Продовження. Початок у першій частині : Хмельницький очима кам'янчан. Ч.1.
______________________
УВАГА!!! Для зручності орієнтування за описом, складено схему маршруту - Хмельницький очима кам'янчан. Карта маршруту - шлях описаний в частині 2 позначено синьою лінією.
ФРАНКА - ШЕВЧЕНКА
Наша подорож у м.Хмельницький розпочиналась з Кам'янецького переїзду. От і продовження розповіді про неї розпочнемо з залізничного переїзду, але на цей раз з Поштового. Саме так називався переїзд по вул.Франка і вплинуло на цю назву будівництво неподалік поштово-телеграфної контори, про яку писалось раніше (зараз військкомат).
Отож вийшовши з вул.Театральної на вул.Франка практично одразу цей переїзд, біля якого одразу можна побачити цікавий хрест з розширяючимися краями. Спочатку була думка що це результат якоїсь недавньої трагедії, проте занадто неновим виглядав цей хрест. Як виявилось на ньому дійсно не було ніяких опізнавальних написів, а лише скульптурно оформлений терновий вінок перекинутий по діагоналі. Поки що цей хрест так і залишився загадкою
 
Хрест на поштовому переїзді
По аналогії з першою частиною тут знову ж таки після переїзду мова піде про православний храм - Свято-Георгіївська церква, яка в історичній хроніці відома як храм Дніпровського полку, який цей полк отримав, коли осів у військовому містечку на цій території (до цього була походна церква). Написи на передньому фастаді говорять що сталось це у 1897-1898рр. Та прийшли совєти і храм спочатку пустував, а згодом і був частково розібраний, щоб не став "гарним орієнтиром для літаків та артилерії ворога". Зараз, як видно храм вже відбудований, хоча роботи тут ще ведуться.
 
Свято-Георгіївська церква, та ікона Георгія Змієборця над входом
А взагалі неоднозначне враження він залишив. Бігборд на його території, що запрошує на "молодіжні зустрічі за чашечкою чаю", якщо чесно, не вписувались в загальне уявлення богослужінь на цій території.
Ось так зустрічає церква перехожих від Поштового переїзду
А ще дитячі майданчики. Цікаво якось. Архітектурою досить цікавий і стрункий і навіть червона цегла з якої він побудований не сильно псує про нього враження. Всередині в загальному залі все вифарбувано в якісь їдючо-жовтий, чи то гірчичний колір і лише вівтарна частина розписана "як треба". Знімати всередині не вийшло бо не було батюшки, а жіночки всередині не знали що відповісти на моє прохання.
На території церкви
Але мандруємо далі. По дорозі трапляються аналогії з Кам'янцем - кіоск ремонту взуття з (типу як кам'янецький на Огієнка-Червоноармійській) і телефонна будка червоного кольору (як біля кам'янецького Лондона)
 
Кам'янецькі аналогії на вул.Франка
От так по вул.Франка доходимо до перехрестя з Проскурівською, де знаходиться одразу кілька цікавих об'єктів. Перший - це сквер ім.Франка, до якого ми власне і йшли за путівником. Але сквер як сквер, нічого крім пам'ятника Каменяру на високому постаменті там і не відмітиш, хіба що триколісні цікаві велодрандулєти які очевидно можна взяти на прокат
Алея з пам'ятником І.Франку
А от з іншого боку вул.Франка скверик набагато солідніший - тут споруджено Меморіальний комплекс-сквер на честь воїнів визволителів міста чудовою скульптурою воїна-прапороносця та чашею Вічного вогню.
Меморіал воїнів визволителів
Путівник розповідав що на цьому місці і раніше був сквер який заклали піонери, але під час визволення Проскурова (25 березня 1944р) тут з'явились перші могили, а у 1945р сюди перенесли останки ще кількох воїнів-визволителів. Зокрема наводяться прізвища Шестаков та Єлькін. Що ж вони перші у списку імен.
  
Меморіал воїнів визволителів
По діагоналі від меморіалу на цьому ж перехресті розміщено Музичне училище ім.В.Заремби, де навчались В.Степова, О.Пономарьов та інші, а також не можна не помітити величезну "кубатуру" стадіона "Поділля".
Вигляд на Музичне училище і стадіон "Поділля"
Вхід в училище не дуже примітний з архітектурної точки зору, хоча трохи збоку продовження цієї будівлі виглядає куди історичніше. Однак дізнаємось, що збудоване воно в 1930-х і планувалось як готель на 25 номерів. Всередині про відомих випускників ми нічого не знайшли, але вітраж сфотографували )
  
Музичне училище ім.В.Заремби
Ах да... Ще на будівлі училища є табличка, яка розповідає про "червоні часи" будови
Ну і звичайно ж ми не могли оминути стадіон. Звісно ж в футбол нам грати не довелось але на поле таки зазирнули і автобус побачили нашої провідної команди (очевидно)
 
