В кінці 1980-х рр.. Ігор Суслін проходив службу оператором радіолокаційної станції на одній з військових частин № 51858, що знаходиться близько с.Оринін, Кам'янець-Подільського р-ну, Хмельницької області. На ній знаходилися дві станції: СНР - станція наведення ракет і СРЦ - станція розвідки цілі, які були взаємопов'язані при використанні.

Схема системи наведння ракети: 1 — стартова установка; 2 — ракета; 3 — ціль; 4 — радіолокаційна станція.

За словами персоналу тут постійно спостерігалися прольоти і зависання НЛО. При використанні антенного комплексу було встановлено, що недалеко від військової частини була виявлена аномальна зона в лісовому масиві, при наведенні на яку неможливо було засікти повітряні цілі будь-яких типів, так як прилади їх не фіксували. "Мертва зона" охоплювала 10о кутового значення загальної площі кола навкруги радіолокаційної антени в напрямку виявленої аномальної зони. Всі, кому доводилося перетинати або відвідувати дану аномальну ділянку, а також любителі збирання грибів, скаржилися на раптове погіршення самопочуття, запаморочення і слабкість, що ноги ставали "як ватні". Перед бурінням свердловин під воду недалеко від зони використовувалися прилади, що вказують глибину знаходження води, які показували 30м глибини. Була прорита свердловина глибиною 180м, але води так і не виявили. Прилади невірно вказували глибину в даному районі. З вивчення аномалії приїжджав дослідник з КДБ і використовуючи навіть біолокаційні рамки, прапорцями встановив площа аномальної зони: 15мх25м. Попереднє усне пояснення аномалії було зрозуміле керівництвом як прояв ефекту викривлення простору. Навесні-восени 1989 р близько 19.00 год при плановому чергуванні на СНР Ігор побачив на панелі приладів, що відбулося включення недалеко розташованої СРЦ, яка була відключена і закрита на замки. Здивовано, набираючи по телефону колег, що імовірно знаходились на СРЦ, не дало жодного результату. Дана установка могла остаточно запуститися тільки в тому випадку, якщо провести на ній п'ять послідовних дій для включення. Через тиждень даний "фокус" повторився на іншому з ракетних комплексів, який після мав широкий резонанс у ЗМІ. У тому ж 1989р при черговому плановому чергуванні у Ігоря на СНР близько 02:00 год ночі повністю пропало освітлення, яке живилося від одного з 4-х дизельних двигунів. Викликані дизелісти намагалися запустити як основний, так і резервні дизельні двигуни, але їх дії не мали позитивного результату. Через 10 хвилин по ручному заводному телефону подзвонив черговий прапорщик Дзіневський і попросив терміново вийти з приміщення СНР і поглянути на трансформаторний стовп. Вийшовши, Ігор побачив над ним завислий вертикальний стовп білястого світла 30 м висоти і товщиною близько 1 м без виявлення джерела випускання, в якому проглядалося внутрішній рух світла більшої щільності, на зразок лазера. Також було чути дзижчащий гул, на зразок бджолиного рою. Через хвилину-дві стовп світла пропав разом з гулом і на висоті 30м він побачив повільно відлітаючий в горизонтальному положенні круглої форми НЛО жовто-білого кольору. Миттєво відразу запустилися всі дизельні двигуни, і з'явилося освітлення. У вересні 1987 року Ігор став свідком безшумного прольоту НЛО на 1 км висоті, яке розвивало швидкість від 0 до 4.5 тис км / год. Як пізніше з'ясувалося невстановлений об'єкт до цього зафіксували в Голландії та Польщі. На території УРСР, зробивши петлю, НЛО облетіло низку військових частин у Львові, Озерному, Кам'янець-Подільському та в Чернівцях, а після знову влетіло на територію Польщі. Зафіксована швидкість об'єкта на екрані радара була максимальною, так як об'єкт відображався всього за 2повних оберти навколо осі радіолокаційної антени. 

Влітку 1990р Ігор брав участь у планових навчаннях. Перед заходом потрібно було зібрати 3-х тонную антенну систему до 23.00год, яка вимагала освітлення. Терміни виконання були стислими і була ймовірність не встигнути за означений час. Для підсвічування вибраного місця установки антенної системи з КрАЗ була використана підствітка з фарошукача. У спішному порядку були розпочаті роботи по установці, задіявши кран. Через пару годин, перебуваючи на КрАЗ, Ігор і його колега помітили, що невстановлений джерело розсіяного конусоподібного променя білястого кольору освітлює весь складальний майданчик, який під кутом виходив з ясного нічного неба. Через деякий час до місця зборки під'їжджав ЗІЛ, який змінив хід подій. Конусоподібний розсіяний промінь світла миттєво зник і перпендикулярно переключив свою увагу на машину, що наближається, яка відразу і заглохла, але через пару секунд світло-вистави остаточно зникли і машина знову завелася. Зникнення невідомого підсвічуваючого променя викликало реакцію обурення у збиральників з приводу відсутності прийнятного освітлення та її причини. Виявилося, що встановлені для власних потреб освітлювальні прилади не задовольняли можливостям продовження збирання і вимагали додаткового підсвічування, що пізніше було і зроблено. Ніяких НЛО в небі не спостерігалося. Завдяки підсвічуванню з невстановленого джерела антенна система була зібрана на 30 хв раніше призначеного терміну. Також влітку 1990р на СНР проводилася планова підготовка операторів радіо стеження (РС) близько 12.00 год. Супровід повітряних цілей проводилося двома способами. При першому використовувався радіолокаційний канал (РЛК) із захопленням цілей до 150 км, при 2-ому - телевізійна відеокамера (ТВК) з 2-х м об'єктивом із захопленням цілей до 270 км. На ТВК містилися ультрафіолетові й інфрачервоні фільтри, крім звичайного режиму. По напрямку Кам'янець-Подільський-Борщів радаром був захоплений невстановлений об'єкт, що летить на висоті 3км зі швидкістю 370км / год. У Ігоря з'явилися сумніви з приводу ототожнення об'єкта з літаком, що фіксується на РЛК і включив ТВК. На екрані телевізора був помічений круглий об'єкт сріблястого кольору близько 3м в діаметрі, який наближався по напрямку до СНР. Не долітаючи 10 км, НЛО зник з РЛК і ТВК. Використання ультрафіолетового та інфрачервоного фільтрів також об'єкта не виявило. Ігор вирішив вийти з СНР і знайти НЛО на небі. Розглядаючи небо, він побачив, як даний НЛО несподівано з'явився в 10 км з протилежного боку СНР і продовжив напрямок польоту, що і підтвердив також радар.