Вс, 17.12.2017, 09:58
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 23 березня

23 березня

Цього дня колись:

1928 рік. Видано постанову Ради народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки «Про оголошення замку-фортеці в місті Кам’янці-Подільському державним історико-культурним заповідником», якій сказано: «Замок-фортецю в місті Кам’янці-Подільському в межах старовинних його стін і земляних валів, з усіма старовинними фортечними спорудами, Польською брамою, Руською брамою і вежею Стефана Баторія оголосити за державний історико-культурний заповідник і передати його з усім майном, що має історико-культурне значення, у відання Народного комісаріату освіти УСРР».

* Фенцур В. В., Пагор В. В. Відродження архітектурно-історичної спадщини Кам’янця-Подільського (40-і рр. XX ст. — 2015 р.). — Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2015. — С. 6, 130.

1955 рік. У Кам’янці-Подільському створено первинний осередок Українського товариства сліпих.

1974 рік. Почесним громадянином міста став Дмитро Данилович Лелюшенко — командувач 4-ої гвардійської танкової армії, що визволяла Кам’янець-Подільський.

1988 рік. Облвиконком, відповідно до постанови Ради міністрів УРСР від 19 лютого, ухвалив створити в Кам’янець-Подільському районі агропромисловий комбінат «Смотрич». Установчі збори відбулися 18 квітня.

1994 рік. Почесними громадянами Кам’янця-Подільського стали його визволителі від німецько-фашистських загарбників — Іван Пупков, Володимир Пархоменко, Олександр Столяров, Василь Дементьєв, Костянтин Вахтін, Володимир Рябушко.

2001 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному університеті відбулася презентація книги Миколи Тимошика «Лишусь навіки з чужиною...», присвяченої життю та діяльності першого ректора університету Івана Огієнка.

2001 рік. У Кам’янці-Подільському міський Будинок культури урочисто відсвяткував столітній ювілей.

2002 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» відбулася творча акція «Ми — Українці», організована Українською народною партією «Собор». У дискусії «Інтелігенція та політика» взяли участь політик Анатолій Матвієнко, біолог Костянтин Ситник, сценарист Леонід Мужук, поет Володимир Шовкошитний.

2002 рік. У турнірі з міні-футболу на честь 58-ої річниці з дня визволення Кам’янця-Подільського перемогла команда «Собор», за яку грали відомі політики Анатолій Матвієнко, Володимир Шовкошитний.

2006 рік. У Кам’янці-Подільському відбулася презентація нових книг Бібліотеки газети «День», в якій узяла участь головний редактор газети Лариса Івшина.

 

Цього дня народилися:

1786 рік. У Подільській губернії народився (12 березня за старим стилем) Олексій Петрович Юшневський — декабрист. Навчався в Московському університеті. Служив урядовцем в канцелярії подільського губернатора в Кам’янці-Подільському, від 1805 року — у Колегії іноземних справ. 1816 року призначено чиновником «по дипломатичній частині» в штаб 2-ї армії, керував облаштуванням болгарських переселенців у Бессарабії, від 1823 року — дійсний статський радник. 1819 року в Тульчині вступив до «Союзу благоденства», від 1821 року — один із керівників Південного товариства декабристів, член його директорії (1822). За процесом декабристів засуджено до страти, яку замінили на 20 років каторги. Покарання відбував у Шліссельбурзькій фортеці, пізніше — у Читинському острозі, з 1839 року— на поселенні в Іркутській губернії. Помер 22 січня (10 січня за старим стилем) 1844 року в Ойокській слободі Іркутської губернії.

Олексій Юшневський. Акварель Миколи Бестужєва, 1839 рік

1876 рік. У селі Малий Ходачків (нині Тернопільського району Тернопільської області) народився Теодор (Федір) Павлович Приймак — педагог, доктор філософії, професор. 1898 року закінчив гімназію в Тернополі. Навчався у Львівському та Віденському університетах. Від 1905 року викладав українську, латинську та німецьку мови у гімназії в Коломиї (нині Івано-Франківської області). Під час Першої світової війни був на фронті як офіцер австрійської армії. Потрапив у російський полон, з якого повернувся 1917 року. Був співорганізатором «Листопадового зриву» 1918 року в Коломиї, першим комендантом Коломийської військової округи. У липні 1919 року перейшов з Українською Галицькою Армією у Велику Україну. 17 березня 1920 року Федора Приймака призначили виконувачем обов’язків приват-доцента кафедри зоології Кам’янець-Подільського державного українського університету. Далі в місті над Смотричем працював в інституті народної освіти, з якого його виключили 1922 року після чистки навчального закладу. Працював у вищих навчальних закладах Харкова, Луганська, Полтави. 1934 року Приймака заарештували. Був ув’язнений у виправному трудовому таборі, де й загинув.

