Напевно, кожен не раз стикався з різноманітними знахарськими, шаманськими, ворожковськими та іншими магічними речами. Напевно, у кожному селі є якась цілителька, що примовляє від різних бід, а може й навпаки. Ця сфера життя рідко висвітлюється публічно, але базарне радіо передає усну народну творчість з уст в уста, обліплюючи новими деталями і подробицями створюючи такі собі містичні легенди нашого краю. Зазвичай крім пустих теревенів, або в кращому випадку досвіду знайомих ніяких матеріальних слідів не видно і доводиться думати чи то був збіг чи справді відбулось щось неймовірне. Але це не той випадок і тут сліди аномалії на виду. Кожен може побачити. А знаходиться це в одному з сіл Кам'янець-Подільського району. Там є хата де живе, чи точніше жила жінка відома місцевим як "ворожка", що примовляє. Жителі говорять, що в неї жив чорт!!! Так-так - саме невеличка волохата істота з ріжками (напевно така), яка їй допомагала. Відколи її памятають, ця жінка завжди займалась примовами, щоправда розповідали лише про ворожіння на добро. Зокрема, наприклад, розповідали і я на власні вуха чув, що в погребі одних господарів села було незатишно. Заходиш і чути звуки шипіння. Нічого не допомагало і заходити було страшно. Пішовши до знайомої односельчанки та одразу сказала, що то нечисть, але її можна вивести. Щось та жінка примовила і звуки зникли і до цих пір нічого не має. Ще примовляла вона на корову, в цілому злого нічого не розповідають. Але те що у неї чорт був то усі вірили, бо хата її одразу викликала подив. Вікна хати (принаймні ті, що виходять на вулицю) повністю замуровані і лише в одному з них видно невеличке віконечко "для чорта, щоб він на світ дивився". 
Ходять заплутані чутки про те, чи хтось справді бачив того чорта. Розповідають, що молодий парубок, повертаючись до дому з танців повз ту хату, реально бачив того чорта, але дуже злякався і так гнався, що землі під ногами не чув. На жаль, зустрітись з ним запитати в нього особисто про "особые приметы" чорта не вдалось, але може ще буде така можливість. Щоправда більшість людей говорять, що того чорта ніколи не бачили, але усі боялись і проходячи тією вулицею вечором завжди намагались швидше пройти ту ділянку. А дехто навпаки з цікавістю зазирав на віранду, але в тих випадках, що мені розповідали, нічого не вдалось побачити. Також з достовірних вуст чув, що коли одна бабка приходила примовляти до жінки то чула, як та посвистувала до чорта, навіть показувала мені як та робила. Очевидно та жінка не приховувала факту існування чорта, але чомусь ніхто у неї напряму не запитував про нього. Подейкують, що чорт цей міг передатись їй від матері, яка теж займалась ворожінням. А сама ця жінка кілька років назад померла, що викликало ще одну серію розмов. Жінка дожила до досить похилого віку і кажуть, що вона не могла померти бо "чорт не пускав" і потрібно було комусь чорта передати. Померла лише тоді, коли дочка приїхала з Києва і можливо саме тоді вона і передала ту нечисть. Факт залишається фактом - жінка померла і люди почали думати, що дочка забрала чорта з собою в Київ. А хата залишилась. Ще одна мешканка розповідала мені, що прибирала в тій хаті після смерті господарки і, коли білила в тій кімнаті з віконечком, бачила щось схоже на ліжечко з маленькою подушкою для чорта. 
Зараз хата більшість часу стоїть пусткою. Лише зрідка туди навідується дочка ворожки. Чому не продадуть??? Так хто ж її купить... От такі історії, що передаются з уст в уста. До речі фотографії робились якраз тоді, коли дочка приїжджала з Києва. Придивіться у віконечко, можливо щось і розгледите. 
Текст і фото: Сергій Єрмаков
Дивіться також: | 
0
але ця хата не добра це точно
