Сб, 20.10.2018, 22:21
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 23 березня

23 березня

Цього дня колись:

1928 рік. Видано постанову Ради народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки «Про оголошення замку-фортеці в місті Кам’янці-Подільському державним історико-культурним заповідником», якій сказано: «Замок-фортецю в місті Кам’янці-Подільському в межах старовинних його стін і земляних валів, з усіма старовинними фортечними спорудами, Польською брамою, Руською брамою і вежею Стефана Баторія оголосити за державний історико-культурний заповідник і передати його з усім майном, що має історико-культурне значення, у відання Народного комісаріату освіти УСРР».

* Фенцур В. В., Пагор В. В. Відродження архітектурно-історичної спадщини Кам’янця-Подільського (40-і рр. XX ст. — 2015 р.). — Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2015. — С. 6, 130.

1955 рік. У Кам’янці-Подільському створено первинний осередок Українського товариства сліпих.

1974 рік. Почесним громадянином міста став Дмитро Данилович Лелюшенко — командувач 4-ої гвардійської танкової армії, що визволяла Кам’янець-Подільський.

1988 рік. Облвиконком, відповідно до постанови Ради міністрів УРСР від 19 лютого, ухвалив створити в Кам’янець-Подільському районі агропромисловий комбінат «Смотрич». Установчі збори відбулися 18 квітня.

1994 рік. Почесними громадянами Кам’янця-Подільського стали його визволителі від німецько-фашистських загарбників — Іван Пупков, Володимир Пархоменко, Олександр Столяров, Василь Дементьєв, Костянтин Вахтін, Володимир Рябушко.

2001 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному університеті відбулася презентація книги Миколи Тимошика «Лишусь навіки з чужиною...», присвяченої життю та діяльності першого ректора університету Івана Огієнка.

2001 рік. У Кам’янці-Подільському міський Будинок культури урочисто відсвяткував столітній ювілей.

2002 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» відбулася творча акція «Ми — Українці», організована Українською народною партією «Собор». У дискусії «Інтелігенція та політика» взяли участь політик Анатолій Матвієнко, біолог Костянтин Ситник, сценарист Леонід Мужук, поет Володимир Шовкошитний.

2002 рік. У турнірі з міні-футболу на честь 58-ої річниці з дня визволення Кам’янця-Подільського перемогла команда «Собор», за яку грали відомі політики Анатолій Матвієнко, Володимир Шовкошитний.

2006 рік. У Кам’янці-Подільському відбулася презентація нових книг Бібліотеки газети «День», в якій узяла участь головний редактор газети Лариса Івшина.

 

Цього дня народилися:

1786 рік. У Подільській губернії народився (12 березня за старим стилем) Олексій Петрович Юшневський — декабрист. Навчався в Московському університеті. Служив урядовцем в канцелярії подільського губернатора в Кам’янці-Подільському, від 1805 року — у Колегії іноземних справ. 1816 року призначено чиновником «по дипломатичній частині» в штаб 2-ї армії, керував облаштуванням болгарських переселенців у Бессарабії, від 1823 року — дійсний статський радник. 1819 року в Тульчині вступив до «Союзу благоденства», від 1821 року — один із керівників Південного товариства декабристів, член його директорії (1822). За процесом декабристів засуджено до страти, яку замінили на 20 років каторги. Покарання відбував у Шліссельбурзькій фортеці, пізніше — у Читинському острозі, з 1839 року— на поселенні в Іркутській губернії. Помер 22 січня (10 січня за старим стилем) 1844 року в Ойокській слободі Іркутської губернії.

Олексій Юшневський. Акварель Миколи Бестужєва, 1839 рік

1876 рік. У селі Малий Ходачків (нині Тернопільського району Тернопільської області) народився Теодор (Федір) Павлович Приймак — педагог, доктор філософії, професор. 1898 року закінчив гімназію в Тернополі. Навчався у Львівському та Віденському університетах. Від 1905 року викладав українську, латинську та німецьку мови у гімназії в Коломиї (нині Івано-Франківської області). Під час Першої світової війни був на фронті як офіцер австрійської армії. Потрапив у російський полон, з якого повернувся 1917 року. Був співорганізатором «Листопадового зриву» 1918 року в Коломиї, першим комендантом Коломийської військової округи. У липні 1919 року перейшов з Українською Галицькою Армією у Велику Україну. 17 березня 1920 року Федора Приймака призначили виконувачем обов’язків приват-доцента кафедри зоології Кам’янець-Подільського державного українського університету. Далі в місті над Смотричем працював в інституті народної освіти, з якого його виключили 1922 року після чистки навчального закладу. Працював у вищих навчальних закладах Харкова, Луганська, Полтави. 1934 року Приймака заарештували. Був ув’язнений у виправному трудовому таборі, де й загинув.