1880 рік. У Варшаві народився Антон Вікентійович Беньковський. 1929 року переїхав до Кам’янця-Подільського, працював інспектором польських шкіл, від 1930 року — деканом робітничого факультету при силікатному інституті, потім у 6-ій польській школі, директором Кам’янець-Подільського історичного музею. 28 вересня 1937 року заарештовано «як агента польської розвідки». Його безпідставно звинуватили в тому, що, будучи членом «Польської організації військової», нібито проводив шпигунську діяльність на користь Польщі. Серед багатьох політичних звинувачень було й те, що він створив музейну експозицію, яка вихваляла Симона Петлюру, інших діячів Української Народної Республіки. 14 жовтня 1937 року засуджено до розстрілу та через кілька днів (19 жовтня) страчено. Реабілітовано 2 жовтня 1965 року.

1900 рік. У селі Княжин (тепер Чуднівського району Житомирської області) народився Остап Якович Демчук — український письменник. Закінчив Турчинівський сільськогосподарський технікум. 1921 року в надії вступити до інституту народної освіти приїжджав до Кам’янця-Подільського. Закінчив 1924 року Житомирський інститут народної освіти (вчився на одному курсі з дружиною Марією Шавлович-Демчук). Учасник Великої Вітчизняної війни. Друкувався з 1922 року. Член Спілки селянських письменників «Плуг» і літературної організації ВАПЛІТЕ. Працював кореспондентом газети «Радянська Волинь» (Житомир). Бував у селах Шепетівського, Старокостянтинівського, Полонського, Ізяславського районів, про що засвідчують публікації газети. Автор збірок оповідань і нарисів «Комнезамчики» (1925), «Верболози», «Очі», «Пригоди на маневрах», «Ювілей» (усі — 1930), «Чудо» (1931), «На соціалістичних рейках» (1932), роману «Чорнозем» (1933), «Повісті про мачуху» (1941). Помер 19 грудня 1945 року у Фракфурті-на-Одері.

1903 рік. У Кам’янці-Подільському народився Станіслав Будін (насправді — Бенсіон Бать) — чеський журналіст, громадський діяч. У 1913—1919 роках навчався в Кам’янець-Подільській гімназії. 1930 року здобув диплом інженера-електротехніка. У 1930—1934 роках — функціонер Комуністичного союзу молоді та співробітник апарату ЦК Комуністичної партії Чехії, у 1934—1935 роках — шеф-редактор газети «Rudé právo». 1936 року виключено з Комуністичної партії за «троцькізм». У 1937—1939 роках — редактор часопису «Radiojournal». 1939 року виїхав до США, де у 1940—1945 роках був редактором часопису «Newyroské listy». 1946 року повернувся в Чехословаччину. У 1947—1949 роках — шеф-редактор агентства «Pragopress», водночас — редактор часописів «Kulturni politika» (1947—1949), «Lidové noviny» (1950—1953), «ČTK» (Чехословацьке пресове агентство, 1954—1965), «Reporter» (1966—1969). Визначний представник «празької весни» 1968 року, один із перших прихильників «Хартії 77». У 1970-х роках репресовано. Автор спогадів «Jak to vlastnĕ bylo?». Автор праць «USA — portrét národa» (1948); «Karel Havliček Borovský» (1954); «F. D. Roosvelt» (1965); «Sedmá velmoc» (1966); «Dynastie Kennedyý» (1969). Переклав з німецької «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта» Карла Маркса (1932), з російської «Пушкін у Михайловському»  Івана Новикова (1937; Йозеф Гора), «Зустрічі з Максимом Горьким» Всеволода Іванова (1949), з англійської. Помер 12 серпня 1979 року в Дачіце (нині Чехія).

 

Цього дня відійшли у вічність:

 
1986 рік. У Москві померла Анастасія Платонівна Зуєва — російська актриса театру й кіно, народна артистка СРСР (1957), лауреат Сталінської премії другого ступеня (1952). Народилася 17 грудня (5 грудня за старим стилем) 1896 року в селі Спаське Веньовського повіту Тульської губернії Російської імперії (нині Новомосковського району Тульської області Російської Федерації). У трупі МХАТу (Московського художнього академічного театру) працювала від 1924 року. Серед зіграних ролей — Коробочка. 9 липня 1949 року разом із групою акторів МХАТу показувала в Кам’янці-Подільському сцени із спектаклів: Анастасія Зуєва зіграла з Володимиром Бєлокуровим епізод із «Мертвих душ» за поемою Миколи Гоголя.

