18 лютого
Цього дня колись:
1920 рік. З’явилося повідомлення про те, що комітет при головноуповноваженому уряду УНР задовольнив прохання польської ради Кам’янця-Подільського дати дозвіл на відкриття польського театру.
1930 рік. Засуджено до трьох років концтаборів Йосипа Петровича Кобилянського. Народився 1888 року в селі Руда-Гірчичнянська (тепер Дунаєвецького району). Працював у волосній управі, службовцем Кам’янець-Подільської земської управи. Закінчив у Кам’янці-Подільському 1921 року соціально-економічний технікум, 1923 року — факультет соціального виховання інституту народної освіти. Входив до ради «Просвіти» в Кам’янці-Подільському. Викладав від 1924 року суспільствознавство у Китайгородській профшколі. Заарештовано 25 серпня 1929 року. Реабілітовано 27 квітня 1989 року.
1930 рік. Засуджено до трьох років концтаборів Євгена Григоровича Кондрацького. Народився 1886 року в селі Маліївці (тепер Дунаєвецького району). Закінчив 1906 року Костромську духовну семінарію, 1910 року — історико-філологічний факультет Московського університету. Учителював у 1910—1915 роках у Варшаві, у 1915—1918 роках — у Псковській і Костромській губерніях. Від 1918 року в Кам’янці-Подільському: в губернській земській управі відповідав за роботу середніх шкіл, викладав українську мову і літературу в учительській семінарії, був директором гімназії. Голова Подільської «Просвіти» (обрано 4 травня 1919 року). З приходом більшовиків працював викладачем у школі, директором трудової школи. 1925 року очолив музичний гурток імені Леонтовича. Член Кам’янець-Подільського наукового при УАН товариства. 27 вересня 1929 року заарештовано.
1986 рік. Звання «Заслужений працівник транспорту України» надано начальнику станції «Кам’янець-Подільський» Валентину Григоровичу Ратушняку.
1997 рік. Кам’янець-Подільський удруге вшанував ювілей Івана Огієнка Всеукраїнською науково-практичною конференцією, присвяченою його духовній і науково-педагогічній діяльності.
Цього дня народилися:
1856 рік. У селі Олешня (нині Ріпкинського району Чернігівської області) народилася Софія Федорівна Русова (дівоче прізвище — Ліндфорс) — український педагог, прозаїк, літературознавець і громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху. Працювала в Кам’янець-Подільському державному українському університеті. Померла 5 лютого 1940 року в Празі.
1891 рік. У Кам’янці-Подільському народився Костянтин Крижанівський — інженер. Жив у Франції. Учасник Опору з вересня 1940 року. Крижанівського направили з місією в Марокко. Там його поранили й заарештували. Крижанівського перевезли в Клермонт-Ферран (департамент Пюї-де-Дом), присудили рік тюрми. Після звільнення був у таборі, далі Крижанівського депортували до Німеччини. 1980 року його нагородили орденом Почесного легіону, Воєнним Хрестом 1939—1945 років. Подальша доля невідома.
1893 рік. У Кам’янці-Подільському народився Лев Антонович Карета — педагог. 1911 року закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію. Здобув вищу освіту. У 1920-х — на початку 1930-х років працював у Кам’янець-Подільському інституті народної освіти, перетвореному на інститут соціального виховання, завідував кафедрою математики. Згодом працював у Криворізькому педагогічному інституті, був деканом фізико-математичного факультету. 28 квітня 1941 року звинувачено в належності до Організації українських націоналістів, розстріляно. Реабілітовано 14 листопада 1956 року.
1902 рік. У Кам’янці-Подільському народився (5 лютого за старим стилем) Микола Антонович  Чирський — український поет і драматург. Навчався у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії, але її не закінчив. 1919 року вступив до Української армії, брав участь у визвольних змаганнях. З 1920 року перебував у таборах у Польщі, починав свій творчий шлях разом із Юрієм Дараганом, Євгеном Маланюком, Михайлом Селегієм із публікацій у табірному журналі «Веселка» (Каліш). Належав до Легії українських націоналістів. Емігрував до Чехословаччини (1923), мешкав у Подєбрадах, Празі, пізніше в Ужгороді, Будапешті. 1928 року працював у театрі в Ужгороді, у 1934—1938 роках учителював у Будапешті. 1941 року повернувся в Україну. Помер 26 лютого 1942 року від туберкульозу, похований у Кам’янці-Подільському. Автор поетичної збірки «Емаль» (1941), п’єс «П’яний рейд» (1938), «Отаман Пісня» (1936), «Андрій Корибут». Частину творів не було надруковано: «Місяць і зорі», «Неофавстіяда», «Останній король».
1903 рік. У містечку Карлівка (нині місто, один із районних центрів Полтавської області) народився (5  лютого за старим стилем) Микола Вікторович Підгорний — радянський державний і партійний діяч, двічі Герой Соціалістичної Праці (1963 і 1973). У 1923—1926 роках навчався на робітничому факультеті Київського політехнічного інституту. 1931 року закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості. Після закінчення інституту трудився за фахом на підприємствах цукрової промисловості Житомирської, Вінницької і Київської областей. У 1937—1939 роках Микола Вікторович Підгорний займав посади заступника головного інженера Вінницького, згодом — головного інженера Кам’янець-Подільського цукротресту. На останній посаді пропрацював рівно рік — від січня 1938 до січня 1939 року. У лютому 1939 року Миколу Вікторовича, як одного з найкращих працівників цукрової промисловості, призначили заступником народного комісара харчової промисловості Української РСР. Був другим (з 1953 року), а далі п’ять із половиною років (від 26 грудня 1957 до 28 червня 1963 року) першим секретар ЦК Компартії України. Одинадцять із половиною років (від 9 грудня 1965 до 16 червня 1977 року) був Головою Верховної Ради СРСР. Помер 11 січня 1983 року в Москві.
1953 рік. У Кам’янці-Подільському народився Аркадій Семенович Укупник — російський композитор і співак. Навчався з шести років у Кам’янець-Подільській міській дитячій музичній школі (клас скрипки), середніх школах № 8 (8 класів) і № 15 (спеціальний клас із математичним нахилом). Закінчив Московське вище технічне училище імені Баумана (навчався у 1971—1976 роках; фах — автоматизація та механізація зварного виробництва).
1957 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олег Юрійович Жарій — український учений-механік, фотограф і журналіст, доктор фізико-математичних наук, професор. Закінчив механіко-математичний факультет Київського університету. Кандидатську дисертацію захистив в 1981 року в Київському  університеті, докторську — в 1991 року в Московському університеті. Спеціаліст з механіки деформівного твердого тіла. Вчене звання професора надано 1994 року. Працює в Київському університеті з 1981 року старшим, провідним науковим співробітником, професором (0,25 ставки), з 2000 року — професором кафедри теоретичної і прикладної механіки. Читає курси лекцій з механічних коливань та хвиль, операційного числення, коливань та хвиль в п’єзокерамічних тілах, асимптотичних розвинень та їх застосувань в механіці (українською та англійською мовами), нестаціонарних коливань і хвиль у пружних середовищах, теорії удару, інтегральних перетворень у механіці, математичного моделювання механічних систем і процесів, механіки контактної взаємодії.
1958 рік. Народилася Тамара Григорівна Ковальська — педагог. Почала педагогічну діяльність у Кривому Розі. Від 11 січня 1993 року працює в Кам’янець-Подільському ліцеї вчителем світової літератури, від 1998 року — заступник директора з навчально-методичної роботи, від червня 2009 року — директор (змінила на цій посаді Валентину Михайлівну Миколайчук).
1961 рік. У селі Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області народилася Галина Йосипівна Крикун (дівоче прізвище — Вівчар) — директор товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс «Центральний» у Кам’янці-Подільському. 1978 року закінчила середню школу № 14 у Тернополі, 1982 року — Київський торгово-економічний інститут (нині Київський національний торговельно-економічний університет). Як молодого спеціаліста її направили до Кам’янця-Подільського заступником директора торговельного об’єднання. Сини Галини Йосипівни — Тарас та Арсен — закінчили Інститут міжнародних відносин при Київському університеті.
Галина Йосипівна Крикун
1961 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Юлія Броніславівна Лискун (дівоче прізвище — Яворська)  — журналіст і поетеса. Закінчила 1986 року факультет журналістики Київського університету. Працювала редактором газети «Радянський студент» Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, кореспондентом газети «Кам’янець-Подільський вісник». У листопаді 1992 року Юлія Броніславівна стала одним із семи засновників приватного «Подолянина», проте у грудні не ризикнула перейти на роботу в нову газету й далі трудилася у «Кам’янець-Подільському віснику». Потім працювала перекладачем у католицькому виданні «Аве Марія», кореспондентом християнського «Радіо Воскресіння», проходила журналістське стажування в Польщі. У квітні 2014 року дебютувала збіркою віршів «Подарок на Рождество». Влітку того ж року побачила світ її друга книжечка — «Тропинка цветущего сада», а в грудні третя збірка — «Достань из сердца слово». 2015 року Юлія Лискун видала збірку «Десь тут була Подоляночка…», до якої увійшли і кілька перекладів українською мовою творів польських поетів.
Цього дня відійшли у вічність:
1893 рік. У містечку Лисянка (нині селище міського типу Черкаської області) помер (6 лютого за старим стилем) Йосип Андрійович Димінський — український фольклорист, етнограф. Народився 1853 року в селі Гаврилівці на Поділлі (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Був другою дитиною (з дев’яти) у сім’ї українського фольклориста та етнографа Андрія Димінського, який працював волосним писарем. Мати Марія Димінська (уроджена Хобржинська) — полька.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
