25 червня
Цього дня колись:
1956 рік. Учні Жванецької середньої школи Кам’янець-Подільського району вирушили в перший похід по рідному краю. За 10 днів з учителем історії Борисом Михайловичем Кушніром вони здолали 260 км (з них понад 200 км пішки) на стику чотирьох областей — Хмельницької, Чернівецької, Станіславської (тепер Івано-Франківської), Тернопільської.
1996 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбулися урочистості з нагоди першого випуску міської дитячої хорової школи.
1996 рік. У Кам’янці-Подільському з аукціону продано перукарню «Роксолана» (вулиця Ісайї Кам’янчанина, 1).
1996 рік. У Кам’янці-Подільському побував як інспектор Федерації футболу України Федір (Ференц) Йожефович Медвідь — колишній футболіст київського «Динамо». Він інспектував матч команд першої ліги «Ратуша» (Кам’янець-Подільський) — «Поліграфтехніка» (Олександрія).
Федір Медвідь грає на "другому поверсі"
1997 рік. У Кам’янці-Подільському за участю члена Проводу Організації українських націоналістів Богдана Червака відбувся «круглий стіл» «Річниця Конституції — здобутки та втрати».
1999 рік. Зареєстровано Кам’янець-Подільське міськрайонне відділення Дитячого фонду України.
1999 рік. У Кам’янці-Подільському приватна газета «Подолянин» перейшла на двоколірний друк першої та останньої сторінок.
2000 рік. У Скадовську на третьому Всеукраїнському благодійному дитячому фестивалі «Чорноморські ігри» (19—25 червня) дев’ятирічна кам’янчанка Ілона Рипневська увійшла до десятки найкращих виконавцівв.
2001 рік. Паломники з Кам’янця-Подільського спеціальним 20-вагонним потягом відбули до Львова, щоб бути на Божественній літургії, яку проводив Папа Римський Іоанн-Павло ІІ.
Цього дня народилися:
1886 рік. У Львові народився Іван Петрович Крип’якевич — український історик, дійсний член Академії наук Української РСР (1958), заслужений діяч науки Української РСР (1961). Закінчив 1908 року філософський факультет Львівського університету. У 1909—1939 роках викладав історію в гімназіях Галичини. За даними Романа Крип’якевича, у жовтні 1918 року Іван Петрович їздив до Києва, де в Міністерстві освіти Української Народної Республіки отримав призначення на виконувача обов’язків професора історії України Кам’янець-Подільського державного українського університету, відвідав Кам’янець-Подільський, «але Листопадові дні у Львові, далі тиф і дальший хід політичних подій не дали змоги цій справі реалізуватися». Помер 21 квітня 1967 року у Львові.
1914 рік. У місті Нижньодніпровськ Новомосковського повіту Катеринославської області (нині у складі Дніпропетровська) народився Андрій Георгійович Шоханов. Працював другим секретарем Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України, був заступником Хмельницького обласного виконавчого комітету, обирався депутатом Верховної Ради Української РСР.
1922 рік. На хуторі Мила (нині село Києво-Стятошинського району Київської області) в родині сільського шевця народився Петро Володимирович Угляренко — український письменник. 1940 року після закінчення середньої школи служив у армії. Навчався в авіаційному училищі. З перших днів війни — на фронті. Брав участь в обороні Москви, у Сталінградській операції, у битві на Курській дузі, в боях за визволення Києва, Праги. З лютого 1944 року і до кінця війни у Чехословацькій армії, у складі корпусу Людвіга Свободи. Закінчив 1954 року заочно Ужгородський учительський інститут. Працював у газетах «Закарпатська правда», «Советское Закарпатье», кореспондентом Українського радіо по Закарпатській області, згодом завідувачем редакції художньої літератури видавництва «Карпати», головним редактором студії телебачення в Ужгороді. Член Спілки письменників СРСР з 1958 року. Очолював кілька років Закарпатську обласну письменницьку організацію. Зустрічався з любителями літератури в селі Жванець (до 1971 року). Перше оповідання надрукував ще учнем. Серед виданих книг: документальна повість «20 років за океаном» (1953), книги нарисів, оповідань і повістей «Рясний цвіт» (1954), «Серце матері» (1956), «Іван Мочкош з Ракошина» (1957), «Станція Піонерія», «Над Боржавою верби шумлять» (1959), «Ой грайте, гуслярики» (1960), «Коли займається зоря», «Доброго ранку, земле» (1961), «Весняна заметіль», «Зустріч з любов’ю» (1962), «В горах Карпатах», «Поразка гросмейстера», «Сумління» (1963), «Неонові вогні» (1965), «В далекий світ», «Шаги на улице» (1967), «Корінь сонця. З доріг життя» (1972); романи «Одкрий мені дорогу» (1964), «Тільки той, хто знав» (1966), «Талісман» (1969), «День гніву» (1970), «Князь Лаборець» (1971), «Після довгої ночі» (1975), «Тривожна ніч» (1977), «Довгий шлях до озер» (1979), «Із дерева жалю», «Гірка сльоза радості», «Плач біля чужої стіни», «І був ранок, і була ніч», «Смерть у Санкт-Петербурзі (Дитя іудейське)», «І заплакав Христос». Серед нагород: орден Червоної Зірки, медаль «За бойові заслуги», кілька військових чехословацьких медалей. Помер 6 листопада 1997 року в Києві
1931 рік. У Харкові народився Віталій Макарович Русанівський — український мовознавець, дійсний член Академії наук Української РСР (1982). Закінчив 1954 року Київський університет. З 1957 року працював в Інституті мовознавства Академії наук Української РСР, з 1964 року — заступник директора, з 1981 року — директор. 11 жовтня 1979 року виступив на науковому симпозіумі в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті, присвяченому 400-річчю з дня народження Мелетія Смотрицького і 360-річчю виходу в світ його «Граматики». Помер 29 січня 2007 року в Києві.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
