24 червня
Цього дня колись:
1864 рік. У Кам’янці-Подільському урочисто закладено (12 червня за старим стилем) Новопланівський міст: після гарматного салютування на дно котловану опущено мідну дошку з вибитими на ній іменами генерал-губернатора, губернатора та єпископа.
1919 рік. З ініціативи Івана Івановича Огієнка в Кам’янці-Подільському створено відділення Українського Червоного Хреста.
1999 рік. Кам’янець-Подільський з діловим візитом відвідав Прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко.
2001 рік. Лауреатами «Подільського Оскара» стали кам’янчани: молода співачка Анна Зотьєва (номінація «Крок до Парнасу») і юні художники Людмила та Ілля Лашки («Золота лінія»).
2002 рік. У Кам’янці-Подільському в приміщенні районного Центру культури та мистецтв голова Хмельницької обласної державної адміністрації Віктор Лундишев представив новопризначеного голову Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації Сергія Тимчука.
2004 рік. У конференц-залі Кам’янець-Подільського університету відбулася виїзна колегія Державного комітету телебачення та радіо, яку вів голова комітету Іван Чиж.
Цього дня народилися:
1894 рік. У Кам’янці-Подільському народився (12 червня за старим стилем) Володимир Юхимович Січинський — доктор мистецтвознавства, автор антології «Чужинці про Україну», син подільського дослідника Юхима Сіцінського. 1912 року вступив до Петербурзького інституту цивільних інженерів (закінчив 1917 року). Як практикант брав участь у спорудженні залізниці Кам’янець-Подільський — Проскурів (1913 рік), Кам’янець-Подільської земської управи (1914 рік). Помер 15 червня 1962 року в місті Патерсон (штат Нью-Джерсі, США).
1894 рік. У селі Розгадів Бережанського повіту (тепер Зборівського району Тернопільської області) в сім’ї греко-католицького священика народився Роман Григорович Купчинський — український письменник, критик, композитор. Невдовзі батько перейшов на нову парафію до села Кадлубищ на Бродівщині. Роман закінчив 1913 року гімназію в Перемишлі. Того ж року вступив до Львівської духовної семінарії. 1914 року покинув семінарію і записався до легіону Українських січових стрільців. 1919 року після переходу Української Галицької армії за Збруч, коли українські січові стрільці стали в Кам’янці-Подільському залогою, склав одну з найкращих стрілецьких пісень «Ой, та зажурились стрільці січовії...» (по дорозі, на Руських фільварках, у серпні 1919 року). Помер 10 листопада 1976 року в місті Оссінг (США).
1899 рік. На Буковині народився Петро Мегик — український живописець. До 1920 року жив у Кам’янці-Подільському, від 1920 року — у Польщі. Навчався у 1921—1928 роках у Варшавській академії мистецтв. Мешкав у Варшаві — до 1944 року, у 1944—1945 роках — у Ротенбурзі (Німеччина), від 1949 року — у Філадельфії (США). Викладав в українській мистецькій студії. Один із засновників і видавець журналу «Нотатки з мистецтва». Серед творів: «Натюрморт» (1955), «Портрет старого емігранта» (1959), «Портрет скульптора Валентина Сім’янцева» та інші. 1991 року відбулися виставки творів Мегика у Львові та Києві. Помер 26 серпня 1992 року у Філадельфії (США).
1917 рік. У Кам’янці-Подільському в родині робітника шляхової дільниці народився Павло Данилович Цибульський — український письменник. Працював кореспондентом обласних і республіканських газет. Учасник війни з німцями. Після війни служив у радянських військах на території Австрії і Угорщини. Автор збірок оповідань «Весняний вітер» (1954), «Вечір у винарні Штрауса» (1956), «Росте при дорозі шипшина» (1959), «Три вдовиці» (1960), «Дарек» (1961), «Гори і люди» (1962), «Струни» (1963), «Маки над морем» (1965), «Тепло чужої руки» (1967), «Акордеон з Клінгенталя» (1971), оповідання «Гірське джерело» (1976). У романі «Вуличка на околиці міста» (1973) відтворив життя й побут жителів Кам’янця-Подільського та його округи. Помер 11 травня 1984 року у Львові.
1932 рік. У місті Трускавець (нині місто обласного значення у Львівській області) у родині вчителів народився Орест-Нестор Ярославович Мацюк — український історик, архівіст і знавець філіграней — водяних знаків на папері, історик паперу, краєзнавець, доктор історичних наук (1995), професор (1997), заслужений працівник культури України (1994). 1956 року закінчив економічний факультет Львівського сільськогосподарського інституту, 1972 року — Московський державний історико-архівний інститут. Знав кілька мов, вільно володів польською й німецькою, в архіві освоїв латину. Навчився палеографії, хронології, метрології, дипломатики. Був джерелознавцем, бібліографом, навчав тонкощів архівної справи молодших колег і дослідників. Був професором Львівського університету, директором Центрального державного історичного архіву України у Львові (з 1991 року). 9 липня 1993 року приватно відвідав Кам’янець-Подільський разом із генеральним директором Державних архівів Польщі Єжи Сковронеком. Помер 17 липня 1999 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Цього дня відійшли у вічність:
1989 рік. У Києві помер Євген Прохорович Кирилюк — український літературознавець, член-кореспондент Академії наук Української РСР (1957), заслужений діяч науки Української РСР (1972). Народився 18 березня 1902 року у Варшаві. Закінчив 1926 року Київський інститут народної освіти. Учасник війни з німцями. У 1946—1984 роках — завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР. 23—24 листопада 1970 року у складі групи провідних учених України (Іван Білодід, Юрій Митропольський, Віталій Шелест, Віктор Іванов) брав участь у Днях науки на Кам’янеччині. Зокрема, побував у педагогічному інституті, культурно-освітньому училищі, виступив із доповіддю «Велич Тараса Шевченка». Був на зустрічі в Кам’янець-Подільському міськкомі Комуністичної партії України, ознайомився з містом, пам’ятками історії, відвідав історичний музей-заповідник.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