 


Могила Анастасії Платонівни Зуєвої на Новодівочому цвинтарі в Москві


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (22.03.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 288 | Коментарі: 6 | Теги: Лелюшенко, кам'янецький календар, Юшневський, 23 березня | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 6
0
1 KamPod   (23.03.2015 16:52)
Цікаво було для себе відмітити, що спочатку (1928) музей-заповідник включав лише 3 об'єкти - фортецю, польську браму і башту Стефана Баторія. Мабуть тоді лише починали упорядковувати пам'ятки архітектури міста, яких згодом нарахували стільки, що Кам'янець опинився на 3-му місці в Україні за їх кількістю

0
2 KamPod   (23.03.2015 17:10)
Щодо почесних громадян. Щодо Лелюшенка (1974), то на скільки пригадую то тоді ж, у 1974 він приїздив до Кам'янця і запалював вічний вогонь. Навіть фотка на стендах напроти міськвиконкому була (а може і є зараз). 

Щодо списку 1994року то там числиться Володимир Пархоменко. Мабуть це той самий Пархоменко, на честь якого названо вулицю на півночі селища Смірнова

0
5 OlegB   (23.03.2015 18:27)
Вулиця Пархоменка отримала назву 27 липня 1959 року (тоді ж на Смирнова з'явилися вулиці Фурманова й Богуна). Означеного Пархоменка взято з "червоного іконостасу": Пархоменко Олександр Якович (1886 — 1921) — червоний командир. Загинув у бою з махновцями.

0
6 KamPod   (24.03.2015 00:40)
Дякую, буду знати. Давно підозрював, що від назв вулиць Смірнова "червоним" попахує )). До речі так пострадянське перейменування  вулиць не торкнулось цього селища.

0
3 KamPod   (23.03.2015 17:19)
Читаючи про Беньковського одразу пригадав розповідь нашого В'ячеслава Семеновича (leonsem777) про те, що і його діда звинувачили в членстві Польської організації військової (див. тут). Видно нашуміла ця організація, раз до неї так ревносно відносились

0
4 KamPod   (23.03.2015 17:32)
А от довідник краєзнавців (1993) згадує таких людей на цю дату:

1806р. - у с.Креховичі, тепер Рожнятівського району Ів.-Франківської обл. народивсья Август Бельовський (Bielowski) - польський поет, історик, археограф, перекладач, чл.-кор. Петерб. АН.

Л.Баженов пише, що він "досліджував історію Галичини, у т.ч.Зх.Поділля, життя гуцулів, бойків, боротьбу опришків. Упорядкував зб. документів "Пам'ятки історії польщі", в якому містяться цінні джерела з історії України й Поділля XVI-XVIII ст."
Є ще застережнення: в Вікіпедії і деяких інших інтернет-джерелах чітко зазначається дата народження Августина 27 березня 1806року, а не 23, як у довіднику Л.Баженова.

1921р. у м.Єлісаветград (Кіровоград) народився Іван Іванович Компанієць -український історик, дослідник історії України XX століття, доктор історичних наук, професор. Заслужений діяч науки УРСР. Лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки.
Про звязок з Поділлям у Л.Баженова зазначено: "Автор понад 50 наук. праць, присвячених в основному історії західноукр. земель початку XXст., в яких відобрежене Зх.Поділля, регіон Подністров'я"
Дата народження підтверджена іншими джерелами

1852р. у с.Малі Заліщики, тепер Тернопільськ.обл. народився Антоній Прохаска (Prochaska) - польський історик, археограф, архівіст, дійсний член ПАН (з 1891).
Далі за Л.Баженовим: "Досліджував історію польсько-литовських взаємин XIV-XV, діяльність уніат. церкви. Головною працею П. стали видані польською мовою вісім томів док. і мат-в "Акти міські і земські з часів Речі Посполитої (з Бернандинського архіву у Львові)", 91870-1890), які стосуються епохи середньовіччя і висвітлюють соціально-економ. і політ. життя Польщі, України, Зх. і Сх. Поділля."
Застереження: у Вікіпедії вказується дата народження 24 травня, а не 23 березня як у цитованому джерелі

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Прикольний турнір вийшов як я почитав ту...

Так організатору завжди приємно коли йог...

Шукаємо зацікавлених осіб для створення ...

Приємно, що є такі відгуки, які надихают...

Програма фестивалю-конкурсу «АГРОУНІФЕСТ...

На рахунок рейтингу...
(рахувався...

Відео огляди зі змагань ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2017Створити безкоштовний сайт на uCoz