У культурі чи не кожного народу Європи свій помітний слід залишили євреї. Не обминули вони і Поділля з його центром у Кам'янці. Були часи, коли в Кам'янці майже половина усього населення були євреї, але так було не завжди. Як повідомляють дослідники міграцій єврейського народу, масове переселення євреїв в Європу (в т.ч. східну) почалась внаслідок численних єврейських погромів (зокрема Хрестові походи). Цей процес почиався з кінця XI століття. Поширення магдебурського права, яке в більшості не було прихильне до євреїв, зумовило і наступні міграції цього народу уже з заходу на схід, як і поширювалось це право.
Кам'янець отримав право на самоврядування одним з перших на Україні і тому, звісно, вільно почувати себе євреї за його стінами не завжди могли. Досить часто їх виганяли за стіни міста різноманітні королівські декрети (1447, 1598, 1602, 1654, 1063, 1665 рр.), коронні конституції (1659, 1670, 1699 рр.), ляудуми Подільського воєводства та ін. Євреї отримували різноманітні обмеження, як наприклад перебування в межах міста не більше трьох діб. Мало місце навіть розпорядження у 1750р впродовж 24 годин вигнати всіх євреїв за стіни міста військовою силою. Що ж стосується прилеглих до міста районів і передмість, то тут вони могли селитись на законних підставах. На одному з інтернет-ресурсів (k-p.net.ua) знаходимо таку інформацію з приводу цього: "Як і в більшості європейських міст, євреї традиційно засновували свої поселення біля замку: це Підзамче, Карвасари, Татариски. Тут же, за замком, розташоване єврейське кладовище, на якому збереглися поховання з надгробками XVI-XVIII ст. із фрагментами надписів".
Ух... Єврейське кладовище з датами 16 ст. - століття, коли Кам'янець був чи не на піку свого розвитку входячи в число найбільших міст на території теперішньої України... і мова йде про кладовище, яке почало вести свої захоронення ще до приходу сюди турків у 1672 році. Виявляється це кладовище і досі збереглося і більше того, у НІАЗі навіть повідомили, що там, на Підзамчі, в районі вулиць Об'їзної і Кіргізова, за цим кладовищем було ще і холерне кладовище, де ховали людей під час однієї з епідемій у місті. Кладовище і справді ще є і, здається, місце для нього спеціально вибирали з гарним видом для мерців :) 
Хоча стан його збережених надгробків досить сумний. Ось цей надгробок лежить трохи осторонь під деревом і складається враження, що його навмисне скотили з горбу, де знаходиться основна маса кам'яних плит, щоб використовувати як лавочку, на якій мжна посидіти в затінку під деревом.  
Але, піднявшись трохи по некрутому схилу наверх, постає справжнє кладовище - з посунувшимися плитами і сильно заросле травою, з якої то там то там, ззовні здається безсистемно, але досить систематично визирають плити з написами на івриті. 
За орієнтовними розрахунками уся ділянка кладовища займає біля 20 соток хоча точні межі встановити досить важко. З півночі кладовища знаходиться ярок, з заходу огороджі людських присадибних ділянок, зі сходу схил укріплений деревами, а з півдня - потужний кам'яний мур, за яким причаїлась будівля, що охороняється доброю собакою. Написи на надгробках у різному стані: деякі збережені досить непогано, деякі не витримали випробування часом і залишили лиш рельєфні сліди-згадки, що там щось було, а деякі плити просто лежать на землі, або вросли в землю скоріш за все назавжди приховавши таємницю написаного під землею.
Надгробок у вигляді загнутої плити з написом на короткій стороні 
Великий камінь, торець якого розділений горизонтальною смугою на дві частини, а верхня ще й вертикальною смугою на дві четвертинки. Написи читаються дуже погано 
Кам'яна плита під деревом з трикутним верхом і читаємим написом 
А тут вже видно лише верхню стрічку - решта під землею і це ще ненайгірший варіант 
Просто лежить собі плита, а поряд щей уламок 
Зверху можна прочитати "פ"נ" - це традиційний початок надгробків, що означає "по нітман" - тут похований Загалом кладовище хоч і давно своє "віджило", але видно, що відсутність великої уваги до нього через непримітність місця, йде йому тільки на користь. Якщо вірити зацитованому вище, то цьому кладовищу вже півтисячі років, а плити до цих пір стоять, хоча й зарослі травою вище колін. Проте територія там досить сходжена і місцями з викошеними залисинами трави. Схоже місцеві жителі там не гребують запастись кормами для худоби.
Ось таке воно - покинуте і забуте єврейське кладовище, яке можливо могло б багато чого розповісти, якщо воно і справді на стільки старе. До слова, слідів холерного кладовища виявлено так і не було.
Дослідження проводили Володимир Кроль, Сергій Єрмаков Текст і фото: Сергій Єрмаков
Дивіться також: | 
1
і хочу сказати, що дві статті містять дуже багато спільного. Основна частина публікації з газети "День" крім першого і останніх двох абзаців фактично один в один дублюються з оригіналом. Тай перший абзац - інформація з іншого місця статті, а два остані - проста водичка, що мало стосується теми. Схоже той Василевський з "День" просто творчо опрацював статтю з Подолянина >( , хоча треба віддати належне - на це йому знадобилось лише два тижні - різниця між датами публікації
