Сб, 16.02.2019, 03:24
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 9 вересня
9 вересня
 
Цього дня колись:
 
1964 рік. У Кам’янці-Подільському засновано базову лабораторію спеціалізованих кабельних виробів — прообраз СКБ МЕТ.
 
1992 рік. У розпал протистояння редакції «Кам’янець-Подільського вісника» та міської влади побачив світ блокадний випуск газети міської ради.
 
2003 рік. У Кам’янці-Подільському продано з аукціону приміщення колишньої пожежної частини на Соборній.
 
2004 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбувся концерт фестивалю «Мелодія двох сердець» з участю Віталія та Світлани Білоножків, Віктора та Любові Анісімових, гумориста Анатолія Литвинова.
 
2004 рік. У Кам’янці-Подільському на ринку «Ната» презентовано будівельний центр «Бонус».
 
 
Цього дня народилися:
 
1909 рік. На станції Погранична (тепер Китай) народився (27 серпня за старим стилем) Олександр Силович Пресич — український диригент, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1967). 1934 року закінчив Київський музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка. Очолював симфонічні оркестри: у 1934—1935 роках — у Кам’янці-Подільському, у 1935—1940 роках — у Запоріжжі. 1934 року в Кам’янці-Подільському розпочав педагогічну діяльність — працював викладачем духових інструментів музичного технікуму імені Миколи Лисенка. Перед війною Олександр Силович працював в оркестрі Київського оперного театру. Коли німці наступали, Пресича, як молодого диригента, залишили в Києві для евакуації майна театру. Проте сім’я Пресичів не встигла покинути столицю. Донька Маргарита так згадувала цей період: «Пам’ятаю багато страшних картин і епізодів війни. Крик мами, коли тато, якого незадовго до цього оголосили загиблим, повернувся». У 1946—1947 роках Пресич працював диригентом Львівського театру опери та балету. У 1947—1964 роках очолював симфонічний оркестр в Одесі. У 1964—1971 роках Пресич був головним диригентом Донецького театру опери та балету. 1967 року Олександрові Силовичу надали звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». 1971 року повернувся в Одесу й останні десять років життя — у 1971—1981 роках — був головним диригентом оперної студії Одеської консерваторії. Олександра Пресича нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Дружина Ганна Пресич була солісткою-вокалісткою Одеської філармонії. Їхня дочка Маргарита Пресич — актриса Одеського українського музично-драматичного театру імені Василя Василька. Помер Олександр Пресич 20 квітня 1981 року в Одесі.
 
1912 рік. У селі Кордишівка (тепер Козятинського району Вінницької області) народився Федір Юрійович Маківчук — український письменник, сатирик і гуморист, журналіст, заслужений працівник культури Української РСР (1967). Навчався в семирічці, Бердичівській профшколі. Закінчив 1945 року Київський педагогічний інститут. Від 1931 року працював газетярем. Був відповідальним секретарем газети «Комуна» в Старокостянтинові, заступником редактора, редактором обласної молодіжної газети «Сталінська молодь» у Кам’янці-Подільському (у 1938—1940 роках), редактором обласної газети «Ленінська молодь» у Львові, керівником сектору молодіжного радіомовлення ЦК ВЛКСМ у Москві, редактором газети «Молодь України». Сорок років (від жовтня 1946 року) був головним редактором журналу «Перець». Від 1986 року — персональний пенсіонер республіканського значення. Помер 4 грудня 1988 року в Києві.
 
