А чи багато потрібно для пізнавальної прогулянки? Можливо, але не в нашому краї де практично в кожному куточку можна знайти щось цікавеньке навіть в межах годинного переходу. Яскравим підтвердженням цього є подорож з Кам'янця до сусідніх сіл Пудлівців і Голоскова, що разом з зворотньою дорогою не зайняло й 10км.

Детальніше маршрут і розташування описаних об'єктів на маршруті можна розглянути ТУТ

Старт маршруту відбувся біля магазину Забудовник на перехресті вул. Розвадовського і Жукова, далі по вул.Гумениській що вже сусідствує з ліском каньйону р.Смотрич і по вузенькій стежечці повз мальовничі кам'яні відклади каньйону аж до річки. Краєвид поєднання природних рельєфів з штучними кар'єрними втручаннями створює досить неповторний вигляд. Вийшовши на дорогу помічаємо цілу розсип якихось горілих кубиків у фользі. Що це? Смажили картоплю? - ні дуже маленькі і квадратові. Розгортаю один кубик - так то колись були шоколадні цукерки, які тут утилізувались. Віталій пам'ятає їх зимою до підпалу, коли їх ще можна було продавати і їсти :)

Прийшли! От і перший об'єкт - ці слова Віталія були трохи несподіваними, як? Тільки ж вийшли... От млин перед нами

Охороняємий козами він здається ще цілком функціональний - вода відтікаючи від річки вузьким рукавом падає на турбіну створюючи заспокійливе журчання і продовжує текти далі знову до річки яка від млина метрів за 50 не менше. І лише пустка навколо і всередині говорить про те що тут уже ніхто "не кує, не меле"

Обходимо млин ззовні і навіть потрапляємо усередину, але про це окрема розповідь, а поки що фото на прощання з боку села і вперед.

А впереді була дорога встелена бруківкою, причому складається враження що її розширяли так як чітко видно лінію поділу і з двох боків бругівка встелена по різному, тобто напевно в різний час

Наступний об'єкт - парк в Голоскові з палацом. Пройшовши місточком на лівий берег Смотрича і ми уже в Голоскові. Там поблукавши по заковиристих вуличках досить легко вийшли до парку

"І тут леви" - одразу на початку алеї парку по обидва боки стояли скульптури двох левів. Дуже схожі на тих що в Кам'янці, але трохи сердитіші як на мене

Пройшовшись по алеї левів натрапляємо на різні споруди судячи з усього недавнього спорудження. Місцевий житель що проходив поруч розповів що колись тут поселялись студенти з педуніверситету і жили тут проходячи практику. Там для них споруджено і їдальню і басейн, які зараз занехаяні і створюють враження зони відчуження.

Та одна будівля таки вирізнялась з поміж інших. Хоча вона і була трохи схожа на трансформаторну будку, але вона була побудована з тесаного каменю і яскраво вирізнялась своєю висотою і стрімкістю. 

На одному з її боків ми помітили вирізблені в камені графіті - 40 - 45 рр., крім того вся та стіна була в дірочках ніби від куль, що навело на думку що це було місцем розстрілів.

Вже потім той самий перехожий що згадувався вище повідомив нам що в селі кажуть що тут раніше була "часовня" і вона ще за часів пана що палац будував. Пан той був взагалі цікавим - він побудував собі палац за зразком "Большого палацу" в Петербурзі - тільки в зменшеному вигляді. Для цього цей пан навіть їздив в Петербург до царя і що цікаво чомусь в деревяних капцях. В деревяних, тому що скопіював палац. Що не ловите зв'язку? - і ми також не дуже ловили, але слухати було цікаво. Це розповіла чоловікові стара бабка, яка служила пану, але вона кілька років назад померла. 

Про місце розстрілу чоловік нічого не чув, а от коли ми в колишній студентській їдальні помітили жорна від млина, чоловік допоміг нам розширити наш маршрут направивши до млина. В цей раз Голосківського.

(В) Цівковецького,казав той місцевий.

Млин помітно виділявся розмірами. Крім того з даху стирчали причандали технічного прогресу - дві вишки ніби дозорні пункти.

Обходим млин з другого боку де колись до нього підтікала вода. Зараз той канал засипаний сміттям в яке мені по необережності вдалось провалитись майже до колін. 

Довелось йти до річки стіратись, але заодно і кадрики цікаві зробив.

Ось так розраховуючи побачити один млин ми обійшли два, щоправда в всередину цього нам попасти не вдалось.

Але йдемо до головного - до палацу пана Раковича відомого на все село. Від часовні майже до якої ми повернулись до него веде алея. З усього видно що колись це було чудове місце відпочинку - час від часу  там попадаюстьсья бетонні крайки колишніх лавок і столиків та й покриття видно там було. 

Уже майже біля палацу нас привітало три ворони. Судячи з усього це було сімейство.

Пару кадрів, пару кроків - і перед нами палац

Зараз у ньому сільська загальноосвітня школа. 

Одна з працівниць школи повідомила нам що раніше цей палац був ще багатший з боку села біля сходів стояли скульптури, в парку були скульптури і альтанки. 

Про часовню ми нічого нового не дізнались але на рахунок відомої таблички вмурованої в стіну палацу що говорить що "здесь покоится Римский-Корсаков" дізнались що її привіз місцевий житель з часовні і вмурував в стіну школи.

Оглядаємо палац з усіх боків

і коли повернулись до вихідного положення на вході в школу сидів не дуже привітний сторож що намагався нам довести що палац - це памятник архітектури і його не можна фотографувати. Навіть пробував кудись дзвонити, жалуватись :)

Так ми і пішли з відти парком не бажаючи нервувати чоловягу

Пройшовшись алеєю сосен на виході з парку сфотографували ще памятник загиблим односельчанам, який важко обминути

Ну і щоб не закінчувати на мінорній ноті з загиблими додам ще фотографію зупинки "Голосків"

І тут олені, мабуть ті ж що і Коріатовичі полювали. 

А далі вздовж Голосківського шоссе і до сел. Смірнова. От така була прогулянка вихідного дня