Пн, 20.05.2019, 22:38
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 9 вересня
9 вересня
 
Цього дня колись:
 
1964 рік. У Кам’янці-Подільському засновано базову лабораторію спеціалізованих кабельних виробів — прообраз СКБ МЕТ.
 
1992 рік. У розпал протистояння редакції «Кам’янець-Подільського вісника» та міської влади побачив світ блокадний випуск газети міської ради.
 
2003 рік. У Кам’янці-Подільському продано з аукціону приміщення колишньої пожежної частини на Соборній.
 
2004 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбувся концерт фестивалю «Мелодія двох сердець» з участю Віталія та Світлани Білоножків, Віктора та Любові Анісімових, гумориста Анатолія Литвинова.
 
2004 рік. У Кам’янці-Подільському на ринку «Ната» презентовано будівельний центр «Бонус».
 
 
Цього дня народилися:
 
1909 рік. На станції Погранична (тепер Китай) народився (27 серпня за старим стилем) Олександр Силович Пресич — український диригент, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1967). 1934 року закінчив Київський музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка. Очолював симфонічні оркестри: у 1934—1935 роках — у Кам’янці-Подільському, у 1935—1940 роках — у Запоріжжі. 1934 року в Кам’янці-Подільському розпочав педагогічну діяльність — працював викладачем духових інструментів музичного технікуму імені Миколи Лисенка. Перед війною Олександр Силович працював в оркестрі Київського оперного театру. Коли німці наступали, Пресича, як молодого диригента, залишили в Києві для евакуації майна театру. Проте сім’я Пресичів не встигла покинути столицю. Донька Маргарита так згадувала цей період: «Пам’ятаю багато страшних картин і епізодів війни. Крик мами, коли тато, якого незадовго до цього оголосили загиблим, повернувся». У 1946—1947 роках Пресич працював диригентом Львівського театру опери та балету. У 1947—1964 роках очолював симфонічний оркестр в Одесі. У 1964—1971 роках Пресич був головним диригентом Донецького театру опери та балету. 1967 року Олександрові Силовичу надали звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». 1971 року повернувся в Одесу й останні десять років життя — у 1971—1981 роках — був головним диригентом оперної студії Одеської консерваторії. Олександра Пресича нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Дружина Ганна Пресич була солісткою-вокалісткою Одеської філармонії. Їхня дочка Маргарита Пресич — актриса Одеського українського музично-драматичного театру імені Василя Василька. Помер Олександр Пресич 20 квітня 1981 року в Одесі.
 
1912 рік. У селі Кордишівка (тепер Козятинського району Вінницької області) народився Федір Юрійович Маківчук — український письменник, сатирик і гуморист, журналіст, заслужений працівник культури Української РСР (1967). Навчався в семирічці, Бердичівській профшколі. Закінчив 1945 року Київський педагогічний інститут. Від 1931 року працював газетярем. Був відповідальним секретарем газети «Комуна» в Старокостянтинові, заступником редактора, редактором обласної молодіжної газети «Сталінська молодь» у Кам’янці-Подільському (у 1938—1940 роках), редактором обласної газети «Ленінська молодь» у Львові, керівником сектору молодіжного радіомовлення ЦК ВЛКСМ у Москві, редактором газети «Молодь України». Сорок років (від жовтня 1946 року) був головним редактором журналу «Перець». Від 1986 року — персональний пенсіонер республіканського значення. Помер 4 грудня 1988 року в Києві.
 
