18 травня, напередодні початку святкувань свята міста, усіх любителів мотоболу афіші у місті кликали на мотобольний стадіон. Давно вже минули часи нашої слави, коли наше "Поділля-Адамс" здавалось головним претендентом на чемпіонство в Україні і не раз ним ставало. Ностальгія за тими часами вселяє надію - можливо ми ще вистрілимо і будемо пишатись своїм мотоболом. 

Так от, 18 травня 2012р. о 17.00 наше вкотре відроджене "Поділля" приймало також відроджену "Ниву" з с.Вишняки на Полтавщині. Вхід був 20грн - хоча якщо ці кошти підуть на те, що було написано на квитку - а саме, "Благодійний внесок на розвиток мотоболу у місті", то навіть можна порадіти, що кожен присутній прийняв участь у цій справі. І от хвилини очікування на виїзд команд... як буде грати наша легенда - Даниляк? Чи в строю ще інші зірки кам'янецького мотоболу - Ісаєв, Ажгиревич, Тіт та інші? Чи з'явились нові молоді таланти в команді? Усі хвилююче чекали початку.

І от виїзд команд і шикування в центрі поля. І що ми бачимо - та суперників вдвічі більше - на наших чотири мотоцикли у суперника аж 8 і два голкіпера замість нашого одного. Так. Проблема... Значить права на поломку не маємо, а це вже насторожує. Диктор почав представляти команди, у нашій в перемішку з кількома легендами-майстрами спорту кілька першорозрядників, а у суперника одні майстри спорту. Стає ще більш сумно. Але надія на наш козир - це легендарний Володимир Даниляк - майстер спорту міжнародного класу і граючий тренер команди. Крім того, можна покластись на таких гравців як легенда-воротар Шварчук, перевірений Тіт, атакуючий П'янов, акуратний Комендант (пишу по пам'яті тому можу кого і не згадати)

От наша четвірка + воротар готові давати бій амбіційним нивчанам з с.Вишняків

 

І от свисток і матч почався. Вишняки кинулись вперед і одразу притисли нашу команду до воріт. Здавалось, що все... приплили. Добрих півтайма наші з своєї половини майже не вилазили, а наші ворота кілька разів рятували крім воротаря ще й стійка і перекладина. 

Суперник пробиває штрафний в одній з масованих атак початку першого тайму

 

І от диво. Чи не перша атака - удар (здається П'янова) і в правому нижньому кутку "Ниви" і м'яч і голкіпер, але м'яч був шустріший і прошмигнув у сітку. Ура!!! Стадіон, неочікуючи такого перебігу, зірвався з місць.

Нивчанам це не дуже сподобалось. Випадковість, напевно подумали вони в той момент і кинулись відігруватись. Але насправді, як мені видалось,їхнім майстрам спорту сильно не вистачало майстерності, особливо на завершаючому етапі. Напевно, досвіду було мало, тай порушували вони  раз пораз. І от під час одного з штрафних по воротах "Ниви"

Даниляк майстерно зі штрафного посилає м'яч у верхню дев'ятку. Воротар безсилий 2:0

 

Перший тайм так і закінчився на мажорній ноті, але попереду ще три таких самих відрізка і звісно що у суперника більше резервів: і фізичних ,і стратегічних. 

Другий тайм уже був на рівних. Помітно було, що вся гра "Поділля" будувалась через двох гравців - це №5 (Даниляк) і №7 (П'янов?). Двійочці було поручено в першу чергу чатувати ворота і, особливо коли м'яч був у суперника, це було особливо помітно. №4 виконував по ходу матчу різні функції - частіше був і у захисті і у центрі, активно підключався до відборів.

Комбінаційна гра нашої команди будувалась в першу чергу цими гравцями.

 

Чудеса, якщо говорити по-футбольному "дриблінгу", демонстрував Володимир Даниляк - у цього мотоболіста, здавалось, не можливо відібрати м'яча і при бажанні він міг з ним кататись скільки завгодно, виплутуючись навіть з таких "натовпів", що здавалось би вже все... І це вміння нашого граючого тренера дуже знадобилось у другому таймі, коли з поля з'їхала наша сімка. Відсутність цього ключового гравця дуже тривожила, а в "штабі" команди механіки чаклували над його залізним конем

Поки думають-гадають - наші у меншості грають

 

Багато в чому завдяки утриманню м'яча в ногах і колесах Даниляка рахунок у другому таймі не змінився. "Пронесло" - здихнули трибуни, а коли в перерві на поле вимчав №7 усі уже надіялись на бій у третьому таймі, адже якщо наші і втрьох тримались то зараз вже точно вибухнуть.

Схоже так подумала і команда і обережний стиль ігри перших двух таймів змінився на агресивний у третьому. Гравці кидались у відбір, часто атакували, але сталось навпаки - наші пропустили гостру передачу і гравець "Ниви" один на один в кількох метрах від воріт розсріляв ворота.

Класика мотоболу - пас на вільного гравця під вільну ногу. Той чекав цього не схибив. 2:1 ми поки попереду

 

От-так інтрига. Третій тайм закінчився і останній відрізок часу уже обіцяв бути дуже напруженим. Вболівальники побоювались чи вистачить у нашої четвірки сил, адже вони беззмінно відіграли весь цей час. І як виявилосьне тільки вистачило... У останньому таймі наші навіть активізувались. Воротарю "Ниви" особливо не солодко доводилось у той час але він грав бездоганно витягуючи дуже небезпечні м'ячі. 

Голкіпер "Ниви" витягає сильний удар в дев'ятку

 

Схоже особливе бажання було в нашого №7 і в один проміжок останнього тайма він більш ніж тричі підряд наніс гострі і сильні удари по воротам. Воротар витягав-витягав, але таки не зміг встояти в одному з виходів нашого гравця сам на сам.

3:1 - і наші хлопці впевнено довели гру до логічного завершення.

Шикування команд по завершенню поєдинку.

 

Трибуни стоячи вітали наших чемпіонів. Відкриття чемпіонату України вдалось. Відродження мотоболу в кам'янці, чи принаймні його перспективи, хоча і не зовсім помітні, але наявність таких гравців, в яких що не атака то гострота, на відміну від суперників, говорить про те, що мотобол у нас має всі можливості для розвитку.