її правонаступниця — «Аксіома», базовим видавництвом з економічної літератури для Міністерства освіти й науки України.
1961 рік. Народився Віталій Миколайович Олуйко — доктор наук із державного управління (2006), народний депутат України четвертого скликання (у 2002—2006 роках). 1983 року закінчив факультет механізації сільського господарства Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет).
1975 рік. У селі Степанівка Чемеровецького району народилася Альона Леонідівна Кузема — директор департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради (від 28 березня 2011 року — часу його створення). 1997 року закінчила історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), у 1997—2000 роках навчалася на заочному відділенні аспірантури. У 2005—2011 роках працювала директором загальноосвітньої школи I—III ступенів № 6 у селищі цементного заводу.
Цього дня відійшли у вічність:
1938 рік. У Кам’янці-Подільському загинув унаслідок сталінських репресій Михайло Андрійович Коссак — український композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог. Народився 8 квітня 1874 року в селі Горішня Вигнанка біля Чорткова. Закінчивши 1896 року Львівську консерваторію, працював у Народному театрі товариства «Руська бесіда» (з 1915 року — «Українська бесіда»). Трупа театру, в якій працював диригентом Коссак, постійно гастролювала. 1902 року вона завітала до Кам’янця-Подільського. Удруге і вже назавжди Михайло Коссак потрапив до Кам’янця 1921 року. Деякий час був диригентом у місцевому театрі, одночасно працював учителем співів і музики в музичній школі. У лютому 1925 року Михайла Андрійовича призначили асистентом Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. 26 грудня 1937 року Михайла Коссака заарештували. Його спробували звинуватити в участі в міфічній Українській військовій організації. Урешті всі звинувачення звелися до репертуару керованих ним хорів і гуртків, до того, що він зі студентами замість революційних вивчав українські націоналістичні пісні. Уже 30 грудня особлива трійка засудила Коссака до розстрілу. 2 січня 1938 року вирок виконали. Поховано Михайла Андрійовича на території хутора Загальського в загальній могилі (в наш час поблизу цього місця розмістилися нові корпуси консервного заводу). 10 липня 1989 року прокурор Хмельницької області зробив висновок, що показання свідків у справі Коссака записано загальними, неконкретними фразами, тому жодних підстав притягнути Михайла Андрійовича до кримінальної відповідальності не було.
Михайло Коссак (у центрі) зі студентами інституту народної освіти
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