Міський стадіон "Поділля"
Прямуючи по Франка далі, на перехресті з вул.Пилипчука натрапляємо на цікавий будиночок на фоні готелю "Поділля". Але будиночок тут не такий цікавий (принаймні інформації про нього поки немає), а от пам'ятник перед ним...
Це композиція з уламком стратегічної ракети, яка була націлена на США під час холодної війни
 
Оформлення пам'ятника
Прямуючи далі впадає в вічі цікавий будиночок з колонами по вул.Шевченка, особливо він має вигляд з боку Франка, де через зелену зону він виглядає в стилі якихось панських палаців. Хоча інформації по ньому теж поки немає.
Будинок за адресою Шевченка, 35
Далі наш шлях пролягав один квартал по вул.Шевченка і потім поворот до вул.Проскурівської. Там за путівником мав бути ще один об'єкт - єврейське училище. Але по дорозі ми ще засняли і міський тролейбус для історії
 
Єврейське училище поч.20ст. (Шевченка, 1) на фоні нового міста і тролейбус на вулицях
ПРОСКУРІВСЬКА: АНГЕЛ СКОРБОТИ І МУЗЕЙ-СТУДІЯ
На розы вулиць Свободи та Проскурівської натрапляємо на ще одну цікаву скульптуру "Ангел скорботи". Вона присвячена пам'яті жертв репресій і встановлена тут бо поряд були різні установи НКВС і навіть внутрішня тюрма
Скульптура пам'яті жертв репресій "Ангел скорботи"
через дорогу будинок "у стилі пізнього модерну ХІХ ст.", на якому збереглися оригінальні елементи фасаду. Фасад прикрашений блоками з кольорових скелець - смальти, має ковані балкони. Колись тут був готель "Континенталь", в якому були навіть люксові апартаменти, електричне освітлення і, увага!!! гаряче водопостачання - це в той час, коли в Проскурові взагалі не було водогону.
 
Колишній готель "Континетналь" (Проскурівська, 56) зараз музей-студія фотомистецтва
Відвідування музею на той момент (липень 2014) коштувало 6 грн дорослий і 3 грн дитячий/студентський. Окремо платити за фотографування не потрібно було. Тут ми побачили виставку робіт фотомитця родом із Запоріжжя Бурбовського О.О. який, як видно з його фото, крім художньої чорно-білої фотозйомки, ще й багатьох відомих людей таких як В.Цой, М.Магомаєв, Є.Леонов та ін. Але це як мабуть треба розуміти виставка, яка змінюється через певний період часу. А от основна виставка розмістилась в двох залах, в яких широко представлені найрізноманітніші фотоапарати і різне приладдя для фотосправи
Панорама експозиції музею
Заглянули ми одним оком і в дизайн студію у тому ж приміщенні і декорація там для зйомок приємно порадувала
 
В музеї і в дизайн-студії
ПРОСКУРІВСЬКА ГАЛОПОМ
Попереду вулицями з найбільшконцентрованим вмістом пам'яток. Принаймні згідно путівника за яким ми прямували тут було аж 13 (із 30) позицій для огляду. З усього видно вулиця є центральною прогулянковою і на значній її частині дорога викладена кольоровою плиткою. Якось так вийшло що ми трохи поспішали у краєзнавчий музей, тому пробігли вулицю якось "галопом" от і огляд зробимо теж без особливих пояснень
Колишній будинок офіцерів (Проскурівська, 57) (№5)
Театр ляльок (Проскурівська, 46) (№9) та Хмельницький обласний художній музей (Проскурівська, 47) (№8)
Кінотеатр ім.Т.Шевченка та скульптурна композиція "Український мотив" поряд
Будинок культури (Проскурівська, 43) (№7) та Колишній готель "Петербурзький" (Проскурівська, 33) (№10)
Колишній міськвиконком (Проскурівська, 35) та будинок по Проскурівській 17
Колись напершому поверсі був кінотеатр "Модерн" (Проскурівська 18 ) (№11) та колишній найпопулярніший у місті ресторан "Слон" (Проскурівська, 15) (№12)
 
Колись будинок Деревоєда з найкращою аптекою у місті (проскурівська, 13) (№13) та колись найкращий гастрономічний магазин Журавльових (Проскурівська, 7) (№14)
Проскурівська, 2 - колись тут був готель "Сільва", "Булочна", "Меблі" та фотоательє Д.Глованівського (№15)
Ну от і добігли до завершення вул.Проскурівської, судячи з властивостей фото весь маршрут зайняв у нас трохи більше 20хв. інтенсивного розглядання, хоча щоб ми дуже поспішали то важко сказати.
Наостанок подам вигляд на Проскурівській у два боки знятий орієнтовно біля магазину Журавльова
 
Вулиця Проскурівська на схід і на захід
Ну а далі ми вийшли на площу з фонтанчиком і магазинчиками, кіосками і... торговим центром "Плаза". Наш маршрут продовжується, але про це трохи далі
Морозиво "великий ріжок" перед "Плазою" - 7 грн
Продовження читайте у Ч.3.
Текст: Сергій Єрмаков
Фото: Сергій Єрмаков і Володимир Кроль
Дивіться також: | 
0