1931 рік. У селі Слобідка-Рихтівська (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Іван Григорович Василенко — генеральний директор (з 20 липня 1986 року) Кам’янець-Подільського виробничого об’єднання будматеріалів, заслужений працівник промисловості Української РСР, заслужений раціоналізатор СРСР. 1947 року закінчив семирічну школу в рідному селі й вступив до Кам’янець-Подільського індустріального технікуму, який закінчив 1951 року й здобув спеціальність техніка-технолога будівельних матеріалів. Після закінчення технікуму працював на Ризькому цементному заводі начальником зміни, згодом начальником цеху. Від листопада 1953 року до грудня 1955 року проходив службу в Збройних Силах. Від 1956 року працював начальником цеху, головним інженером Рихтівського алебастрового заводу, у 1958—1964 роках — директором Кудринецького алебастрового заводу. 1964 року після об’єднання Кам’янець-Подільського та Кудринецького алебастрових заводів Василенка призначили директором Кам’янець-Подільського алебастрового заводоуправління. Тоді ж він заочно закінчив Львівський політехнічний інститут. Івана Григоровича нагороджено орденом Леніна, орденом Дружби народів, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», орденом Трудової слави третього ступеня. Помер 4 травня 1993 року. 1998 року в Кам’янці-Подільському встановлено премію імені Івана Василенка та 22 березня (за тиждень до виборів до Верховної Ради України) вручено її тодішньому директорові заводу «Український кристал» та кандидатові у народні депутати України Ігореві Лисому.
 
1948 рік. У місті Кременчук Полтавської області народилася Надія Володимирівна Ткаченко — українська легкоатлетка, заслужений майстер спорту (1975), олімпійська чемпіонка (1980) з п’ятиборства, почесний громадянин Донецька (2005). Навчалася в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Вигравала чемпіонати Європи 1974 і 1978 років.

 

Надія Ткаченко
 
1954 рік. Народився Микола Васильович Богданов — приватний підприємець, депутат Кам’янець-Подільської районної ради.

1959 рік. У селі Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області народився Богдан Степанович Строцень — український історик, археолог, член Наукового товариства імені Шевченка, член Національної спілки краєзнавців України (1991). 1980 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював у школах Тернопільської області, від 1987 року — завідувач відділу охорони пам’яток історії та культури Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Від 2000 року — директор Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури. Від 2004 року — директор «ОАСУ «Подільська археологія» — дочірнього підприємства Інституту археології Національної академії наук України (ОАСУ — Охоронна археологічна служба України). Досліджує пам’ятки черняхівської та вельбарської культур. Автор публікацій за матеріалами розкопок в археологічних та інших збірниках України та зарубіжжя. Учасник наукових конференцій у Києві, Кам’янці-Подільському, Львові, Луцьку, Тернополі, Замості, Любліні, Жешуві (останні три міста в Польщі). Депутат Тернопільської обласної ради (обрано 2006 року, голова постійної комісії з питань духовності, культури, свободи слова та інформації). Член редакційної колегії тритомного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

 

Богдан Степанович Строцень
 
1960 рік. У селі Дмитрівка Бахмацького району Чернігівської області народився Володимир Віталійович Данилець — український естрадний артист розмовного жанру, заслужений артист України (1996), народний артист України (1998). Навчався у Київському училищі естрадно-циркового мистецтва, в якому під час вступних екзаменів познайомився з іншим абітурієнтом — Володимиром Мойсеєнком. Після завершення навчання Данилець розпочав кар’єру артиста розмовного жанру в Українській гастрольно-концертній організації «Укрконцерт». Виступає разом із Володимиром Мойсеєнком (дует «Кролики»). «Кролики» — лауреати багатьох республіканських і міжнародних конкурсів, перші володарі Кубка імені Аркадія Райкіна. 12 травня 1995 року дали концерт у Кам’янці-Подільському у великому залі кінотеатру «Юність».
 
1971 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олег Віленович Демчук — заслужений учитель України (1998), депутат Хмельницької обласної ради. У 1978—1988 роках навчався в Кам’янець-Подільський середній школі № 16, у 1988—1993 роках — на філологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1993 року почав працювати вчителем української мови та літератури в Кам’янець-Подільському ліцеї № 18 (згодом — міський ліцей). 1998 року Олег Демчук став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Українська література» та переміг у конкурсі «Мій урок», який проводив журнал «Українська мова та література». У 2004—2011 роках працював заступником міського голови Кам’янця-Подільського, відав гуманітарними питаннями.

