Вт, 22.01.2019, 00:57
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 18 квітня

18 квітня

Цього дня колись:

1958 рік. У Кам’янці-Подільському в Старій фортеці на стіні Папської вежі встановлено меморіальну дошку-барельєф з погруддям Кармалюка і написом: «1818—1823 рр. в цій башті був тричі ув’язнений Устим Кармалюк». Відкрив мітинг, присвячений відкриттю дошки, голова виконкому Кам’янець-Подільської міської ради депутатів трудящих Федір Микитович Покотило. Далі слово мав викладач педагогічного інституту, дослідник фольклору про Устима Кармалюка, кандидат філологічних наук Віктор Іванович Тищенко. Автор нової меморіальної дошки, випускник Львівського художнього училища Юрій Іванович Амбіцький розповів учасникам мітингу про свою роботу над нею упродовж півтора року. Його під бурхливі оплески присутніх тепло вітав байкар Микита Павлович Годованець.

Петров І. Встановлення нової меморіальної дошки на башті Кармалюка: Листи сільських кореспондентів // Радянська Кам’янеччина: Орган Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії України та районної ради депутатів трудящих Хмельницької області. — 1958. — № 48 (1584). — Неділя, 20 квітня. — С. 3.

1988 рік. У Кам’янець-Подільському районі відбулися установчі збори, на яких створено агропромисловий комбінат «Смотрич». Головою ради АПК «Смотрич» обрано Володимира Комарницького.

1995 рік. У Кам’янець-Подільському училищі культури презентовано підручник «Бібліотекознавство», одним з авторів якого є викладач училища Людмила Озарчук.

1996 рік. У Кам’янці-Подільському відбулася презентація фірми «Рута-Фарм», яка забезпечує поставку та продаж ліків і медпрепаратів.

1999 рік. На зборах пенсіонерів Кам’янця-Подільського створено міську раду пенсіонерів.

2002 рік. Головою Кам’янець-Подільської районної ради обрано Едуарда Кульчицького.

 

Цього дня народилися:

1895 рік. У селі Ланчин (тепер Івано-Франківської області) народився Юрій Андрійович Шкрумеляк — український поет. Навчався у 1901—1907роках у сільській школі, у 1907—1914 роках — у Коломийській гімназії, у 1922—1924 роках — у Львівському університеті і на філософському факультеті Празького університету. Працював із Миколою Євшаном у архівах Начальної команди Української галицької армії (зокрема, в Кам’янці-Подільському). Побачили світ збірки поезій «Сон Галича» (1920), «Юрза-мурза» (1921), «Авелева жертва» (1926), «Пісня про радісну осінь» (1941), «Сопілка співає» (1941), повісті «Чета крилатих» (1928), «Вогні з полонини» (1930), «Високі гори і низини» (1939); «Привіт Говерлі: Вибрані твори» (1964). Помер 20 листопада 1965 року у Львові.

1907 рік. У містечку Смотрич (тепер селище міського типу Дунаєвецького району) народився Павло Андрійович Цикра. Навчався у 1928—1931 роках у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. Працював учителем історії, директором школи в Славутському районі. З 1939 року працює в Кам’янець-Подільському учительському інституті. У 1942—1945 роках перебував на фронті. У 1947—1969 роках працював у Кам’янець-Подільському учительському (від 1948 року — педагогічному) інституті: старший викладач, декан, заступник декана історичного факультету. Помер 3 липня 1991 року.

