Коли у серпні 2009року вперше вирушав до літописного Червонограда, то перш за все в голові сиділи такі основні думки:- Червоноград - це одна із резиденцій Князів Коріатовичів - тих самих, що за легендою і Кам'янець заснували; - Червоноград на сайті "Замки і Храми України", який я тоді інтенсивно почитував, Блека внесла в ТОП-замків України, причому не на якому-небуть місці, а цей замок очолював рейтинг замків з красномовною цитатою: "1. Червоногруд - бо там моє серце" (з замків можна сказати і розпочався мій потяг до краєзнавства, тому пропустити нагоду туди з'їздити просто не міг); - Джуринський водоспад є надзвичайно мальовничим і, на скільки чув - найвищий з негірських водоспадів на Україні. Маршрут наш тоді пролягав через Хотин - Окопи - Дзвенячки, біля яких забарахлила паливна апаратура нашого транспорту - Кривче - і нарешті с.Нирків на річці Джурин, де за свідченням літописів колись був королівський град - Червоноград. Автобус припаркувався на горі і нас зустріла така чудова панорама післяобідньої пори 
Одразу впало ввічі, що рештки замку знаходяться на пагорбі всередині якоїсь ніби величезної ями. Розповідали, що є версія, що цю улоговину утворив метеорит багато тисяч, а то й мільйонів років тому. Це також пояснює і те, що тут грунт червонуватого відтінку. Все сходилось, адже грунт і спраді там був червоненький. Замок нас чекав на закуску, а поки-що стомлені дорогою і спекою усі думки були про водоспад, тому ми, здаля поглянувши на красень замок, пішли в інший бік спускатись до води.  
Вигляд на замок і костел з боку під'їзду транспорту А там було справді людно, бо дехто навіть на кілька днів схоже приїздив, адже там поряд було справжнє наметове містечко.
Водоспад справді вражав. Спадаючи з пристойної висоти водний потік утворював водойму, в якій залюбки усі купались і приймали водні процедури під потоком води.  
Купальня під головною протокою водоспаду, вигляд знизу і згори А далі потік збігав ще нижче, падаючи з близько 5-метрової висоти далі вниз і знову утворюючи чудове місце для купання 
Фото склеєне з двох вертикальних кадрів щоб водоспад помістився "від гори - до низу" Звісно ж, коло водоспаду ми провели не мало часу, але так щоб щось описати, то навіть не знаю, що було б цікаво.
Учасники подорожі 08.08.2009 Тому одразу до пізнавальної складової Джуринського осередку. Піднявшись на пагорб ми знову побачили замок, але перед ним нас ще кликав старовинний костел, точніше стіни колишнього костелу  
Костел був складений з червонуватого каміння і зараз віддавав пусткою. Було відчуття чогось закинутого, забутого, хоча, певен, не ми перші до нього завітали і не ми останні. 
Дірявий дах костелу Але от вже саме то!.. Принаймні для мене - любителя замків. Замок перед нами в усій красі, але, як завжди буває в таких випадках - акумулятори на фотоапараті почали підводити )) Щоправда один кадр з замком я таки зробив. От він 
Напевно "найбільш фотографуємий" вигляд на замок Але, звісно, в нашій компанії, яка налічувала зо два десятка людей, фотоапарати були, отож можу представити і фото башт на той час. От вони трохи далі  
і от уже безпосередньо з замку  
2009 рік - обидві башти ще цілі
Акцентую увагу на башти не випадково, адже відомо, що 13 квітня 2013 року одна з башт обвалилась і про це говорилось на телебаченні в новинах і писалось в пресі.  
2013 рік - права башта обвалилась (фото web) Сумно, але з кожним днем, що ми щось не встигли побачити, можемо вже цього і не побачити ніколи. Такі реалії.
Підготував: Сергій Єрмаков Фото: Богдан Пленгей і Сергій Єрмаков
Дивіться також: | 
0
