Уродженець Бакоти Тарас Горбняк видав чергову книжку, присвячену рідному селу, що зникло в радянські часи під водами Дністра. Презентація «Гомону Золотої долини», що побачила світ накладом 1000 примірників у видавництві «Медобори-2006», відбулася 20 травня в центральній районній бібліотеці в Старому місті.

У травні 2015 року в Кам’янці-Подільському побачила світ книжка «Дітям про Кам’янець», призначена для учнів молодшого та середнього шкільного віку. Автор Аніта Майданюк і видавець Ярослав Сисин приклали чимало зусиль, щоб створити якісний продукт. До них долучилася художниця Ольга Якубовська, дизайн і верстку забезпечила Катерина Кравцова, використано світлини десяти фотографів.

Про третю збірку віршів кам’янчанки Юлії Лискун

До 22-річчя з дня виходу першого номера газети «Подолянин»

За українським поетом Володимиром Свідзінським (1885—1941) надійно закріпилося визначення — унікальний. Це дружно засвідчують усі, хто писав і пише про особистість і творчість цього поета. Ось спогад Юрія Смолича (1900—1976) з книги «Розповіді про неспокій немає кінця» (1972): «У нашому літературному колі тієї пори — двадцятих і тридцятих років — авторитет Свідзінського визнавав навіть Михайль Семенко, що зі своїх футуристичних позицій узагалі заперечував поезію та пророкував їй відмирання. Свідзінському, — перед тим, як подати до друку, — прочитував свої твори Павло Тичина. А Майк Йогансен, який, мабуть, і не читав віршів, окрім своїх власних, знав усі поезії Свідзінського напам’ять і охоче цитував їх при нагоді».

Марія Савіна (1854—1915) - видатна російська актриса, яка з 1874 року працювала в знаменитому Александринському театрі в Петербурзі, була його примою (першою актрисою). Як відомо, Марія Гаврилівна Подраменцова (таке її справжнє прізвище) народилася в Кам’янці-Подільському, де її батько викладав у місцевій гімназії. Проте вже 1860 року, коли Марії було всього шість років, Подраменцови назавжди покинули місто над Смотричем. Сьогодні детальніше розповімо про батьків актриси та про її романтичні взаємини з великим російським письменником Іваном Тургенєвим.

Найлегше писати спогади журналістам. І навіть не тому, що вони майстерно володіють пером. Просто журналісти завжди залишають по собі датовані сліди — опубліковані в газеті матеріали. Тож досить узяти до рук підшивку рідного часопису за рік, погортати її — і за кожною статтею, твоєю чи твоїх колег, воскресне в пам’яті стільки яскравих деталей, що тільки бери папір і записуй. Або, адже прогрес не стоїть на місці, сідай за комп’ютер і вистукуй пальцями по клавіатурі.

Ці спогади розповідають, як два десятки років тому в Кам’янці-Подільському ставала на ноги перша в місті приватна газета «Подолянин».