Вс, 16.06.2019, 10:39
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 9 серпня
9 серпня
 
Цього дня колись:
 
1894 рік. У Кам’янці-Подільському спалахнула (28 липня за старим стилем) пошесть холери.
 
1919 рік. У Кам’янці-Подільському Міністерство народної освіти видало розпорядження про організацію українських бібліотек при середніх школах.
 
1919 рік. У Кам’янці-Подільському в газеті «Україна» надруковано сатиричний вірш Володимира Самійленка «Діяч», спрямований проти партійних демагогів.
 
1944 рік. Указом Президії Верховної Ради СРСР уточнено назви низки міст України, зокрема й нашого: «город Каменец-Подольск именовать Каменец-Подольский».
 
1986 рік. Трудівники Кам’янець-Подільського району виконали план продажу зерна державі (без кукурудзи) — 44600 тонн.
 
1990 рік. У Кам’янці-Подільському на міському стадіоні відбувся мітинг «За єдність, консолідацію, гуманний демократичний соціалізм».
 
1990 рік. У Кам’янці-Подільському голова міської Ради Михайло Аносов і віце-президент фірми Група «Вісь» Ел Гетц підписали угоду про співпрацю в рамках радянсько-американського проекту «Еталонне місто». Проект так і не вдалося реалізувати.
 
1991 рік. У Кам’янці-Подільському закладено перші плити в будівництво спортивного комплексу педагогічного інституту. За наступне десятиліття інститут устиг стати університетом (1997), а розпочате будівництво ніяк не завершиться.
 
2001 рік. В агрофірмі «Авіс» відбулася 7—9 серпня всеукраїнська рада виробничо-наукового об’єднання «Укрптахформ» за участю держсекретаря Міністерства аграрної політики Сергія Рижука.
 
2001 рік. Постановою Кабінету Міністрів України голову правління відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент» Семена Івановича Дарчука з Кам’янця-Подільського за значний особистий внесок у розвиток будівельної галузі, високий професіоналізм і з нагоди Дня будівельника нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
 
 
Цього дня народилися:
 
1920 рік. У селі Юшківці (тепер Оратівського району Вінницької області) в сім’ї сільського вчителя народився Микола Андрійович Скорський — український критик, літературознавець, член Спілки письменників України (від 1986 року), кандидат філологічних наук (1966). Закінчив 1937 року Оратівську середню школу, 1941 року — філологічний факультет Київського педагогічного інституту (1940 року, у зв’язку з введенням плати за навчання, перевівся на заочний відділ; вчителював). Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1945—1946 роках — відповідальний секретар районних газет «Голос стахановця» (Чемерівці), «Червоний прапор» (Оринин). Від осені 1946 року — вчитель Кам’янець-Подільської вечірньої школи робітничої молоді № 1. Від 1947 року викладав українську мову й літературу в Кам’янець-Подільському педагогічному училищі. Від 1956 року — завідувач відділу культури і шкіл газети «Радянське Поділля» (Хмельницький). 1957 року став членом новоствореної Спілки журналістів СРСР. У грудні 1966 року в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР захистив кандидатську дисертацію про творчість Оксани Іваненко. У 1966—1980 роках — старший викладач, доцент кафедри української літератури Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, від 1981 року — доцент кафедри української літератури Житомирського педагогічного інституту. Видав книжки «Хмельницький театр ім. Г. І. Петровського» (1981), «Образ Леніна в українській радянській літературі» (1983), «Оксана Іваненко. Літературний портрет» (2001). Відомий як дослідник творчості Тодося Осьмачки, автор праці «Тодось Осьмачка. Життя і творчість» (1999; 2000; презентація відбулася в Житомирському та Кам’янець-Подільському педагогічних університетах). Від 28 лютого 2002 року — почесний професор кафедри української літератури Кам’янець-Подільського університету.
 
1927 рік. У селі Дем’янів (нині Галицького району Івано-Франківської області) народився Володимир Данилович Баран — український археолог, доктор історичних наук (1973), професор (1985), член-кореспондент Національної академії наук України (1995), лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки (1991). У 1979—1980 роках експедицією Інституту археології Академії наук Української РСР під керівництвом Барана проведено розкопки на поселенні черняхівської культури поблизу села Теремці Кам’янець-Подільського району (нині село знято з обліку). Відкрито 29 черняхівських напівземлянок.
 
