Мілівці і ДОТи - Пішохідні маршрути - Туризм - Каталог статей

Давно відомо, що в нашому і сосідніх районах перед Великою Вітчизняною війною будувалось маштабне будівництво укріплень, більше відомих як "лінія Сталіна". Дещо про укріпрайони на нашому сайті уже можна було прочитати у матеріалі Віталія Сіднюка "Велопрогулянка".

Таким чином це грандіозне будівництво, яке так і не відіграло своєї ролі зараз є предметом досліджень багатьох дослідників. Отож пропонуємо вам подорож в один з осередків розповсюдження ДОТів - с.Мілівці.

Ми спілкувались з людьми, що знають ті місця і один з них - Андрій погодився нас навіть там поводити і розповісти про укріплення. З слів бувалих відомо що

- в Мілівцях є як мінімум 5 ДОТів і 1 командний пункт з кулеметною точкою.

- Деякі ДОТи в Мілівцях відрізняються від поширених скрізь, тобто ДОТи тут не такі як наприклад в Жванці. Про це все Андрій обіцяв розповісти і показати на місці.

- відкрито одне укріплення яке не позначено на картах (надіюсь також покаже нам наш провідник)

- у всіх ДОТах є доступ до першого рівня. Щоб спуститись потрібно спецобладнання

- Металеві частини ДОТів почали розбирати місцеві. Аж до того що почали різати амбразуру з 5 см заліза. Ще десять років тому можна було бачити кулеметні стволи, але можливо і зараз ще щось побачимо до розкурочення.

1. Мі́лівці — село в Україні, Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Населення становить 408 осіб. Орган місцевого самоврядування — Слобідсько-Рихтівська сільська рада.Розташувалося на лівому березі Збруча.

2. Облікова картка села на сайті Верховної Ради - с.Мілівці

3. Відстань від Кам'янця-Подільського - 28 км (Кам'янець-Подільський - Довжок - Суржа - Рихта - Вільне - Мілівці)

4. Карта укріплень на одному з форумів від Haiduk

"6 построенных оголовков: 1 НП, 1 АПК(переделан под Л-17, изначально сделан под установки 32 года), 2 ОППК, 2 ППК. НП необорудован, оба ППК необорудованы, невооружены. ОППК имеют только установку ДОТ-4, НПСы не установлены. Недостроена - подземной части нет, во всяком случае, две шахты завалены под верх, две затоплены. Ещё две - глубоки(одна метров 8-10, вторая - 15), необлицованы, дальше завалы.
Возможно, собирались тулить ещё 7-й оголовок, но пока непонятно - найденная яма - котлован, или же природная карстовая воронка.

Оголовки - упрощённые, имеют только боевые казематы и перископную рубку. В ППК перископ стоит в боевом каземате. Каждый оголовок имеет вход через подъэтажник, прикрытый дополнительной бойницей(под ПЗ-39). Подъэтажник - прямой коридор метров в 10 максимум, имел тамбур(две двери неброневые). выводит прямо в шахту, по которой надо попадать и в боевые казематы. Хотя в одном ППК точно вход в казематы сделан отдельным люком в стороне от шахты.
НП - сама коробка пункта типовая для НП программы 38 года, но в тупике нет дверного проёма. Имел ли НП вход через подъэтажник - не выяснили, снаружи тыльная часть НП завалена, а внутри шахта забита под самый верх.
В тупике сделан аварийный выход наружу.

Дата постройки - 1939-40 год. Во всяком случае, в 1940 году работы точно продолжались - на диамантовом рву одного из оголовков во всю длину надписи сделаны, и стоит дата - 19 Х 1940 г.
Кажется 19-е....

Входной блок не найден, да я и сомневаюсь, что он был построен.
Длина потерн навскидку могла достигать пары-тройки километров, это грубый подсчёт просто соединив оголовки, по принципу Серебрийской и Гульских "мин".

Полагаю, что такие длины подземных частей реальны - в тех местах широко развит карст, известны пещеры в десятки и сотни километров (Оптимистическая, Атлантида, Млынки). Военные моги рассчитывать на подземные пустоты, тем более чо пещеры на том плато известны местным.