Здавна людина селилась там, де були сприятливі умови для проживання і забезпечення себе і своєї общини найнеобхіднішим. Зазвичай багато переваг надавало проживання біля річки – це і джерело води, і енергії, і рибальство, і транспортне сполучення, і, в деякій мірі, захист. Але якщо поселення обліплювали ділянку річки з обох боків, це створювало деякі незручності. Тут річка вже ставала перешкодою.
Не виняток і наш Смотрич, води якого колисали колись грецькі галери і ставали нездоланною перешкодою, наповнюючи каньйон, крутили колеса млинів і лоскотали дітвору, що купається.
Розміщене на скелях місто розросталося і потребувало надійного сполучення між берегами ріки. А відтак, почалося будівництво мостів і місточків, кладочок і гребель з шлюзами, пішохідних і автомобільних, великих і малих.. Якісь із них щезли в давнині, якісь залишились дотепер, а деякі ще споруджуються.
Скільки ж їх у нашому місті?
Серед любителів-краєзнавців неодноразово виникали суперечки з цього приводу, отож було вирішено перевірити все особисто, пропливши під ними.

Як свідчить сучасний план міста, р.Смотрич вперше зустрічається з Кам’янцем біля мікрорайону «Жовтневий», приблизно на продовженні вулиці Розвадовського.
Обидва береги ріки належать до міської території майже до Цибулівської ГЕС, після якої кордон пролягає по скелях лівого берега, виокремлюючи с.Цибулівку з міських меж. Якщо ви будете мандрувати у тих краях, не помітите між ними різниці і, очевидно, приєднання цього району до міста – лише справа часу.

Отож, відправною точкою було обрано металевий місток в кінці провулка Північного, як першу переправу, а кінцевою – кладку, в районі м’ясокомбінату, де пролягає південно-східна межа міста і Смотрич залишає його, прямуючи до Дністра.
Загалом нами проплито 15 км, 12 з яких офіційно належать місту (за даними Генерального плану міста Кам’янець-Подільський, НДПІ Містобудування, Київ, 2010).

Під час подорожі всі переправи були сфотографовані і прив’язані до карти.

Результати дослідження приведені в наступній таблиці:

(червень 2013р.)

*перерави, що безпосередньо не контактують з містом, але фактично напряму виводять до нього

Таким чином, можна згрупувати кладки за географічною належністю до частин міста і сіл, які вони з’єднують. Якщо  придивитись то тут можна виділити наступні квартети: 
- 4 переправи з’єднують північну частину міста (мікрорайон «Жовтневий», Біланівка) з с.Зіньківці (щоправда остання – четверта зараз вже виходить на приєднану до міста Зіньковецьку набережну, тому вона буде і в наступній – польсько-фільварецькій групі);
- 4 переправи з різних боків розходяться променями від Польських фільварків;
- 4 переправи (із 7 переправ в межах Старого міста) виводять своїх перехожих до Нового плану;
- 4 переправи з’єднують Підзамецькі передмістя Видрівку і Карвасари, відповідно з Польськими і Руськими фільварками;
- 4 переправи відкинули і Руські фільварки – по дві на Старе місто і Карвасари.
Не потрапив у ці групи міст «Лань що біжить», але разом з трьома Цибулівськими переправами які хоч і не контактують з межею міста, але знаходяться в безпосередній близькості і виводять до неї, маємо ще одну четвірку південних мостів.

А ось тут можна побачити карту міста з нанесеними на неї переправами.

Зеленим кольором позначені греблі, червоним – кладки і мости. Режим відображення можна змінювати за власними уподобаннями, обираючи «Схему», «Супутник» чи «Гібрид» і відповідний масштаб.

Підготували: Володимир Кроль, Сергій Єрмаков

Подяка за сприяння у підготовці матеріалів Віталію Сіднюку