| Спека у суботу видалась ще та але це ж не привід щоб сидіти удома))) Ну а куди? - Ясне діло, у ліс! Від ринку, пепелац нумер вісім, кашляючи та ревучи вбитим двигуном, дотягує нас до зупинки "Чумацький шлях", все, далі полем пішки.
Вітерець торохи гасить спеку але вона таки дошкуляє,навіть ялинки похилили молоді гілочки.
Ліс вже близько, хочеться пошвидше пірнути у його зелену прохолоду (як ми помилялись у своїх бажаннях).
згадуючи щось там про "Панівецьку дачу"-
Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Панiвецька дача".
Лісовий масив вкритий грабово-дубовим лісом. Цінний різноманітністю видів трав'яного
покрову, в якому представлені: ковила весняна, скополя карнеолiйська, герань
темна, шивереки подільська, змiївка пізня, занесені до Червоної Книги України.
Заповіданий постановою Ради Міністрів УРСР №500 від 28.10.1974 р.--
пірнаємо у ліс
А там,в иявляється, нас дуже і дуже чекали---мільйони, мільярди ГОЛОДНИХ І ЗЛИХ КОМАРІВ. Зупинитись було неможливо, вони тільки і чекали цього, щоб мерщій устромити своє паскудне жало у нас. Вони лізли в очі і в вуха, в ніс і в рот, дзизчали і переслідували протягом всього переходу лісом. Як я пошкодував, що не прихопив репелент але що дасть то шкодування. І все ж таки ми мчали лісом, махаючи навколо себе гіллям, і потроху фотографували.
Ось м"якенький пеньок))
Ось шпаківня номер 19
А тут дерева над стежкою зробили арку.
Знайомтесь - павучисько-нероба,тому що повен ліс комарів, а він гойдається на павутині)))
Видно як по лісовій дорозі бігла вода і прибрала опале листя,зробивши підметену стежку.
Фух, насилу проскочили ліс, можна навіть сказати, що комарі нас випхали звідти))
Пообідавши, продовжуємо шлях вверх по течії Брахмапутри.
Різнотрав"я пахне до памороків у голові.
Входимо у село,якась хатинка,не соромлячись,показує свій солом"яний дах,стидливо накритий модним рубероідом.
Відразу за селом помічаю залишки старовинного цвинтаря. Ну цьому скаліченому хресті вдається роздивитись дату 1866р.
А на цій плиті 1889.
Доходимо до кар"єру.
Монстр-циклоп підозріло проводжає нас поглядом,підходити ближче остерігаємось,мало що у нього на думці)))
Ну нарешті вже кладка на інший бік річки.Я думав вже вбрід переходити)))
І звідки тут кам"яна,мурована стіна??Нема коли роздумовувати бо сонце зовсім не бавиться,плентаємось до джерела.
Покинутий кар"єр вражає глибиною.
Природа бере своє-колись тут була кам"яна пустеля.
Що,вороне,чекаєш?
А дзуськи,не діждешся!
Відпочивши біля джерела,йдемо далі.Проходимо трьохруке чудовисько, яке мабуть плюється камінням.Віно зараз спить,у нього вихідний.
Кидаємо погляд на "Панівецьку дачу",
Ну панораму міста за грядкою цибулі,
І вибираємось на велику дорогу.
На цьому прогулянку можна вважати завершеною.Була цікава і насичена-відбивали атаки комарів,терпіли спеку,боролись зі спрагою і повернулись з гарними враженнями.
А ось і мапа
Дивіться також: | 
0
додав мапу в матеріал)
