Продовження початок у частині 1:

Подільське Тернопілля - Ч.1. - Печера "Вертеба", Більче-Золоте, Монастирок

Наша подорож продовжувалась і після прохолодної печери "Вертеби", строкатого Більче-Золоте і містичного Монастирка наш шлях прямував до с.Нирків у якому одразу два цікавих екскурсійних об'єкти і обидва пов'язані з літописним містом Червоноград.

Замок Червонограда і Джуринський водоспад

От і повернули на с.Нирків, і всі вже були в передчутті чогось... Але на шляху нашому ще постав шлангбаун біля якого молодик з переносним касовим апаратом видавав квитанцію на проїзд далі, який нам обійшовся у 25 гривень з нашого транспортного засобу. І от вже ми виїхали на край величезного "кратера" - широкий яр наче оббігає острівець на якому розмістились старі руїни - замку і костелу. Ух, заворожуюче гарно і фото того далеко не передає.

Панорама кратеру Червонограда (при кліку відкриється сусіднє вікно де можна буде подивитись фото в добрій якості)

А термін "кратер" вжито не випадково. По-перше, тут дійсно ходять такі чудернацькі чутки що цей яр утворено падінням величезного метеориту (про це вже писалось ТУТ), а по-друге і справді схоже на прадавній кратер, хочаб стінками вивітреними часом і червоніючими місцевими грунтами.

Стінка кратеру Червонограда (при кліку відкриється сусіднє вікно де можна буде подивитись фото в добрій якості)

Джуринський водоспад

Припаркувались понижче і першим ділом звісно ж до води, яку вже було чути унизу, а ми червоною доріжкою вийшли до самісінької його вершини. 

І от вже ми біля підніжжя і водоспад перед нами в усій красі

Але спочатку треба освоїтись і десь припаркуватись. Хоча що там освоїтись, гайда ближче до діла, точніше до водоспаду. А він того вартий. Падаючи з понад 16-метрової висоти він створює справжнє свято струменів і бризг попадаючи під які відчуваєш себе як у джакузі. Звичайно спочатку боязко до нього навіть підходити, але на прикладі і старих і малих, які там цілий день мокнуть не можна втриматись від спокуси прийняти водний масаж спини.

Ми в джуринському джакузі

Екстримальне фото з води під самим водоспадом

Одразу за водоспадом в річку Джурин впадає невеличкий потічок, прослідувавши трохи вверх ним знайшли цікаве джерело з досить смачною водою, а ще торгові лавочки з продажу сувенірів на будь-який смак і на будь-які гроші. А по правий берег річки під водоспадом є рештки старої будівлі з роком на фасаді. Розповідали, що то була електростанція

Джерело (лівий берег) і коробка колишньої електростанції (правий берег)

Табір "Ромашка"

Замок Червонограда знаходиться на мисі до дякого потрібно пройти по вузькому перешийку, саме тут, на початку мису розмістився дитячий табір "Ромашка" тому усі туристи, що бажають побачити замок повинні пройти через територію цієї установи. 

Не знаю чи завжди так, але, коли були ми, то ворота були не замкнені на замок і ми спокійно попрямували далі.

Табір, варто зазначити, досить живий, тут і свіжі дитячі роботи розвішані і сліди конкурсів для дітей, та й взагалі все охайне прибране.

Про картину з сценки "проказница мартышка, осел, козел и косолапый мишка" що на фото вище крім самого епізоду з байки Крилова є ще й інше пояснення, яке на своєму сайті озвучила Ірина Пустиннікова. Про деталі дивіться  за посиланням вкінці сторінки ТУТ.

А ще там так вміють жартувати і отримувати відзнаки від Ольги Фреймут

Тай духовність уже проникла на територію

Руїни костелу с.Нирків

Хоча до історичної духовності тут рукою подати і вже одразу за табором височіють руїни костелу

Костел зараз закинутий, але сама аура в ньому досить цікава і стіни з червоного пісковика створюють атмосферу думок про минуле, задумуєшся, а скільки ж пережитого тут, і доброго і поганого... уявляєш, а як же тут все було коли костел діяв, адже то там, то там визирають шматки розпису по стінах на обшарпаних шматках штукатурки. А ще... прохолода, яка рятує від спеки надворі

Обходимо перший поверх, спускаємось у підвали, піднімаємось вище - скрізь є доступ. З вікон розкриваються види на долину з водоспадом і на замок, а ще на хрест перед костелом, який встановили не так давно.

Замок Червоноград

А чудовий вигляд на замок нас манив ще від костелу і трохи охолонувши ми знову поринули в спеку на пошуки пізнання цікавого

Попереду кликали дві башти, права ціла, а ліва надщерблена, але почнемо з цілої. Вона виявилась досить цікавою з порожнинами в стінах і з рештками гвинтових сходів. 

А ще зсередини при обвалених перекриттів вона виглядала особливо монументально - як всередині якоїсь труби тільки з стрілочними вікнами. 

Крім прямого ходу в башту навпростець сюди є ще один хід, який починається поруч в метрах 10-ти від башти. Нм можна було пройти на нижні яруси 

Цікава башта і поки що ціла, на відміну від сусідки, яка нещодавно обвалилась і зараз обрубком кричить про людську байдужість до історичних цінностей

А під баштою купа уламків, серед яких вирізнялись тесані плити з зображенням хрестів на кожній

Спочатку промайнула думка що це надмогильні плити, потім прикинули, що вони тут не через поховання, а через те що з них будували елементи корони башт, але ж це якось не зовсім логічно, адже костел будувався пізніше... тай хрести на плитах ну дуже вже примітивні, і плити ну дуже однакові. Останньою робочою версією стало вибивання хрестів в знак освячення християнської твердині, а можливо і в знак оборонної її функції проти ворогів християн - мусульманської Туреччини.

Роздуми про корону зруйнованої башти спонукали нас на пошуки ще однієї цікавої деталі - зубів корони, адже читали, що вони були привезені сюди з інших місць і встановлені готовими.

Пошуки здивували, адже зуби виявились не такими маленькими як нам здавалось знизу. На фото нижче знайдений зуб з моїм кедом 43-го розміру для маштабу

Ось такі було мікродослідження, а крім цього пошуки вивели нас ще на деякі цікаві деталі. Одна з яких - шматок якоїсь незбереженої опори.

Знайдена вона була за замком, звідки відкриваєься також цікавий і незвичний вид

Ну все пора відчалювати

На останок уже від'їзжаючи і піднімаючись по схилу, ще раз зупиняємось щоб востаннє глянути на красу Червонограда

До побачення Червоноград!!! Тримайся

Виїхавши на трасу ми розпочали свій зворотній час. На годиннику тільки перевалило за 18-ту, а для літньої пори це ще не вечір. По переду нас ще чекали зупинки у Товсте, заїзд у Висічку і огляд центру Борщова. Але про це в наступній публікації. 

Підготував: Сергій Єрмаков

Фото: Володимир Кроль, Олексій Янчук, Сергій Єрмаков



Далі буде...

• Червоноград - 2009
• Подільське Тернопілля - Ч.1. - Печера "Вертеба", Більче-Золоте, Монастирок