Чимало місць чудових на Поділлі. Причому тут може знайти для себе цікавеньке дуже широкий спектр фахівців. Геологи можуть вивчати залишки рифів і відслонення прадавніх ер з відповідними шарами і скам'янілостями, зоологи і ботаніки можуть відкрити для себе багато рідкісних і навіть вимираючих видів рослин і тварин, спелеологи уже давно розвідують печери, якими щедро всіяні скелі товтрового кряжу, екстремали знаходять для себе такі види відпочинку як скелелазіння і навіть льодолазіння, дельтапланеризм і паршутний спорт, ще недавно кожен міг спробувати себе у банджі-, а зараз у роуп-джампінгу, а ще повітряні кулі. Загалом як то кажуть "не зіскучишся". Що вже казати про звичайного туриста і любителя мандрівок якому цікаво усе, а усе це в комплексі - то просто вибухова суміш. Але повертаючись до мети публікації скажу, що мова піде про пішу подорож р.Тернавкою, яку запропонував здійснити один з не так давно зареєструвавшихся користувачів Віталій Сіднюк (Kobzar). Ще два роки назад ми з ним перетинались на кам'янецькому форумі і Віталій давав нам поради по тодішній нашій подорожі до Карпат. Зараз же він розробив маршрут від Суржинець до Врубловець і надіслав його нам. Навіть коротке прогуглювання показало, що на маршруті буде надзвичайно цікаве для геологів явище - так зване Китайгородське відслонення, де на поверхню виходять шари різних ер. Маршрут протяжністю 12 км з масою цікавих мість і переходів видавався надзвичайно цікавим і ми вирішили його спільно здійснити. Ось карта нашого прямування, правда не початкова, а кінцева з врахуванням змін маршруту по ходу подорожі. За карту дякую тому ж Віталію, який і координував весь перехід. 
Однодумців довго не довелось шукати. Одразу крім адмінів цього сайту ідею підтримав Володимир Кроль, який уже відомий своєю пристрастю до плавзасобів і уже давав у нас на сайті інтерв'ю про сплави у Заполяр'ї та конструювання власного катамарану. Погода сприяла то ж 30 квітня зранку наша команда у складі чотирьох чоловік зустрілась на автобусному вокзалі. Як не дивно, але автобуси в потрібному нам напрямку миттєво забивались і були переповнені. Лише на 8.00 нам вдалось здійснити посадку на приміський автобус на Княжпіль. Звісно це внесло деякі коррективи в першочерговий план, адже від Княжполя необхідно було ще дойти до точки старту - Суржинець, але кілька зайвих кілометрів не могли нас спинити і уже близько 8.30 ми були на місці - на перехресті біля телевізійної вишки. 
Автобус рушив далі, а ми вдихнувши перші ковтки свіжого, незвичного для міста повітря, розпочали свою захопливу мандрівку. Перші кілометри дистанції довелось долати асфальтом, але навіть в цьому віддаленому від техногенних процесів середовищі, де навколо ліс, що манить ароматами то хвої то якогось жасмину, то просто весняної зелені, де лише зрідка прошмигне автомобіль, уже відчувалося якесь єднання з природою. Напевно саме цього і шукають справжні зелені туристи у своїх подорожах. Ну ми звісно не справжні зелені туристи, за винятком хіба що Віталія, але тут деяке піднесення відчували усі. 
Перші фотознахідки нас знайшли у с.Сурженці, де ми усі сфотографувались на місточку біля старого млина і продовжили свій маршрут проходячи повз плантації тюльпанів, що дивували своєю барвистістю і багатобарвністю. Біля тюльпанників бігали не звичні для рядового селянського двору цесарки. Усе це створювало атмосферу якоїсь "ненашості" 
Далі нам на шляху була гарно вифарбувана в яскраві кольори з білими лебедями криниця. Холодна вода ломила зуби і набравши запас вологи у пляшки і термос, ми вирушили далі. Мандруючи слабкопротоптаним узбережжям Тернавки уже тоді ми намагались схопити щось цікаве, адже достеменно невідомо було що ж нас чекає далі. От і розглядали будяки понад чоловічий зріст (причому деякі значно), галявину "кротовин-мурашників" якими прямо всіяна була чимала ділянка поблизу Тернавки... Кротовини були на стільки густо, що напевно вночі важко було б пройти, щоб не влізти в якусь 
Просуваючись вздовж річки, далі раптом ввійшли в край товтр і побачили на одній з товтр водоспад. Гарнючий я вам скажу, особливо зблизька. Стікає з 10-15 метрової висоти кількома сходами-каскадами і щедро розкидає свої бризки навколо. Напевно в певних умовах там завжди можна побачити веселку 
Хотів ще зробити кілька знімків ще ближче, але гад не підпускав і захляпав мені весь об'єктив :) А товтри там цікаві... трошки фантазії і от уже і товтра-"утюг", і товтровий "замок" (фото буде трохи далі) 
Уже там ми зустріли багато цікавих рослин, таких як хвощ польовий, сон-трава, може я і перечисляв би довше, але знавці ботаніки ми так собі, тому просто роздивлялись рослинки і гадали собі рідкісні вони чи ні.
А ще різні комахи. Ну звісно не ахти що, але кілька цікавих жуків і надоїдливі метелики подалірії, яких я так і не зміг сфотографувати були.
Дуже багато цікавого було на широкій галявині на яку ми вийшли згодом, там місцеві бабуся з внучкою мирно випасали череду (хоча судячи з звуків, здалека можна було подумати, що над місцевою худобою знущаються і не по дитячому:), а навкруги... згадуваний замок у товтрах, розсипи червонокнижної сон-трави і яструб (здається) який так і не підпустив мене до себе сфотографуватись. Єдине що встиг - це захопити оту коричневу пляму як він втікав 
Пункт призначення Китайгород вже був близько, уже ген-ген виднілись перші відгомони відслонення - щось на зразок нашої традиційної товтри, але трохи іншої структури і кольору. Але поки що, на цій галявині ми зробили невеличкий привал в передчутті найцікавішого.
Далі буде Закінчення читайте у другій частині
А також дивіться відео від Віталія Сіднюка
Дивіться також: | 
0
красота! ....чекаю продовження.