1880 рік. У Варшаві народився Антон Вікентійович Беньковський. 1929 року переїхав до Кам’янця-Подільського, працював інспектором польських шкіл, від 1930 року — деканом робітничого факультету при силікатному інституті, потім у 6-ій польській школі, директором Кам’янець-Подільського історичного музею. 28 вересня 1937 року заарештовано «як агента польської розвідки». Його безпідставно звинуватили в тому, що, будучи членом «Польської організації військової», нібито проводив шпигунську діяльність на користь Польщі. Серед багатьох політичних звинувачень було й те, що він створив музейну експозицію, яка вихваляла Симона Петлюру, інших діячів Української Народної Республіки. 14 жовтня 1937 року засуджено до розстрілу та через кілька днів (19 жовтня) страчено. Реабілітовано 2 жовтня 1965 року.

1900 рік. У селі Княжин (тепер Чуднівського району Житомирської області) народився Остап Якович Демчук — український письменник. Закінчив Турчинівський сільськогосподарський технікум. 1921 року в надії вступити до інституту народної освіти приїжджав до Кам’янця-Подільського. Закінчив 1924 року Житомирський інститут народної освіти (вчився на одному курсі з дружиною Марією Шавлович-Демчук). Учасник Великої Вітчизняної війни. Друкувався з 1922 року. Член Спілки селянських письменників «Плуг» і літературної організації ВАПЛІТЕ. Працював кореспондентом газети «Радянська Волинь» (Житомир). Бував у селах Шепетівського, Старокостянтинівського, Полонського, Ізяславського районів, про що засвідчують публікації газети. Автор збірок оповідань і нарисів «Комнезамчики» (1925), «Верболози», «Очі», «Пригоди на маневрах», «Ювілей» (усі — 1930), «Чудо» (1931), «На соціалістичних рейках» (1932), роману «Чорнозем» (1933), «Повісті про мачуху» (1941). Помер 19 грудня 1945 року у Фракфурті-на-Одері.

1903 рік. У Кам’янці-Подільському народився Станіслав Будін (насправді — Бенсіон Бать) — чеський журналіст, громадський діяч. У 1913—1919 роках навчався в Кам’янець-Подільській гімназії. 1930 року здобув диплом інженера-електротехніка. У 1930—1934 роках — функціонер Комуністичного союзу молоді та співробітник апарату ЦК Комуністичної партії Чехії, у 1934—1935 роках — шеф-редактор газети «Rudé právo». 1936 року виключено з Комуністичної партії за «троцькізм». У 1937—1939 роках — редактор часопису «Radiojournal». 1939 року виїхав до США, де у 1940—1945 роках був редактором часопису «Newyroské listy». 1946 року повернувся в Чехословаччину. У 1947—1949 роках — шеф-редактор агентства «Pragopress», водночас — редактор часописів «Kulturni politika» (1947—1949), «Lidové noviny» (1950—1953), «ČTK» (Чехословацьке пресове агентство, 1954—1965), «Reporter» (1966—1969). Визначний представник «празької весни» 1968 року, один із перших прихильників «Хартії 77». У 1970-х роках репресовано. Автор спогадів «Jak to vlastnĕ bylo?». Автор праць «USA — portrét národa» (1948); «Karel Havliček Borovský» (1954); «F. D. Roosvelt» (1965); «Sedmá velmoc» (1966); «Dynastie Kennedyý» (1969). Переклав з німецької «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта» Карла Маркса (1932), з російської «Пушкін у Михайловському»  Івана Новикова (1937; Йозеф Гора), «Зустрічі з Максимом Горьким» Всеволода Іванова (1949), з англійської. Помер 12 серпня 1979 року в Дачіце (нині Чехія).

 

Цього дня відійшли у вічність:

 
1986 рік. У Москві померла Анастасія Платонівна Зуєва — російська актриса театру й кіно, народна артистка СРСР (1957), лауреат Сталінської премії другого ступеня (1952). Народилася 17 грудня (5 грудня за старим стилем) 1896 року в селі Спаське Веньовського повіту Тульської губернії Російської імперії (нині Новомосковського району Тульської області Російської Федерації). У трупі МХАТу (Московського художнього академічного театру) працювала від 1924 року. Серед зіграних ролей — Коробочка. 9 липня 1949 року разом із групою акторів МХАТу показувала в Кам’янці-Подільському сцени із спектаклів: Анастасія Зуєва зіграла з Володимиром Бєлокуровим епізод із «Мертвих душ» за поемою Миколи Гоголя.

