Давним-давно, ще коли Земля була у владі міфічних істот, на території Поділля було море – тепле, ласкаве… І не було в тому морі ні кровожерливих акул, ні всяких чудовиськ, ніяких інших злих істот. І господарювала в тому морі Русалка - доброю вона була і любила усе прекрасне. От і наводила красу в своєму володінні. У теплих водах вирощувала вона чудернацької форми і кольору рифи, в яких безтурботно плавали барвисті тропічні рибки. Раділа Русалка з усього того, і не раз омовлювалась, що немає ніде місця краще ніж її Царство кольорових коралів. Та не судилось довго спокійно жити жителям моря. Зачув ті хвальби Володар Арктичного Холоду, і дуже розсердив його швидкий ріст слави теплого моря, адже вважав він, що нема у світі нічого кращого ніж його Кришталеве царство льоду. Розгнівався він сильно і напустив холод на Русалчине море. Швидко замерзало море, адже льодовиковий покрив не шкодував нічого на своєму шляху. Злякалась Русалка і сховалась у заростях коралових рифів, щоб бува не трапитись на очі розлюченому Володарю. Майже все море замерзло, лише зігрітий серцем Русалки звивистий шмат дна, де вона переховувалась залишився неторканим, там продовжувалось життя і далі били теплі джерела. Пройшли часи... Володар Холоду вже й забув про свій гнів, а Русалка потрохи розтопила усі льоди у своїх колишніх володіннях. Щоправда з льодом відійшло в небуття і тепле море, а залишились височіти лише закам’янілі рештки рифів, які зараз утворюють височину, яку всі знають як Подільські товтри. А місце, де переховувалась Русалка, і надалі віяло теплом. З часом дія послабла, однак і досі усі помічають, що у Кам’янці-Подільському, хоча б і на кілька градусів, проте тепліше ніж у інших місцевостях Поділля. легенду-оповідання склав Сергій Єрмаков 26.04.2010
Дивіться також: |