1937 рік. У селі Попівка Конотопського району Сумської області народився Василь Андрійович Радіоненко — історик. Закінчив 1967 року історичний факультет Чернівецького університету. Від 1967 року — асистент на історичному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка),згодом — старший викладач кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін.
 
1938 рік. У селі Чайкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області народився Леонід Данилович Кучма — український політик, прем’єр-міністр України (від 13 жовтня 1992 року до 21 вересня 1993 року), другий Президент України (від 19 липня 1994 року до 23 січня 2005 року). Тричі відвідував Кам’янець-Подільський — 8 липня 1994 року, 20 жовтня 1999 року, 29 травня 2015 року.

 

Леонід Данилович Кучма робить запис у книзі почесних гостей Подільського державного аграрно-технічного університету, 29 травня 2015 року
 
1938 рік. У селі Зозів Липовецького району Вінницької області народився Олександр Олександрович Омельченко — український державний і політичний діяч, підприємець, голова Київської міської державної адміністрації (від 8 серпня 1996 року до 20 квітня 2006 року), голова Київської міської ради (від квітня 1998 року до 14 квітня 2006 року), міський голова Києва (від 30 травня 1999 року до 14 квітня 2006 року), народний депутат України (від 23 листопада 2007 року до 12 грудня 2012 року), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2004), кандидат технічних наук, полковник Міністерства внутрішніх справ України. 7 грудня 2001 року в Києві міський голова Кам’янця-Подільського Олександр Мазурчак і міський голова столиці України Олександр Омельченко підписали угоду про встановлення партнерських зв’язків між двома містами. 24 лютого 2002 року Омельченко відвідав Кам’янець-Подільський. Він вручив Мазурчаку відзнаку Асоціації міст України за вагомий внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування й активну участь у роботі Асоціації, провів зустріч із кам’янчанами в клубі «Надвечір’я» в міському Будинку культури, а також зустрівся з членами осередку партії «Єдність». У другій половині дня гість оглянув Стару фортецю, Картинну галерею, Кафедральний собор та інші пам’ятки міста. 6 березня 2002 року Омельченко подарував місту над Смотричем від імені киян машину швидкої допомоги — не нову, але в чудовому технічному стані.
 
1939 рік. У селі Великий Жванчик (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) народився Яків Степанович Бабій — лікар-рентгенолог. Доктор медичних наук (1981), професор (1988). Закінчив 1962 року Вінницький медичний інститут. Працював рентгенологом у Дунаєвецькій районній лікарні (у 1962—1964 роках), молодшим науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту експериментальної та клінічної онкології (у 1966—1970 роках), старшим науковим співробітником (у 1971—1981 роках), завідувачем відділу (у 1981—1989 роках) Київського науково-дослідного рентгенорадіологічного та онкологічного інституту. Від 1989 року — завідувач відділу Київського міського консультаційно-діагностичного центру, за сумісництвом — професор кафедри променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти. Був головним рентгенологом Міністерства охорони здоров’я України (у 1988—1995 роках). Президент Асоціації радіологів України (від 1989 року). Головний редактор наукового збірника та журналу «Променева діагностика та променева терапія» (від 1997 року). Учасник майстер-класу «Актуальні питання сучасної рентгенодіагностики», проведеного 9—10 червня 2003 року в Кам’янці-Подільському.
 
1946 рік. У селі Липівка (нині Городоцького району Хмельницької області) народився Анатолій Федорович Гуцал — археолог. Навчався у 1953—1961 роках у восьмирічній школі в рідному селі, у 1961—1964 роках — у дев’ятому, десятому й одинадцятому класах середньої школи села Курівка. Закінчив 1968 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Працював учителем історії Городківської середньої школи Крижопільського району Вінницької області. Від 1969 року працює в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Почав із посади старшого лаборанта, далі — старший викладач кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін, згодом — доцент кафедри історії Східної Європи та археології. У 1975—1978 роках навчався в аспірантурі Інституту археології Академії наук Української РСР. Був (з 1969 року) відповідальним секретарем Кам’янець-Подільського міського відділення Товариства охорони пам’яток історії та культури. Співавтор «Довідника з археології України: Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області» (1984).
 
