12 липня
Цього дня колись:
1925 рік. Створено Кам’янець-Подільський міський комітет комсомолу.
1959 рік. Учні Жванецької середньої школи Кам’янець-Подільського району вирушили в 30-денний похід по Дніпру.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському на ознаку відродження храму освячено Хрест при вході на територію Петропавлівської церкви в Старому місті.
1995 рік. Призупинив діяльність Український Будинок Селенгу. Від однієї з найвідоміших в Україні «фінансових пірамід» постраждало й чимало кам’янчан.
2000 рік. У Кам’янці-Подільському в будинку міської ради провели прес-конференцію для місцевих засобів масової інформації гості з Лондона — 84-річний уродженець села Гуменці нинішнього Кам’янець-Подільського району Іван Олександрович Марунчак і його син Олександр, заступник редактора англійського тижневика «News of the World» («Новини світу»).
2003 рік. У Кам’янці-Подільському відбулася презентація збірника спогадів «Фараонов — гордість культури Кам’янеччини». Павло Артемович Фараонов народився 12 лютого 1933 року в селі Лісківці (нині Кам’янець-Подільського району), працював завідувачем Кам’янець-Подільського районного відділу культури. Помер 11 травня 1993 року в Кам’янці-Подільському. У рідному селі іменем Фараонова названо вулицю. Хмельницьке обласне управління культури встановило щорічну премію імені Фараонова для відзначення найкращих організаторів культосвітньої роботи на селі.
2003 рік. Микола Вікторович Шепілов звільнився з посади голови відкритого акціонерного товариства «Кам’янець-Подільський приладобудівний завод», пропрацювавши всього рік (від 10 липня 2002 року).
2004 рік. Президент України Леонід Кучма замість Віктора Миколайовича Лундишева (уродженця Кам’янця-Подільського) головою Хмельницької обласної державної адміністрації призначив Віктора Францовича Коцемира. Він народився 10 серпня 1952 року в селі Морозів Дунаєвецького району Хмельницької області в сім’ї колгоспників. Був у 1998—2002 роках головою Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області, від травня 2002 року — головою Вінницької обласної державної адміністрації. На чолі Хмельницької обласної державної адміністрації пропрацював півроку — до 21 січня 2005 року, коли був звільнений Кучмою з посади у зв’язку з поданою заявою про відставку. Коли 29 травня 2015 року Леонід Кучма відвідав Кам’янець-Подільський і, зокрема, Подільський державний аграрно-технічний університет, у складі делегації, що його супроводжувала, були обидва Віктори — і Лундишев, і Коцемир.
2014 рік. У Кам’янці-Подільському в день апостолів Петра та Павла урочисто відкрито й освячено перший у місті пам’ятник Героям Небесної сотні. Меморіал зведено на пожертви кам’янчан на території Петропавлівської церкви в Старому місті (Українська православна церква Київського патріархату). Пам’ятник виконано у вигляді хреста, на вершині якого — дзвін, а знизу — Герб України. На меморіалі викарбовано: «Славним синам України. Небесній сотні і всім полеглим за волю України. Героям слава!», а на підніжжі — рядок із Гімну України: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…».
2014 рік. У Кам’янці-Подільському в лаунж-кафе «Бломанже», що навпроти скверу «Гунські криниці», відбулася літературна зустріч, яку організувало місцеве творче об’єднання «Phoenix», очолюване Ігорем Стареньким. У гості до кам’янчан завітали з Києва український політолог, журналіст, історик, поет і краєзнавець Олексій Кошель і український поет, перекладач, есеїст, автор багатьох текстів для провідних співаків, політичний діяч Володимир Цибулько.
Під час зустрічі (зліва направо): Ігор Старенький, Олексій Кошель, Володимир Цибулько
Цього дня народилися:
1876 рік. В Одесі народився (30 червня за старим стилем) Сергій Ісайович Уточкін — один із перших російських льотчиків. Навчався у 1886—1891 роках в Одеській Рішельєвській гімназії. Виконав кілька польотів на повітряній кулі (Одеса, 1907). Гастролював у Єгипті, літав над Сахарою. Випробовував планери. У 1910—1911 роках здійснював публічні польоти в Росії та за кордоном. 15 березня 1910 року в Одесі здійснив свій перший політ на літаку «Фарман-4». Літав у Києві — 21 і 24 квітня 1910 року. У серпні 1910 року Уточкін — льотчик-випробувач заводу «Дукс» (Москва). Склав 1911 року біплан за типом «Фармана», на якому літав у багатьох містах Російської імперії (зокрема, в Житомирі, Ніжині) і за кордоном. Було знято документальний фільм про польоти Уточкіна з пасажирами в Кам’янці-Подільському (показано 28 листопада 1911 року в кінотеатрі «Ілюзіон» в Кам’янці-Подільському; оператор С. Гіллер, фільм не зберігся). 1911 року брав участь у першому перельоті російських авіаторів за маршрутом Петербург — Москва. Помер 13 січня 1916 року (31 грудня 1915 року за старим стилем) у Петрограді (нині Санкт-Петербург).