 

Олег Віленович Демчук
 
1976 рік. У місті Красноперекопськ Кримської області народився Сергій Олександрович Боднар — художник, дитячий письменник. У 1997—2002 роках навчався в Кам’янець-Подільському державному педагогічного університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1996—1997 роках працював кореспондентом і карикатуристом у приватній газеті «Подолянин», У 1997—1998 роках — кореспондентом, головним редактором газети «ТВ-інформ», від 2004 року — викладачем Кам’янець-Подільської станції юних техніків, від 2008 року — викладачем Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ХОЦНТТУМ), учителем образотворчого мистецтва у Кам’янець-Подільській спеціальній загальноосвітній школі № 1. Автор двадцяти розмальовок на різну тематику, загальний наклад яких сягнув 50 тисяч примірників, учасник близько двадцяти виставок та автор семи власних виставок. Автор книжок для дітей: «Таємниця зачарованої монети» (2012), «Янгол Вася в середній школі» (2013), «Лицар Сірожка ордену курдупликів» (2014), «Лицар Сірожка та Сніговий Карлик» (2015).

 

Сергій Олександрович Боднар

1978 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Світлана Дмитрівна Паур — директор загальноосвітньої школи I—II ступенів у селі Кам’янка Кам’янець-Подільського району.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1940 рік. У Вінниці помер Трохим Петрович Блажчук (псевдонім — Трохим Огневик) — український поет. Народився 27 квітня (14 квітня за старим стилем) 1904 року в селі Дзвониха Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Тиврівського району Вінницької області). Навчався на педагогічних курсах у Вінниці, у Кам’янець-Подільському інституті народної освіти (у 1924—1925 роках). Закінчив 1926 року Одеський інститут народної освіти. У Кам’янці-Подільському очолював міську організацію «Плуг». Делегат першого та третього з’їздів Всеукраїнської спілки селянських письменників (1924, 1926). Навчався в аспірантурі при Кам’янець-Подільському інституті народної освіти (у 1927—1928 роках), досліджував творчість Володимира Сосюри. Учителював у Тиврові, Вінниці, був інспектором міського відділу народної освіти. Автор колективних книжок «Жовтневі квіти» (1925), «Шкільна читанка для 5—6 класів» (1926), «Червоні квіти» (1972). Упорядкував збірку поезій «Цвіти, республіко труда» (1940).
 
1975 рік. У Мельбурні (Австралія) помер Степан Юхимович Гаєвський (чернече ім’я Сильвестр) — український літературознавець, освітній і церковний діяч. Народився 23 листопада (за іншими даними — 9 січня) 1876 року в селі Михиринці Волинської губернії (нині Теофіпольського району Хмельницької області). 1913 року закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. У січні 1919 року Гаєвського відрядили до Кам’янця-Подільського обслідувати рукописний матеріал церковно-археологічного музею. Був секретарем Державної канцелярії Директорії. 1 липня 1920 року Гаєвського обрали на посаду виконувача обов’язків приват-доцента (з правом читати обов’язкові дисципліни) кафедри московської літератури та мови Кам’янець-Подільського державного українського університету. 28 грудня 1922 року вибув із Кам’янця-Подільського до Харкова. 16 травня 1942 року обраний єпископом Української автокефальної православної церкви та хіротонізований на єпископа Лубенського з іменем Сильвестр. 1943 року виїхав до Німеччини, від 1949 року мешкав в Австралії.
 
1996 рік. На 73-му році життя помер Михайло Степанович Порчинський — перший заступник головного лікаря Кам’янець-Подільської центральної районної лікарні з питань медичного обслуговування населення, завідувач організаційно-методичного кабінету (з 1969 року). Народився 3 серпня 1924 року в селі Дерев’яне (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області).
 
2014 рік. У Запоріжжі помер Василь Антонович Бурмака — льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), почесний громадянин Запоріжжя і Дніпропетровська. Народився 25 лютого 1918 року в селі Нове Мажарове (нині Зачепилівського району Харківської області). Учасник визволення Кам’янця-Подільського від німецько-нацистських загарбників (1944). Учасник урочистих зборів у міському Будинку культури, присвячених 40-річчю визволення Кам’янця-Подільського (25 березня 1984 року), на яких виступив із вітанням.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (08.09.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 535 | Теги: Олег Демчук, Олександр Пресич, Федір Маківчук, кам'янецький календар, Іван Василенко, 9 вересня | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...

volodymyr написав гарний комент, витрати...

Поздравляю, ваша идея пригодится


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz