1974 рік. Ливарник Кам’янець-Подільського електромеханічного заводу Андрій Грубов, виготовивши за неповних 3 роки 8 місяців понад мільйон деталей, виконав п’ятирічку, з чим його 3 березня 1975 року привітав сам Леонід Ілліч Брежнєв — генеральний секретар ЦК КПРС.
1986 рік. Відбулася перша «Пряма лінія», організована кам’янець-подільською міськрайонною газетою «Прапор Жовтня». Співрозмовником кам’янчан був начальник АТП-22011 (згодом АТП-16808) Анатолій Шевчук.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському на черговому засіданні міськвиконкому ухвалено надати москвичам гуманітарну допомогу, а також направити до столиці Росії народний самодіяльний хор «Смотрич» під керівництвом Миколи Мельника. Хмельницький облвиконком оперативно дав добро на вивезення продуктів за межі області.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському міськрайонна газета «Прапор Жовтня» вийшла з передрукованим на першій сторінці «Зверненням до радянського народу» від ГКЧП («Государственного комитета чрезвычайного положения», створеного 19 серпня в Москві). Резонанс не забарився. 25 серпня на мітингу в Кам’янці-Подільському з’явився плакат «Передплачуйте орган ГКЧП», а 26 серпня перший секретар міськкому Комуністичної партії України Микола Сокольський визнав за промах публікацію звернення в газеті.
1996 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито автомобільний міст через Смотрич, який зв’язав Підзамче з Польськими фільварками. Міст завширшки у 4,5 метра і завдовжки у 30 метрів споруджено в рекордно короткий строк — за три тижні. Нині цей міст як автомобільний не діє, а проїзд через аварійний та історичний Замковий міст став платним. Добратися безплатно автомобілем, скажімо, із Старого міста на сусіднє Підзамче можна, тільки проїхавши два села (Смотрич і Довжок).
2003 рік. Наказом міністерства освіти й науки України Кам’янець-Подільський професійний ліцей (колишнє ПТУ № 6) реорганізовано в Кам’янець-Подільське вище професійне училище автомобільного транспорту й будівництва.
2015 рік. У Кам’янці-Подільському на будинку Картинної галереї в Старому місті (у XIX столітті тут до 1865 року розміщувалася Подільська духовна семінарія) урочисто відкрито меморіальну дошку Степанові Васильовичу Руданському (скульптори — Роман Валерійович Албул і Микола Іванович Мазур). Напис сповіщає: «У цьому будинку в 1849—1855 роках у Подільській духовній семінарії навчався Степан Руданський, український поет і лікар». Детальніше див. статтю «Удруге: наполовину, але гарно й масштабно».
Цього дня народилися:
1900 рік. У селі Медвин (тепер Іванківського, а раніше Чорнобильського району Київської області) народився Петро ГригоровичЮрченко — український мистецтвознавець, архітектор, кандидат архітектури (1941). Закінчив 1928 року Київський художній інститут (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), був учнем Павла Альошина. Викладав у Київському художньому інституті (у 1928—1941 роках) і в Київському інженерно-будівельному інституті. Юрченко разом із Григорієм Логвином і Юрієм Нельговським обстежував і вивчав пам’ятки архітектури (зокрема, в Кам’янці-Подільському). Виконав численні реконструкції, зокрема дерев’яних споруд у Києві. Автор статті про Кам’янець-Подільський замок, опублікованої 1950 року в збірнику «Архітектурні пам’ятники». Помер 23 червня 1972 року в Києві.
Петро ГригоровичЮрченко
1951 рік. У селі Княгинин Кам’янець-Подільського району народився Олександр ОлександровичБрензей — художник, майстер акварелі. 1972 року закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. Відтоді викладає в Кам’янець-Подільській дитячій художній школі. Відбулися персональні виставки Брензея в Кам’янці-Подільському у виставковому залі на Соборній: «Моє Поділля» (відкрито 12 жовтня 1995 року), «Поезія душі» (відкрито 27 жовтня 2004 року).
1956 рік. Народилася Валентина Казимирівна Дяконова — голова правління Кам’янець-Подільського районного споживчого товариства. 2013 року змінила на цій посаді багаторічного очільника організації Павла Антоновича Свіргоцького, який відійшов у вічність. Спочатку виконувала обов’язки голови, а 29 жовтня 2013 року її обрано головою.
1959 рік. Народився Віктор Сергійович Архипенко. Працював директором Кам’янець-Подільського комунального підприємства «Побуткомбудсервіс».
1964 рік. Народилася Ірина Степанівна Костинська — заступник головного лікаря Кам’янець-Подільської центральної районної лікарні, депутат Кам’янець-Подільської районної ради.
Цього дня відійшли у вічність:
1918 рік. У Києві помер Іван Васильович Лучицький — український історик, член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1908 року). Народився 14 червня (2 червня за старим стилем) 1845 року в Кам’янці-Подільському в сім’ї викладача семінарії, а потім гімназії. Навчався у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії у 1857—1861 роках (вступив у третій клас; наприкінці 1861 року перейшов у сьомий клас першої Київської гімназії). Закінчив 1866 року Київський університет.
1989 рік. Помер Гаврило Євтихійович (Явтухович) Усик — учений у галузі овочівництва, декан (від листопада 1958 року до грудня 1978 року) агрономічного факультету Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Народився 1914 року.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському на черговому засіданні міськвиконкому ухвалено надати москвичам гуманітарну допомогу, а також направити до столиці Росії народний самодіяльний хор «Смотрич» під керівництвом Миколи Мельника. Хмельницький облвиконком оперативно дав добро на вивезення продуктів за межі області.
1944р. - у с.Осипівка Суджанського р-ну Курської обл. народився Верьовкін Віктор Васильович - укр. історик, дослідник західноукр. земель, кандидат історичних наук (з 1982), доцент. За довідником він "Досліджує рев. процеси на західно-укр. землях, у т.ч. на Зах. Поділлі на початку і в перш. пол. XXст."
1918р. - згадана вже вище дата смерті Івана Васильовича Лучицького. За довідником "Подільський регіон розглядав побіжно в загальному контексті історії України" А ще він згадувався у календарі за 14 червня - дату народження історика
1913р. - в Одесі помер Олександр Валер'янович Яблоновський (Jablonowski) - відомий польський історик, археограф, етнограф, чл.-кор. Краківськ. АН, голова Варшав. наук. тов-ва (з 1895), член істор. тов-ва Нестора-літописця у Києві (з 1892), почес. член Королівськ. істор. тов-ва у Лондоні (з 1913). ... З 1868 проживає у Варшаві. Тут спільно з С.Павинським редагує і видає книги I, V, VI, X, XVII, XVIII багатотомного археографічного серіалу "Історичні джерела" (1870-1895), в якому широко представлені док. і мат-ли з історії Поділля і Волині XVI-XVIIст. і мають важливу наукову цінність. У працях прагнув довести цивілізаторську роль польськ. шляхти в Україні, негативно ставився до нац.-визвольної боротьби укр. народу.
0