1899 рік. У селі Романівці на Черкащині народився Володимир Якович Сазанський — секретар Кам’янець-Подільського повітового парткому в 1920—1921 роках. Навчався в Комуністичному університеті імені Свердлова в Москві. Помер на 24-му році життя. Поховано на Ваганьковському кладовищі в Москві.
1900 рік. У місті Варнавін (тепер Костромської області Росії) народився Леонід Костянтинович Попов — прикордонник, полковник у відставці. У 1919—1952 роках перебував на службі в Червоній (Радянській) армії, обіймав посади від командира взводу до начальника прикордонного загону. Нагороджено орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни першого ступеня, орденом Червоної Зірки, десятьма медалями, почесним знаком «50 років перебування в КПРС» (1919 року став членом більшовицької партії). Мешкав у Кам’янці-Подільському на вулиці Шевченка, 25. Організував загін юних прикордонників при середній школі № 9. Помер 19 березня 1985 року.
1903 рік. У селі Радівці (тепер Деражнянського району Хмельницької області) народився (29 червня за старим стилем) Павло Арсентійович Лавров — український історик, доктор історичних наук (1957), професор (1958). Закінчив радянську партійну школу в Кам’янці-Подільському, перебував на комсомольській роботі в Деражнянському районі. 1933 року закінчив історичний факультет Київського інституту професійної освіти (тепер Київський університет). Працював завідувачем кафедри історії Української РСР в Київському університеті (з 1939 року). Помер 1 червня 1973 року в Києві.
1921 рік. У місті Брянськ (Росія) народився Петро Іванович Барабанов — Герой Радянського Союзу (звання надано 24 травня 1944 року за дії під час визволення Кам’янця-Подільського). Почесний громадянин міста Кам’янець-Подільський (березень 1984 року) і села Студениця (надано 6 липня 1969 року четвертою сесією Теремецької сільської ради). Неодноразово відвідував Кам’янець-Подільський (1964, 1974, 1984 року) в річниці його визволення. 25 березня 1984 року був учасником урочистих зборів у міському Будинку культури, присвячених 40-річчю визволення міста від нацистських загарбників. На цих зборах Барабанову вручили диплом Почесного громадянина міста. Тоді ж побував у Китайгороді, Демшині, Калачківцях, Рогізні. Помер 20 листопада 1986 року, поховано в Сочі. Див. про нього статтю «Чому Гітлер дорікав Манштейну».
1924 рік. У селі Сингаї (нині Коростенського району Житомирської області) народився Василь Лукич Юхимович — український поет і журналіст. Закінчив 1956 року Вінницький педагогічний інститут. У Кам’янці-Подільському був гостем байкаря Микити Годованця на одному з його ювілеїв. Помер 2002 року.
1939 рік. У селищі міського типу Макарів Київської області народився Анатолій Нестерович Паламаренко — український артист естради, народний артист Української РСР (1979), лауреат Шевченківської премії 1993 року за концертні програми останніх років, Герой України (від 12 липня 2009 року). Закінчив 1961 року Київський театральний інститут. Від 1962 року працює в Київській (тепер — Національній) філармонії. Паламаренко відомий як майстер великих літературних полотен — моновистав трагічного, драматичного, гумористичного та сатиричного планів, яскравий представник «театру одного актора». Неодноразово виступав у Кам’янці-Подільському. Учасник свята майстрів мистецтв, присвяченого 325-річчю возз’єднання України з Росією, яке відбулося 29 травня 1979 року на міському стадіоні. 14 червня 1986 року знову виступав на міському стадіоні в Кам’янці-Подільському. 2 вересня 2004 року разом із Дмитром Гнатюком, гуртом «Мандри» побував у Кам’янці-Подільському, супроводжуючи кандидата в Президенти України Віктора Ющенка.
1947 рік. Народився Валерій Михайлович Пулик — колишній головний ветеринарний лікар Кам’янця-Подільського.
1951 рік. У селі Самолусківці Гусятинського району Тернопільської області народився Степан Петрович Турецький — український інженер-будівельник, господарник, громадський діяч, меценат, заслужений будівельник України (1997). Закінчив 1975 року Кам’янець-Подільський будівельний технікум, 1987 року — Львівський політехнічний інститут. Від 12 січня 2009 року до 12 липня 2011 року — голова Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області.
1956 рік. У селі Оленівка Кам’янець-Подільського району народився В’ячеслав Вікторович Грозний — футбольний тренер, зокрема головний тренер дніпропетровського «Дніпра», один із тренерів московського «Спартака», головний тренер київського «Арсеналу». З 18 червня 2013 року очолює ужгородську «Говерлу».
В’ячеслав Грозний
1957 рік. У селищі Сахкамінь Кам’янець-Подільського району народився Петро Олександрович Гончарук — автор книг «Нерозпалені багаття» (1991), «Свіча душі моєї» (1993), «Піраміда для всіх» (1992), «Чарівний вершник» (1993) (останні дві у співавторстві з Володимиром Миколайовичем Гурським). Відійшов у вічність.
1959 рік. Народилася Валентина Іванівна Сосніцька — завідувач дошкільного навчального закладу «Сонечко» в селі Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району.
1973 рік. Народився Руслан Володимирович Йолтуховський — вчений секретар Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, аспірант кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, член Національної спілки краєзнавців України.
1980 рік. У селі Слобідка-Гуменецька Кам’янець-Подільського району народився Павло Григорович Довгопол — депутат Кам’янець-Подільської районної ради. 1995 року закінчив дев’ятий клас загальноосвітньої школи № 6 у Кам’янці-Подільському. У 1995—1998 роках навчався в СПТУ № 6, у 1998—2003 роках — на історичному факультеті нинішнього Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Далі працював у Кам’янець-Подільській районній державній адміністрації: у 2003—2004 роках — соціальний інспектор управління праці та соціального захисту населення, у 2004—2005 роках — спеціаліст відділу внутрішньої політики, у 2005—2007 роках — головний спеціаліст сектору зв’язків із громадськими організаціями та засобами масової інформації. У 2007—2008 роках навчався в магістратурі Хмельницького університету управління та права за спеціальністю «Державна служба». Від 2008 року очолював районну організацію Партії регіонів. У 2010—2014 роках у Кам’янець-Подільській районній державній адміністрації був заступником голови з гуманітарних питань (призначено в червні 2010 року, 24 лютого 2014 року написав заяву про звільнення).
Цього дня відійшли у вічність:
1933 рік. Померла Зінаїда Йосипівна Сулковська — педагог. Народилася 3 травня (21 квітня за старим стилем) 1885 року. Її батько Йосип Іванович Сулковський був священиком села Субоч Ушицького повіту в 1885—1896 роках, від 1896 року — в Кам’янці-Подільському, де 1903 року став настоятелем Георгіївської церкви на Польських фільварках (помер 1917 року). Зінаїда 1902 року закінчила Кам’янець-Подільську Маріїнську гімназію. Вона одружилася з українським поетом Володимиром Свідзінським. 1921 року в Кам’янці-Подільському в них народилася донька Мирослава.
1988 рік. Померла Ніна Михайлівна Ємельянова — ветеран праці, директор Кам’янець-Подільської фабрики «Індодяг» у 1974—1985 роках. Народилася 1926 року в одному з робітничих селищ (нині місто Октябрьськ Самарської області Росії). Після закінчення Сизранського технікуму її направили на роботу на Чернівецьку трикотажну фабрику, де вона працювала майстром, начальником цеху. 1950 року стала членом КПРС. Від 1959 року Ніна Михайлівна мешкала в Кам’янці-Подільському. Тут вона працювала в комбінаті побутового обслуговування, а від січня 1974 року до липня 1985 року — директором фабрики «Індодяг» з пошиття індивідуального одягу. 1970 року Ємельянову нагороджено медаллю «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна». Була свахою генерального директора виробничого об’єднання будівельних матеріалів Івана Григоровича Василенка.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
