Ітак, налаштовані по бойовому довідатись що ж то таке затіяли будувати на самому видному місті місцеві підприємці чи влада, 30 червня ми вирушили шукати правди.
Підійшовши до домініканського монастиря з боку Франсисканської, помітили, що роботи по розбиранню уже схоже дійшли апогею: будинок одразу за прохідною який ще кілька днів назад височів (на фото 1 практично по центру на задньому плані перед великим червоним будинком) уже перетворився в груду будматеріалів і уламків, а все продовження вулиці Францисканської напроти самого монастиря засипано блоками (фото 2) і камінням. Щоправда само подвір'я монастиря так і залишилось обгороженим і недоторканим.
Обійшовши з боку парку, одразу помітили, що на галявині біля вірменського бастіону, де раніше працювали згадані археологи, в повну ведуться роботи і працює будівельна техніка
Щоправда схоже дійсно на глибину "трипільців" поки не зазіхнули. Побачивши нас з фольксфагена, що стояв поруч, до нас підійшов молодик і почав запитувати хто ми і що нам потрібно. Проте навіть дізнавшись, що ми прості небайдужі кам'янчани, яких цікавить, що робиться з їх містом, він досить доброзичливо почав розповідати і про роботи археологів, і про деякі деталі того, що відбувається зараз. Отож з його слів пустуюче підвальне приміщення, яке раніше використовувалось під склад ГСМ (паливо-мастильних матерівалів) не несе ніякої архітектурної цінності і зараз викуплене і власник будує невеличке кафе. На моє запитання чи буде воно спинатись вгору він відповів що ні в якому разі - буде лише невеличке накриття зверху. Роботи, що зараз ведуться зверху - це прохання "влади" розчистити заодно верхню терасу. На питання Володимира Олександровича чи планується розширення і на ці стіни була відповідь що ні. Молодик порадив звернутись до чоловіка, який кропітливо працював нижче (на фото 4 спиною). Оцей чоловік, Валерій Пилипович, тут археолог і може багато розповісти і про те що тут відновлюється, і про знахідки. А покищо там по всьому периметру будівництва були розкидані різні малозначущі знахідки основу яких складали кістки худоби (фото 5)
Молодик висловив надію, що кожному буде корисно, якщо в Кам'янці буде ще одне місце, де можна спокійно відпочити і перекусити, а про те що робиться в Домініканках трохи далі він мало що знає, то інший підрядник, якась "Тектоніка" і вони повинні мати своє наукове обгрунтування і дозвіл від заповідника .
Отож в пошуках остаточної офіційної думки ми звернулись до генерального директора НІАЗ Василя Володимировича Фенцура. До нього попали досить просто і він одразу запросив нас присісти.
Спробую по нотатках по свіжих слідах які я зробив якомога точніше передати зміст нашої бесіди. Отож представились ми як представники громади Кам'янця, яким не байдуже те що робиться з містом і зараз ми в пошуках роз’яснення ситуації, шукаєм інформацію про якісь перспективи, що нас чекає?
Ми: З приводу бастіона Станіслава там зрозуміло, там схоже все нормально , а з приводу руйнування частини комплексу домініканського жіночого монастиря?
ВФ: Там також є архітектор.
Ми: Там якась Тектоніка. Як буде вписуватись в Старе місто їх забудова?
ВФ: Тектоніка то співвласники тієї ділянки. Але інших не чути, а в Тектоніки зявилися нові власники і активно почали роботи.
Ми: А чи мають право втручатися…
ВФ: Це їхня власність. Пам’ятки архітектури там немає . Все що там є…
Василь Володимирович почав шукати якісь папери щоб нам показати, як виявилось це були плани реставраційних робіт тієї території з одним з яких я всіх познайомлю в цій публікації пізніше.
ВФ: І на бастіоні і вище працювали архітектори з Тернополя - Подільська археологія. Вони тут з відкритим листом. Керівник приїжджає кожного тижня.
Ми: Ви знаєте, враження таке, ніби гарна посмішка старого міста і вибитий зуб – впала стіна. Я розумію, що кафе з виглядом на старий замок це круто, це привід заробити копійку, але чи ми не втратимо свою привабливість взагалі.
ВФ: Там має бути лише невеличке кафе на місці підвалів.
Ми: Але там відбудовуватись має хоча б під старовину?
ВФ: Готується історико-містобудівне обґрунтування на реконструкцію архітектурної частини. На реконструкцію, на реставрацію і відбудову.
Що таке відбудова об’єкта – це будівництво за певними правилами, за певними якимось там архітектурними обмеженнями, за певними критеріями. Реставрація тут дуже складна, бо часто немає обраних креслень. Є лише схематичний вигляд на грав'юрах.
Ми: В сквері відбудований будинок наводить на думки, що це нічого до історичної відбудови немає. Справа в тім, що наприклад в Вашингтоні не може бути будинку вище Капітолія, бо не дозволяють. А у нас дозволяють в історичній забудові будувати такі споруди, як наприклад в сквері. Які немають нічого спільного з старовиною.