1931 рік. У селі Слобідка-Рихтівська (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Іван Григорович Василенко — генеральний директор (з 20 липня 1986 року) Кам’янець-Подільського виробничого об’єднання будматеріалів, заслужений працівник промисловості Української РСР, заслужений раціоналізатор СРСР. 1947 року закінчив семирічну школу в рідному селі й вступив до Кам’янець-Подільського індустріального технікуму, який закінчив 1951 року й здобув спеціальність техніка-технолога будівельних матеріалів. Після закінчення технікуму працював на Ризькому цементному заводі начальником зміни, згодом начальником цеху. Від листопада 1953 року до грудня 1955 року проходив службу в Збройних Силах. Від 1956 року працював начальником цеху, головним інженером Рихтівського алебастрового заводу, у 1958—1964 роках — директором Кудринецького алебастрового заводу. 1964 року після об’єднання Кам’янець-Подільського та Кудринецького алебастрових заводів Василенка призначили директором Кам’янець-Подільського алебастрового заводоуправління. Тоді ж він заочно закінчив Львівський політехнічний інститут. Івана Григоровича нагороджено орденом Леніна, орденом Дружби народів, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», орденом Трудової слави третього ступеня. Помер 4 травня 1993 року. 1998 року в Кам’янці-Подільському встановлено премію імені Івана Василенка та 22 березня (за тиждень до виборів до Верховної Ради України) вручено її тодішньому директорові заводу «Український кристал» та кандидатові у народні депутати України Ігореві Лисому.
 
1948 рік. У місті Кременчук Полтавської області народилася Надія Володимирівна Ткаченко — українська легкоатлетка, заслужений майстер спорту (1975), олімпійська чемпіонка (1980) з п’ятиборства, почесний громадянин Донецька (2005). Навчалася в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Вигравала чемпіонати Європи 1974 і 1978 років.

 

Надія Ткаченко
 
1954 рік. Народився Микола Васильович Богданов — приватний підприємець, депутат Кам’янець-Подільської районної ради.

1959 рік. У селі Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області народився Богдан Степанович Строцень — український історик, археолог, член Наукового товариства імені Шевченка, член Національної спілки краєзнавців України (1991). 1980 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював у школах Тернопільської області, від 1987 року — завідувач відділу охорони пам’яток історії та культури Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Від 2000 року — директор Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури. Від 2004 року — директор «ОАСУ «Подільська археологія» — дочірнього підприємства Інституту археології Національної академії наук України (ОАСУ — Охоронна археологічна служба України). Досліджує пам’ятки черняхівської та вельбарської культур. Автор публікацій за матеріалами розкопок в археологічних та інших збірниках України та зарубіжжя. Учасник наукових конференцій у Києві, Кам’янці-Подільському, Львові, Луцьку, Тернополі, Замості, Любліні, Жешуві (останні три міста в Польщі). Депутат Тернопільської обласної ради (обрано 2006 року, голова постійної комісії з питань духовності, культури, свободи слова та інформації). Член редакційної колегії тритомного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

 

Богдан Степанович Строцень
 
1960 рік. У селі Дмитрівка Бахмацького району Чернігівської області народився Володимир Віталійович Данилець — український естрадний артист розмовного жанру, заслужений артист України (1996), народний артист України (1998). Навчався у Київському училищі естрадно-циркового мистецтва, в якому під час вступних екзаменів познайомився з іншим абітурієнтом — Володимиром Мойсеєнком. Після завершення навчання Данилець розпочав кар’єру артиста розмовного жанру в Українській гастрольно-концертній організації «Укрконцерт». Виступає разом із Володимиром Мойсеєнком (дует «Кролики»). «Кролики» — лауреати багатьох республіканських і міжнародних конкурсів, перші володарі Кубка імені Аркадія Райкіна. 12 травня 1995 року дали концерт у Кам’янці-Подільському у великому залі кінотеатру «Юність».
 
1971 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олег Віленович Демчук — заслужений учитель України (1998), депутат Хмельницької обласної ради. У 1978—1988 роках навчався в Кам’янець-Подільський середній школі № 16, у 1988—1993 роках — на філологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1993 року почав працювати вчителем української мови та літератури в Кам’янець-Подільському ліцеї № 18 (згодом — міський ліцей). 1998 року Олег Демчук став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Українська література» та переміг у конкурсі «Мій урок», який проводив журнал «Українська мова та література». У 2004—2011 роках працював заступником міського голови Кам’янця-Подільського, відав гуманітарними питаннями.

 

Олег Віленович Демчук
 
1976 рік. У місті Красноперекопськ Кримської області народився Сергій Олександрович Боднар — художник, дитячий письменник. У 1997—2002 роках навчався в Кам’янець-Подільському державному педагогічного університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1996—1997 роках працював кореспондентом і карикатуристом у приватній газеті «Подолянин», У 1997—1998 роках — кореспондентом, головним редактором газети «ТВ-інформ», від 2004 року — викладачем Кам’янець-Подільської станції юних техніків, від 2008 року — викладачем Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ХОЦНТТУМ), учителем образотворчого мистецтва у Кам’янець-Подільській спеціальній загальноосвітній школі № 1. Автор двадцяти розмальовок на різну тематику, загальний наклад яких сягнув 50 тисяч примірників, учасник близько двадцяти виставок та автор семи власних виставок. Автор книжок для дітей: «Таємниця зачарованої монети» (2012), «Янгол Вася в середній школі» (2013), «Лицар Сірожка ордену курдупликів» (2014), «Лицар Сірожка та Сніговий Карлик» (2015).

 

Сергій Олександрович Боднар

1978 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Світлана Дмитрівна Паур — директор загальноосвітньої школи I—II ступенів у селі Кам’янка Кам’янець-Подільського району.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1940 рік. У Вінниці помер Трохим Петрович Блажчук (псевдонім — Трохим Огневик) — український поет. Народився 27 квітня (14 квітня за старим стилем) 1904 року в селі Дзвониха Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Тиврівського району Вінницької області). Навчався на педагогічних курсах у Вінниці, у Кам’янець-Подільському інституті народної освіти (у 1924—1925 роках). Закінчив 1926 року Одеський інститут народної освіти. У Кам’янці-Подільському очолював міську організацію «Плуг». Делегат першого та третього з’їздів Всеукраїнської спілки селянських письменників (1924, 1926). Навчався в аспірантурі при Кам’янець-Подільському інституті народної освіти (у 1927—1928 роках), досліджував творчість Володимира Сосюри. Учителював у Тиврові, Вінниці, був інспектором міського відділу народної освіти. Автор колективних книжок «Жовтневі квіти» (1925), «Шкільна читанка для 5—6 класів» (1926), «Червоні квіти» (1972). Упорядкував збірку поезій «Цвіти, республіко труда» (1940).
 
1975 рік. У Мельбурні (Австралія) помер Степан Юхимович Гаєвський (чернече ім’я Сильвестр) — український літературознавець, освітній і церковний діяч. Народився 23 листопада (за іншими даними — 9 січня) 1876 року в селі Михиринці Волинської губернії (нині Теофіпольського району Хмельницької області). 1913 року закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. У січні 1919 року Гаєвського відрядили до Кам’янця-Подільського обслідувати рукописний матеріал церковно-археологічного музею. Був секретарем Державної канцелярії Директорії. 1 липня 1920 року Гаєвського обрали на посаду виконувача обов’язків приват-доцента (з правом читати обов’язкові дисципліни) кафедри московської літератури та мови Кам’янець-Подільського державного українського університету. 28 грудня 1922 року вибув із Кам’янця-Подільського до Харкова. 16 травня 1942 року обраний єпископом Української автокефальної православної церкви та хіротонізований на єпископа Лубенського з іменем Сильвестр. 1943 року виїхав до Німеччини, від 1949 року мешкав в Австралії.
 
1996 рік. На 73-му році життя помер Михайло Степанович Порчинський — перший заступник головного лікаря Кам’янець-Подільської центральної районної лікарні з питань медичного обслуговування населення, завідувач організаційно-методичного кабінету (з 1969 року). Народився 3 серпня 1924 року в селі Дерев’яне (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області).
 
2014 рік. У Запоріжжі помер Василь Антонович Бурмака — льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), почесний громадянин Запоріжжя і Дніпропетровська. Народився 25 лютого 1918 року в селі Нове Мажарове (нині Зачепилівського району Харківської області). Учасник визволення Кам’янця-Подільського від німецько-нацистських загарбників (1944). Учасник урочистих зборів у міському Будинку культури, присвячених 40-річчю визволення Кам’янця-Подільського (25 березня 1984 року), на яких виступив із вітанням.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (08.09.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 576 | Теги: Олег Демчук, Олександр Пресич, Федір Маківчук, кам'янецький календар, Іван Василенко, 9 вересня | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz