Але такої нагоди не випадало, хоча я часто міг прогулюватись каньоном, вздовж різних берегів переважно Старого міста, проте надії не втрачав, що колись випаде така нагода, де можна буде кожний куточок побачити і відчути ту красу та загадковість! 

Тому коли випадково побачив на сайті вікторину одразу зрадів, і почав діяти, забурлила дитяча мрія!!! А перед тим ми домовились із товаришем про вело-прогулянку, й тоді я одразу зметикував о була б добра справа не просто прокататись, а й зробити діло - порахувати мости, кладочки... Не зважаючи на вечірню годину, озброївшись ліхтариком ми розпочали... Коли певну частину шляху вже подолали (приблизно третину) зрозуміли, що час повертатися, і тому прийшлось згадувати, а що ж там попереду, які є переправи в умі загинаючи пальці... Стояли довго і по декілька разів перераховували, щоб чогось не пропустити... дійшли цифри 19-20 (трішки вагались із Тур. мостом) тай поїхали по домам, де потім я відправив нашу відповідь і з нетерпінням чекав результатів, чи все ми зробили вірно! І таки воно є, нас запрошують як переможців гри отримати нагороду, а це вже маленька перемога і вагомий крок до здійснення мрії. Узгодивши всі деталі - розпочали справу!

Оскільки виходила стаття раніше про нещодавний сплав із гарними краєвидами, тому було вирішено обрати такий самий маршрут. І вже не біля самих кладочок, а прямо повз них промайнути, побачити все із середини! 

Недільний ранок виявився досить сприятливим, діставшись місця старту почали лаштувати, (збирати) наш корабель!

 Всі були при ділі і діяли за чіткими вказівками нашого капітана - Володимира Олександровича Кроля-Короля. 

Коли все ніби було готово і можна було вирушати згадали важливу річ і дотримались її. А це потрібні слова настанови та інструктаж, щоб все вийшло добре... Ну і за славною традицією, якщо щось робиться вперше у подібних заходах, не обходиться це все без так званої "посвяти", посвяти у ряди веслувальників. 

  

Рятувальний жилет символізував надійність та безпечність, а доторкання могутнього "Загребущого весла" до плеча про невтомну роботу та взаємодію між людиною і водою за допомоги човна та весла!!!

Також якщо зимою ми робили гарну рекламу, то виявляється і влітку можна це креативно робити, чим ми і скористались!

Ну ось настав час і ми під очільництвом двох досвідчених наших друзів (Володимир Олександрович та Сергій) опиняємось на своїх місцях і вже на річці...Перші метри і ці незвичні відчуття, адреналін, цікавість, ну і радість, адже це дійсно круто! Емоції переповнюють, і ми отримуємо задоволення. Зрозумівши вже краще, що до чого набираємо поступово швидкість і просуваємось все вперед, з милозвучним плескотом води, крізь неймовірні пейзажі та чудовий гармонійний спів пташок! Ах - насолода!

Майже одразу нам на шляху трапляєтся трофей, довго не думаємо підпливаємо і забираємо! Оскільки ми хлопці спортивні, то і м'ячик нам і не завадить...(А, можливо, він якісь дитині принесе більше щастя, то ми це і зробимо при нагоді).

 

Час від часу, щоб було ще більше різнобарвніше у нас на борту включається екслюзивне радіо КамПод ФМ... Лунають ліричні треки, що відповідає піднесеному стану і наближеності до природи, а також робляться певні екскурсійні включення про наше славетне місто!

Щоб ми не застигали в одній позі на шляху все продумано: чи то кладочка досить низенька, нам треба прихилитись гарненько, 

чи то річечка стрімкіша, нам треба уважніше слідкувати, намагатись трикутничок тримати, чи десь завиток, веслами нам повправляти, 

долаємо пастки, ухиляємо гачки, 

а десь треба і тихо йти, щоб рибалку не злякти, 

а якщо вже дуже втомились, нам бонус робить насос, спиняємось і підкачуємо банани, перезаряджаємось на новий кидок, 

а десь треба і ніжками попрацювати, відчути, що там на дні річки, які камінці, і перенести катамаран подалі від них, 

Вправо чи вліво - хто його знає, ось тут ми і підзастряли:

 

а ще поодинокі камінці, що виглядають з води, потребують особливої уваги, треба гарно омайнути і себе як на ралійній трасі відчути))) 

А десь взагалі атракціони, але з них не скочимо, а вправно все переносимо! 

 

Трапляються незвичні краєвиди, нестандартні ракурси, таке що із суші не побачити, тоді припарковуємось фоткаємось!

А десь треба таки і підбавити газу, щоб зовсім на місці не стояти, а десь і дозаправитись, джерельною прозорою!

А коли невтомно працюєш і бачиш поряд свого товариша, що в гарних справжніх окулярах, які виблискують все навколо, кашкет відповідний, величезні м'язи, швидкі рухи - відчуваєш себе як на Олімпійських іграх, і одразу розумієш ой як їм не легко, коли часто підганяєш дивлячись по телевізору. А тут і сам в такій ролі є нагода побувати. 

 

До речі академічна гребля чи веслувальний спорт, найперший стоїть за витривалістю та виснажливістю. Адже там працюють як і руки так і ноги, ну і весь корпус також. Ногами ми звісно менше працювали, але тримати їх у певному положенні також було не просто, тому час від часу доводилось опускати трішки у водичку. 

Траплялось, що нас і розвертало і треба було здавати назад, а десь задивився і не помітив, що і перестарався, адже катамаран розвертався...

Але в більшості мені доручили займатись полюванням за гарними краєвидами, тому я в більшості і сидів видивлявся, що і де можна пощолкати, а одягнений чепурний захисний жилет, давав мені впевненість займатись своєю справою!

   

Найбільше сподобалось це фото! Дуже пишаюсь ним!

А зачарувало найбільше ось це місце... (між кладками Польської брами та Порохівні)!!!!

Крок за кроком весло за веслом, метр за метр і ми все просуваємось, залишаючи по заду мостики, кладочки, а там вже бачиш і місто закінчується, тому після Цибулівської ГЕС, де вже була течія ми ще швидко промайнули дві народні кладочки домашніх тварин - качину та козячу, показали нам печерний монастир, вирішили завершувати і сприятливу ділянку лівого берега поблизу кар'єру використали для ФІНІШУ! 

Все гарно зібрали і втомлені, але із чудовими враженнями, і здійсненими мріями, щасливі пішли, а потім і поїхали до домівок, швидше ділитись із близькими. 

Ще раз дуже дякуємо за таку приємну можливість трішки по-іншому, по-особливому відчути своє місто, збоку природи, річки, проникнутись їхньою таємничістю, пізнати, що таке сплав, попрацювати вправно м'язами, загартувати свій організм, відчути себе олімпійцем, насолодитись краєвидами, отримати шалений екстрім, і просто здійснити свою дитячу мрію...!!!!

Дякуємо нашому справжньому капітану, за необхідні поради, підказки, навчання; дякуємо Сергію, що долучився і підтримав нас, а також постійно розвеселяв, щоб ми не були сковані, і тримав  позицію правого борту. Окрім цього це дозвілля дало змогу ще краще відчути командність, адже, мабуть, це саме той вид, де така командна праця і є вирішальною, тому що треба діяти в унісон, веслуючи постійно однаково, а на поворотах почергово, включатись у правильний ритм, лівого та правого бортів!

А прийшовши додому, проглянувши велику кількість зроблених фотокадрів, згадуючі ці незабутні моменти, хочеться ще, знову і знову, і не раз відчути ці солодкі події і пропливсти річкою Смотрич свого улюбленого та такого унікального міста, ймення якому - Кам'янець-Подільський!!!!