1916 рік. У селі Великий Жванчик Новоушицького повіту Подільської губернії (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) народився (5 квітня за старим стилем) Володимир Самійлович Бабляк — український письменник, журналіст, член Спілки письменників України (1960). Батько Самійло Бабляк помер від нещасного випадку, коли Володі не було й трьох років. Мати Віра Григорівна (уроджена Михайловська; померла 1939 року) віддала сина й старшу дочку Галю на виховання дідусеві (прототип Матея Розмарини з однойменного оповідання Бабляка) і бабусі в село Колодіївка. Тут Бабляк вчився в І—ІІІ класах, після чого мати забрала сина до Великого Жванчика, де він вчився в ІV—VІІ класах. Продовжив навчання (VІІІ—X класи) в селі Привороття (нині Подільське). Після закінчення школи працював обліковцем (помічником бригадира) у колгоспі села Великий Жванчик. 1936 року Бабляка взяли інструктором-масовиком у районну газету (село Миньківці), восени 1936 року направили на курси при окружній газеті «Червоний кордон» (Кам’янець-Подільський). Закінчивши курси, залишився працювати в «Червоному кордоні». Від 10 жовтня 1936 року до 28 жовтня 1937 року жив на вулиці Преображенській, 36 (нині — Руська, 60) у сім’ї Терлецьких. Звідси Бабляка призвали до війська (служив кулеметником). 1939 року після звільнення в запас знову працював у газеті «Червоний кордон». Восени 1940 року став кореспондентом обласної газети «Радянська Буковина» (Чернівці). Учасник війни з німцями з перших її днів. Брав участь у обороні Києва, воював під Ростовом-на-Дону, двічі поранено. Пробравшись з оточення на Поділля, вів підпільну боротьбу. У березні 1944 року брав участь у відновленні виходу газети в Кам’янці-Подільському. Повернувся на роботу в «Радянську Буковину», від 1945 року працював в обласній газеті «Вільна Україна» (Львів), від 1947 року — в обласній газеті «Вільне життя» (Тернопіль). Згодом переїхав у Чернівці та 1956 року перейшов на творчу роботу. Друкувався від 1940 року (оповідання «Анничка-мрійниця»). Окремо видав збірки оповідань «З пісень життя» (1958), «Літопис горбатої ниви» (1961), «Дорога до любові» (1964), романи «Вишневий сад» (книга перша — 1958, книга друга — 1960, книга третя — 1962), «Жванчик» (книга перша — 1967; книга друга — 1969; книгу третю не завершив). Проза Бабляка відзначається поетичністю, багатством і виразністю мови. «Вишневий сад» під назвою «Червоні маки» інсценізував Чернівецький український музично-драматичний театр. За романом «Жванчик» Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка 1974 року зняла фільм «Новосілля». Помер 20 листопада 1970 року в Києві, поховано в Чернівцях.

1938 рік. У селі Залуччя (нині Подоляни Кам’янець-Подільського району) народився Леонід Юрійович Скринчук — заслужений працівник сільського господарства Української РСР (від 5 жовтня 1978 року), Герой Соціалістичної Праці (від 17 серпня 1988 року). Батько Юрій Никифорович працював колгоспним їздовим. Мати Дарія Тихонівна була колгоспною ланковою, учасницею першої Всесоюзної сільськогосподарської виставки. 1939 року в Москві її преміювали кравецькою машинкою. 1946 року Леонід розпочав навчання в початковій школі в рідному селі, 1956 року закінчив середню школу в сусідньому селі Підпилип’я. Працював у тракторній бригаді місцевого колгоспу імені Чапаєва, за направленням навчався в технічному училищі № 3 в селі Говори Віньковецького району (нині Говорський професійний аграрний ліцей). Закінчив училище в грудні 1957 року. Далі проходив службу в армії, навчався в Кам’янці-Подільському в сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Від 1965 року працював у Чемеровецькому районі Хмельницької області. 5 років у селі Юрківці був головним зоотехніком колгоспу імені Котовського, який спеціалізувався на виробництві яловичини, наступні 30 років працював керівником: головою правління колгоспу в селищі міського типу Чемерівці, головою агрофірми «Україна». Від січня 2000 року перебував на пенсії, 2005 року знову очолив агрофірму «Україна». Був депутатом Верховної Ради Української РСР 11-го скликання (у 1985—1990 роках). Помер у жовтні 2009 року.

1938 рік. У місті Борислав Миколаївської області народився Владлен Георгійович Жарін — педагог, композитор. Працював викладачем Кам’янець-Подільського училища культури (з 1965 року). Помер 1998 року в Кам’янці-Подільському.

1954 рік. У селищі Сахкамінь народився Володимир Миколайович Гурський — гуморист. Закінчив Кам’янець-Подільський індустріальний технікум. Автор двох збірок (у співавторстві з Петром Гончаруком) «Піраміди для всіх» (1992) і «Чарівний вершник» (1993).

1961 рік. У Кам’янці-Подільському народився Юрій Олексійович Савін — фотограф, голова фотоклубу «Погляд». Навчався в 1968—1978 роках у школі № 9. 1976 року закінчив музичну школу по класу фортепіано. У 1978—1980 роках навчався в технічному училищі № 4, де здобув професію регулювальника радіоапаратури та приладів. Працював за спеціальністю на заводі «Електроприлад». У 1981—1983 роках проходив службу в армії. У 1983—2004 роках працював на кабельному заводі, де займався в народній кінофотостудії «Кадр», брав участь та організовував фотовиставки, знімав кінофільми, брав участь у конкурсах любительських кінофільмів. 1991 року закінчив факультет фотомайстерності народного університету мистецтв у Москві. Друкувався в місцевій, обласній та українській пресі та закордонних виданнях. Працював позаштатним кореспондентом журналу «Пам’ятки України», фотографом в американсько-українській археологічній фундації «Кам’янець», керівником гуртка фотожурналістики при міській станції юних техніків. Від 2005 року працює в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику. Від 2008 року очолює громадського об’єднання «Кам’янець-Подільський фотографічний клуб «Погляд». Бере участь у фотовиставках в Україні та за її межами. Організатор міських фотовиставок і фотопленерів.

Фотограф Юрій Савін

1965 рік. Народився Віктор Вікторович Генералюк — український громадський та молодіжний діяч. У 1994—1996 роках був у Кам’янці-Подільському референтом народного депутата України Валентина Андрійовича Яблонського. Голова об’єднання студіюючої молоді «Зарево».

 

Цього дня відійшли у вічність:

1969 рік. У Ленінграді (нині Санкт-Петербург) помер Петро Петрович Єфименко — археолог, дійсний член Академії наук Української РСР (1945), син історика Олександри Єфименко (1848—1918) та етнографа Петра Єфименка (1835—1908). Народився 21 листопада (9 листопада за старим стилем) 1884 року в Харкові. Закінчив 1912 року Петербурзький університет. У 1945—1954 роках працював директором Інституту археології АН УРСР. Був учасником Південно-Подільської археологічної експедиції 1945—1950 років із дослідження пам’яток первісної епохи Середнього Подністров’я. У працях Єфименка висвітлено палеолітичні стоянки на Дністрі біля сіл Бакота, Студениця, Стара Ушиця, Баговиця, Врублівці.

1993 рік. У Марселі (Франція) померла Седа Григорівна Амірян — вірменський літературознавець, кандидат філологічних наук (1963), заслужений працівник культури Української РСР (1987). Народилася 3 грудня 1926 року в місті Диліжан (Вірменія). Закінчила 1951 року Єреванський університет. Автор монографії «Вірмено-українські літературні зв’язки» (1972). Переклала російською мовою вірш невідомого вірменського автора «Молитва за Кам’янець».

2004 рік. У Києві помер Володимир Олександрович Капличний — футболіст. Народився 26 лютого 1944 року в Кам’янці-Подільському. Виступав за СКА (Львів), від 1966 року за ЦСКА (Москва). Чемпіон СРСР 1970 року. Автор книги (у співавторстві із журналістом Мар’яном Красуцьким) «Футбол — не только игра» (Кам’янець-Подільський, 1996).


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (17.04.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 346 | Коментарі: 4 | Теги: Юрій Савін, 18 квітня, Володимир Капличний, Седа Амірян, кам'янецький календар, Віктор Генералюк | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 4
0
1 KamPod   (18.04.2015 00:31)
Вітаю Юрія Савіна з днюхою. До речі перший раз когось вітаю з-за кордону! Знаково

2 leonsem777   (18.04.2015 00:45)
Приєднуюсь до привітань! Завтра ( вже сьогодні! ) привітаю особисто у фортеці! =777=

0
3 KamPod   (22.11.2016 16:39)
Довідник Л.Баженова (1993) згадує дату смерті Петра Петровича Єфименка як і в цьому календарі - 18 квітня, але українська Вікіпедія чомусь подає її як 15 квітня 1969р (стаття в Вікіпедії ТУТ), хоча російська вікіпедія солідарна з довідником - 18.04.1969. Щось я заплутався   :? Зацікавився питанням після календаря за 21 листопада (дата народження науковця за довідником і укр. Вікіпедією, хоча російська подає 23.11)

0
4 KamPod   (23.11.2016 16:21)
БСЭ і енциклопедія історії України, щодо Єфименка П.П. одностайні "(21(09).11.1884–15.04.1969)" посилання ТУТ і ТУТ

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...

volodymyr написав гарний комент, витрати...

Поздравляю, ваша идея пригодится

Доброго дня. Був би Вам дуже вдячний! Мо...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz