У нашому краї, що не село - щось цікавеньке пов'язане з складною долею населених пунктів у різні періоди історії. Досить великий інтерес викликають об'єкти пов'язані з військовою справою, адже тут споконвіку було неспокійно. От і будували то тут то там замки. Таких замків у Кам'янець-Подільському районі хоч якось вціліло, як відомо, п'ять. Крім Кам'янецького це замки у Панівцях, Чорнокозинцях, Жванці і Рихті. Саме про останню цитадель і піде мова у цій публікації.
І тут римляни?
Місцеві жителі розповідають про історика, що вивчав кам'яний міст через Жванчик і рівні, ніби штучно оброблені скелі біля нього. Ці деталі він пов'язував з часами дако-римських (Траянових) воєн в перші століття нашої ери. Нажаль ім'я дослідника поки що нам невідоме, але були розмови що він готував до видання книгу, де мало б бути описано в тому числі про це. Що ж, міст арочний кам'яний, з виду досить давній і дата його спорудження ніде не траплялась - є над чим помізкувати. Схоже римська теорія набуває все більшої популярності в нашому краї і вслід за Кам'янцем-Клепідавою, можливо виявляться ще й інші гіпотези про сліди римських легіонів. А можливо Рихта і є тією легендарною Клепідавою, адже точних координат розташування згаданих істориками і географами тих часів міст немає...
Міст через Жванчик. Зверху, з деяким зазором зараз покладено уже нове бетонне полотно мосту Як відомо римські табори не будувались хаотично, вони завжди будували табори по твердо встановленому плану: прямокутник інколи 100х100м чи приблизно 200х200м, оточений потужною стіною з баштами по кутам. Центр перетинали хрест-нахрест дві головні вулиці – кардо і декуманум. В центрі був вівтар і будинок воєначальника. В західній половині знаходились казарми для легіонерів, а в східній – ближче до кардо – арсенал і будівля зберігання штандартів. В південно східній частині розміщувались конюшні. Встановлений план, тверде розміщення табірних будівель забезбезпечували Риму швидке і надійне влаштування табору.
Римський табір (рисунок з мережі) Одним з фактором, за яким Рихті приписується зв'язок з Римом є рівний, немов вручну обтесаний вертикальний правий берег Жванчика в районі мосту.
Вертикальна рівна стіна правого берегу Жванчика біля мосту На багатьох зображеннях рівнинних римських таборів можна помітити, що їх обносять ровом, тож тут це цілком спрацьовує – природне укріплення північного боку табору цілком могли використати в якості рову. В такому разі головний шлях до табору мав би проходити через міст і вздовж східного боку до в’їзду на центральну вулицю зі Сходу чи з Півдня.
Варіант можливого розміщення римського табору на місці теперішнього замку. Північний кут співпадає з північною баштою Щоправда у цій римській історії спроби пошуку якогось пояснення можливості табору натикається на багато фактів які протирічать цьому. Зокрема відомо що Рихта до середини XVIIст. називалась Новосілкою, що само за себе говорить що це поселення було новим коли воно виникло у 16ст. А ще на згаданому мості є табличка з роком – 1834. Щоправда поки що точно не відомо чи ця таблиця первісно належала мосту чи її причіпили туди лише для зацікавлення зівак, як невідомо і те, на що вказує ця дата. Місцевий житель Володимир Леонов повідомляв. що знайшли її трохи далі на південний схід від мосту і на рівні нижчому за рівень мосту.
Табличка на мості
Насамкінець цих римських міркувань, трішки імпровізації. Я не художник, вибачайте, але щось типу цього у мене виникло в уяві при опрацюванні цих матеріалів. Фантазії на тему римлян у Рихті
А ракурс взято з акварелі Наполеона Орди Акварель Наполеона Орди. 1871-1873рр. Як бачимо Рихта має досить багато білих плям в історії, які зараз заповнюючись набувають просто таки сенсаційного забарвлення. А нам залишається приймати на віру ці теорії, адже "римляни - це престижно" )).
Автор: Сергій Єрмаков
Далі буде...
Дивіться також: |