1947 рік. У селі Маршинці (тепер Новоселицького району Чернівецької області) народилася (за даними біографічного довідника «Мистецтво України», за іншими даними — 7 серпня) Софія Михайлівна Ротару (за паспортом — Євдокименко-Ротару) — українська естрадна співачка (сопрано), заслужена артистка Української РСР (1973), народна артистка Української РСР (1976), народна артистка Молдавської РСР (1983), народна артистка СРСР (1988), Герой України (2002). 1968 року закінчила Чернівецьке музичне училище, 1974 року — заочне відділення Кишинівського державного інституту мистецтв. Солістка Чернівецької (у 1971—1975 роках), Кримської (від 1975 року) обласних філармоній. У липні 1988 року виступала на стадіоні в Кам’янці-Подільському як учасниця свята майстрів мистецтв (виступи відбувалися в суботу й неділю). У супроводі ансамблю «Червона рута» співачка виконала пісні «Лаванда», «Луна, луна», «Было, но прошло», «Только этого мало», «Білі нарциси» та інші.
 
1963 рік. У селі Колодіївка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народився Іван Григорович Волошин. Закінчив Вінницьке медичне училище. У липні 1983 року був направлений в Афганістан. Проходив службу санітарним інструктором мотострілецької роти. При проведенні бойової операції 24 квітня 1984 року поблизу перевалу Саланг діяв у складі взводу, який отримав бойове завдання захопити вигідну в тактичному плані висоту та знешкодити дзот противника. Під час бою Волошин з особистої зброї знешкодив дві вогневі точки противника й виніс із поля бою пораненого товариша. Повернувшись, продовжив бій. Загинув від осколків гранати. За мужність і відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у рідному селі.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1998 рік. Помер Борис Павлович Маляренко. Народився 30 червня 1947 року. Працював начальником відділення «Союздруку» в Кам’янці-Подільському, головою профспілкового комітету Кам’янець-Подільського районного вузла електрозв’язку (згодом центру електрозв’язку № 5). 1998 року був кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (08.08.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 396 | Коментарі: 5 | Теги: кам'янецький календар, 9 серпня, Скорський, Кучма, Олександр Омельченко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 5
0
1 KamPod   (08.08.2015 14:58)

Цитата
1944 рік. Указом Президії Верховної Ради СРСР уточнено назви низки міст України, зокрема й нашого: «город Каменец-Подольск именовать Каменец-Подольский».
 
То до указу 1944 місто було офіційно Кам'янець-Подільськ, чи вживалось по різному і так як зараз з закінченням -ий і без закінчення?

0
2 KamPod   (08.08.2015 15:16)
Довідник дослідників Поділля:

1946р. - народився згаданий вже вище Анатолій Федорович Гуцал. За довідником його називають "краєзнавець Поділля", а про діяльність сказано: "Спеціалізується по дослідженню давньої історії Середн. Подністров'я й Поділля загалом скіфської доби. Провів у 70-80-ті рр. археолог. вивчення скіфськ. городища VII-VIст. до н.е. біля  с. Рудківці Новоушицького р-ну Хмельниччини на Дністрі, бере участь в археол. експедиціях по дослідж. ін. районів Сх. Поділля"

1937р. - народився теж згаданий вище Василь Андрійович Радіоненко.  У довіднику його називають "історик-краєзнавець Поділля", а про діяльність сказано: "Досліджує діяльність Рад народних депутатів Поділля у 60-90-ті роки."

1920р. - народився ще один згаданий тут Микола Андрійович Скорський. У довіднику його характеризують також як "поділлезнавець", а про діяяльність говориться "Досліджував історію літератури, культури на Поділлі XIX-XXст."

0
3 RD   (09.08.2015 09:03)
Пам'ятаю як один з президентів , під час візиту міста обіцяв посприяти добудові спорткомплексу педуніверу, але несклалось щось мабуть.
На концерті Ротару був присутнім, дуже цікавий концерт був, особливо коли фонограма зникла :)

0
4 Dimboy   (09.08.2015 11:03)
А де ж той спорткомплекс????

0
5 KamPod   (09.08.2016 16:03)
Оу. Сьогодні народились президент Леонід Кучма, співачка Софія Ротару і моя донька Катюшка ^_^

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz