Якщо походам давати назву то цей можна було б назвати "зміна планів". Куди їхати було визначено в Коломиї,так як більшість учасників налякав метеопрогноз ми вирішили не мандрувати Чорногорою а податись у Горгани.І ближче і мені більше подобається) Почались зміни у планах коли ми зрозуміли що водій автобуса висадив на не там де потрібно а набагато раніше,біля лісництва,від якого починається маршрут до Женецького водоспаду. Ми вирішили не втрачати нагоди і подивитись на нього. Сплативши по 10 грн. за прохід по екостежці ми попростували асфальтованою дорогою урочищем. Дійшовши до кафе "Колиба" ми сховали наплічники у лісі і продовжили шлях налегку. Що там Вікі каже - Водоспад Женецький Гук розташований на висоті 900 м над рівнем моря.
Утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з
висоти 15 м.
Так і є))
Місце досить людне і натоптане і облаштоване а ми не за цим прїхали. То ж повертаємось до наплічників і починаємо набирати висоту від струмка Розкільського. Через годину дуже крутого підйому виходимо на полонину 1328 Якщо вірити вказівнику то на вершині Хом'яка ми маємо бути через 20 хвилин,що ж ,перевіримо. Підходимо до колиби,розговорюємося з туристами з Києва,залишаємо плєцаки у їхньому таборі і чимчикуємо по маршруту. Підйом досить крутий але без рюкзака летимо наче на крилах,періодично зупиняючись щоб помилуватись краєвидами. Так і є,за 20 хвилин вискочили) Вікі - Висота — 1542 м, перепад висоти у порівнянні з долиною Пруту — 700—800
м. Форма дахоподібна. Складається з пісковиків. Схили розчленовані
притоками річок басейну Пруту (північний схил — притоками Женця, південний — Прутця Яблунецького). У привершинній частині — кам'яні розсипища та осипища, далі — полонини і криволісся. Середня та нижня частина схилів вкрита мішаним і хвойним лісом. Незважаючи на свою відносну маленьку висоту, територія поблизу гори
визначена лавинонебезпечною ділянкою, про що свідчать відповідні
попереджувальні таблички на полонині попід горою. Очевидно приводом для
надання такого статусу стала загибель туриста навесні 2010 року під лавиною на північному боці Хом'яка.[1] На вершині встановлена фігура Пресвятої Богородиці. Раніше тут, на горі
Хом'як, стояли сонячні батареї, які вдень акумулювали енергію, а вночі
підсвічували Богоматір. І якщо дивитися вночі на Хом'як з сусідніх
Синяка чи Явірника, від побаченого просто перехоплювало подих! Шкода, що
знайшлися варвари, які зруйнували цю красу - порозтягали сонячні
батареї. Таки людський вандалізм не має меж...
З вершини,у ясну погоду,добре видно Петрос і Говерлу,причому Петрос здається вищим за Говерлу.) Хом'як чудове місце яке не хотілось покидати. І обов'язково потрібно відвідати ще раз. Потім ми мали перебігти Синяк і Малий Горган та заночувати на Блаждив але плани знову змінились і ми стали табором на під полониною Томнатик. Вечір був чудовий.Вид на Явірник. Зранку ми продовжили свій шлях хребтом у напрямку Синяка. По дорозі набрали води з сумнівного болітця. Але це краще ніж зовсім нічого. Потім приходилось фільтрувати цю воду перед вживанням. Позаду виднівся Хом'як. Майже на Синяку раптово подув сильний вітер і почало накрапати,тому ми сховались у окоп пообідати і вийти на зв'язок із домом. Саме у цьому окопі і залишився камінь з написаним вуглинкою нашим сайтом) А ось власне і сам Синяк Висота — 1665 м. До висоти приблизно 1300 м гора вкрита лісом, вище
починаються альпійські луки, а ще через 100 м — суцільні кам'яні розсипища. Масив гори простягається з південного сходу на північний захід. Гора Синяк разом з сусідньою вершиною за назвою Малий Ґорґан (1592 м) є частиною хребта Синяк. Гора Синяк, можливо, прозвана так через свій колір — крізь товщу гірського повітря покриті сірим мохом камені здаються синіми.Поки ми йшли далі хребтом до Малого Горгану Явірник затягнуло хмарами а з Чорногори почав насовуватись дощ. Так,непоспіхом,ми вийшли на Малий Горган. Висота 1592,5 м. Північно-східні схили дуже круті, важкопрохідні. Вершина і привершинні схили незаліснені, з кам'яними осипищами, місцями — криволісся з сосни гірської; нижче — лісові масиви. Присіли перепочити,перекусити і знову змінити плани))) Поки це все діялось Явірник вже повністю затягнуло хмарами. Тут дощ,який прийшов з Чорногори, вирішив що ми занадто сухі і взявся нас поливати. А ми почали скидати висоту у напрямку Блаждив. Дощ перевернув наші плани,замість того щоб йти на перевал Переслоп а звідти на Яремче, ми, з полонини, почали спуск вздовж річки Вільшанець у напрямку Буковеля. Дощ валить і ми валимо,фотаємо хіба що гриби. Крутимо головами,вишукуємо хоча б якусь рівну ділянку щоб розбити табір,поставити намет,обсушитись.... ...і тут-я не вірю своїм очам)))))) Чесно,я сміявся від радості коли побачив це! І там було ВІЛЬНО))))) Там ми обсушились і заночували. А вже наступного дня пішли до цивілізації. Це було сумно. Завжди сумно прощатись з горами. Можу додати, що маршрут гарно промаркований. Я над маркером))
Загалом назнімали півгодини відео. Ролик дивіться у медіа. А тут довга хроніка.
Дивіться також: |