ВФ: Той будинок - це арсенал, дворянське зібрання – архітектори шукали область дворянського зібрання і арсенал, який там був. Це лише частина, лише половина того будинку. А ще дальше має бути продовження. На грав'юрі є натяк тої архітектури
Василь Володимирович саме знайшов креслення і показав нам копії старовинних грав'юр, де інколи навіть серед небагатьох зображених будівель видно дві з'єднані будівлі.
Ми: Дивіться, ті ж корпуси розбирають. На місці них реконструкція має бути до якого історичного періоду? Ви кажете, що креслень немає, а є лише зображення на планах 17 століття. Чи воно буде будуватись хоча б близько до того періоду?
ВФ: Так.
Далі Василь Володимирович показав нам план реставраційних робіт який я представляю і вам.
ВФ: (продовжує пояснення за планом, позначаючи жовтим маркером об'єкти) Оце те, що розібрали – тут був той столярний цех заводу (на фото я виділив блакитним - СЄ.). А північніше розміщена пам'ятка (жовтий), а це сам костьол (оранжевий).
Контрфорси (рожевий) на зовнішній стіні - то все рідні, а далі стіна повертала. На території столярного цеху (блакитний) пунктиром виділено втрачений будинок, по опорному плану - це історична будівля монастиря домініканок. Колись границя монастиря домініканок йшла попри цей будинок на схід. А мур, що розбирають (від столярного цеху до котельної заводу) – новий мур, його будували вже коли тюрма була і, судячи з тих блоків, видно, що він дійсно є повністю новий – післявоєнний.
За будинком (обізначеним пунктиром в межах столярного цеху) в них було чи кладовище чи сад (зелений), але на планах обізначено, що це сад. Мабуть усі ті могильні плити, що повитягували з розібраних стін столярного цеху звідси. У дворі зараз штахенкиком виклали огорожу і всі обломки від тих надгробників позбирали і поскладали там поряд. Далі є фрагменти стін, які перекладені пізніше, по плану також видно, що був прохід на бульвар. Якщо вести від вірменського бастіону, то видно, що стіни утворювали дві тераси. Зараз знайшли втрачні стіни верхнього і нижнього ронделю і вони підлягають збереженню. Ці стіни подекуди перекладені, але нижня частина їх рідна і навіть в кількох місцях є непогано збережені частини тих стін їх не чіпають, тому ви і бачили оті недорозібрані частини.
Планується завершити той верхній рондель і буде такий відпочинковий середньовічний прогулянковий майданчик, з тим же відновленим бастіоном.
ВФ: Щодо місця між заводом і вірменським бастіоном, розглядалось на науково-методичній раді міністерства культури. Отримали схвалення, що це можна реконструювати і задіювати існуючі підвали пізнішого часу.
Ми: Історичний вигляд буде збережено?
ВФ: Там всього-навсього дах буде і все. З звичних матеріалів - лише дерево і скло.
Ми: А келії домініканок?
ВФ: А от там ще нічого не вирішено. Усе, що має творитись в межах колишнього КЕМЗу зараз якраз розробляється. Ще не виставляли на розгляд комісії. Що передбачать в опорному плані – чи буде оцей будинок реконструйовано, але за архітектурою, як вже будинок 60-х років, чи вони його взагалі знесуть і будуть щось пропонувати. Але обов'язковою буде умова, що має бути збережено верхню терасу верхнього ронделю і нижню терасу нижнього ронделю. Поки що вони роблять деякі роботи – розбирають те, що не підлягає збереженню. В опорному плані то є детермінуюча забудова, що підлягає реконструкції, тобто вона може бути знесена до рівня фундамента. Там працюють археологи, що дають рекомендації щодо можливості тих робіт і до якого рівня можна їх проводити. І договір на всю ту територію по основних роботах і археологічних дослідженнях має Подільська археологія.
Ми: А оці на горі, як ці будинки? Чи не буде воно вище тієї ж Клеопатри яка закрила…
ВФ: Ні. Однозначно ні.
Щодо відбудованого будинку (червоний) у парку, то як видно там було два будинки поряд - один і другий будинок підлягали відбудові. Причому, якщо ви подивитесь на їхні вигляди на грав'юрах, то вони були зовсім не маленькі. Навіть в порівнянні з розмірами вірменського бастіону, видно, що вони були співставні і навіть вищі. Один будинок вже відбудовано, а інший історичний будинок ще підлягає відбудові - це та зброярня. То виходить далі ще має йти ще відбудова, а старий корпус (фіолетовий) розібрали як розгармонуючу будівлю.
На останок ми висвітлили надію, що надалі події з розбудовою історичної частини старого міста будуть більше піддаватись гласності. Ми висловили думку, що щоб було менше дурних запитань варто випереджати плітки і першим надавати інформацію тому ж "Подолянину" чи хоча б розміщати на своєму сайті, який до речі нічогенько так виглядає.
Репортаж підготували: Володимир Кроль і Сергій Єрмаков
Текст і фото: Сергій Єрмаков
Висловлюємо щиру подяку за надану інформацію і роз'яснення Василю Фенцуру