 


Могила Анастасії Платонівни Зуєвої на Новодівочому цвинтарі в Москві


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (22.03.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 368 | Коментарі: 6 | Теги: Лелюшенко, кам'янецький календар, Юшневський, 23 березня | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 6
0
1 KamPod   (23.03.2015 16:52)
Цікаво було для себе відмітити, що спочатку (1928) музей-заповідник включав лише 3 об'єкти - фортецю, польську браму і башту Стефана Баторія. Мабуть тоді лише починали упорядковувати пам'ятки архітектури міста, яких згодом нарахували стільки, що Кам'янець опинився на 3-му місці в Україні за їх кількістю

0
2 KamPod   (23.03.2015 17:10)
Щодо почесних громадян. Щодо Лелюшенка (1974), то на скільки пригадую то тоді ж, у 1974 він приїздив до Кам'янця і запалював вічний вогонь. Навіть фотка на стендах напроти міськвиконкому була (а може і є зараз). 

Щодо списку 1994року то там числиться Володимир Пархоменко. Мабуть це той самий Пархоменко, на честь якого названо вулицю на півночі селища Смірнова

0
5 OlegB   (23.03.2015 18:27)
Вулиця Пархоменка отримала назву 27 липня 1959 року (тоді ж на Смирнова з'явилися вулиці Фурманова й Богуна). Означеного Пархоменка взято з "червоного іконостасу": Пархоменко Олександр Якович (1886 — 1921) — червоний командир. Загинув у бою з махновцями.

0
6 KamPod   (24.03.2015 00:40)
Дякую, буду знати. Давно підозрював, що від назв вулиць Смірнова "червоним" попахує )). До речі так пострадянське перейменування  вулиць не торкнулось цього селища.

0
3 KamPod   (23.03.2015 17:19)
Читаючи про Беньковського одразу пригадав розповідь нашого В'ячеслава Семеновича (leonsem777) про те, що і його діда звинувачили в членстві Польської організації військової (див. тут). Видно нашуміла ця організація, раз до неї так ревносно відносились

0
4 KamPod   (23.03.2015 17:32)
А от довідник краєзнавців (1993) згадує таких людей на цю дату:

1806р. - у с.Креховичі, тепер Рожнятівського району Ів.-Франківської обл. народивсья Август Бельовський (Bielowski) - польський поет, історик, археограф, перекладач, чл.-кор. Петерб. АН.

Л.Баженов пише, що він "досліджував історію Галичини, у т.ч.Зх.Поділля, життя гуцулів, бойків, боротьбу опришків. Упорядкував зб. документів "Пам'ятки історії польщі", в якому містяться цінні джерела з історії України й Поділля XVI-XVIII ст."
Є ще застережнення: в Вікіпедії і деяких інших інтернет-джерелах чітко зазначається дата народження Августина 27 березня 1806року, а не 23, як у довіднику Л.Баженова.

1921р. у м.Єлісаветград (Кіровоград) народився Іван Іванович Компанієць -український історик, дослідник історії України XX століття, доктор історичних наук, професор. Заслужений діяч науки УРСР. Лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки.
Про звязок з Поділлям у Л.Баженова зазначено: "Автор понад 50 наук. праць, присвячених в основному історії західноукр. земель початку XXст., в яких відобрежене Зх.Поділля, регіон Подністров'я"
Дата народження підтверджена іншими джерелами

1852р. у с.Малі Заліщики, тепер Тернопільськ.обл. народився Антоній Прохаска (Prochaska) - польський історик, археограф, архівіст, дійсний член ПАН (з 1891).
Далі за Л.Баженовим: "Досліджував історію польсько-литовських взаємин XIV-XV, діяльність уніат. церкви. Головною працею П. стали видані польською мовою вісім томів док. і мат-в "Акти міські і земські з часів Речі Посполитої (з Бернандинського архіву у Львові)", 91870-1890), які стосуються епохи середньовіччя і висвітлюють соціально-економ. і політ. життя Польщі, України, Зх. і Сх. Поділля."
Застереження: у Вікіпедії вказується дата народження 24 травня, а не 23 березня як у цитованому джерелі

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...

volodymyr написав гарний комент, витрати...

Поздравляю, ваша идея пригодится

Доброго дня. Був би Вам дуже вдячний! Мо...

Доброго дня. Я в дружніх відносинах з йо...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2018Створити безкоштовний сайт на uCoz