9 червня
Цього дня колись:
2001 рік. У Києві відбулися ІІ Збори Українського народного руху, серед делегатів яких був і кам’янчанин Едуард Крилов.
2001 рік. У Каліші (Польща) у святкуванні Дня міста взяла участь делегація з Кам’янця-Подільського (Василь Гріньов, Леонід Дьяконов, Ростислав Слободян).
2001 рік. У Кам’янці-Подільському під гаслом «Ми такі ж, як і ви!» відбувся 6—9 червня Всеукраїнський агітаційно-творчий тур молодих інвалідів.
Цього дня народилися:
1672 рік. У Москві народився (30 травня за старим стилем) Петро I (Петро Олексійович Романов) — російський цар (від 1682 року), імператор (від 1721 року), фундатор Російської імперії. На початку серпня 1711 року, після провального Прутського походу та укладення невигідної для Росії вимушеної угоди з турками, 39-річний Петро I відправився на лікування водами в Карлсбад. Його шлях проліг через Поділля, яке тоді належало Польщі. Разом із Петром їхала його 27-річна дружина Катерина (майбутня імператриця Катерина I). 5 серпня вони добралися до Дунаївців і десь на півшляху до Кам’янця (орієнтовно в околі Слобідки-Рахнівської) заночували. Уранці 6 серпня цар і цариця поснідали і вирушили в Кам’янець, куди прибули після полудня. В місто вони в’їхали через Польські фільварки та браму, яка відома нині як Вітряна (за легендою, так її назвав Петро I, коли в ній вітер зірвав з його голови капелюха). Високих гостей зустріли гарматними залпами. Пообідавши, цар оглянув міські укріплення (зокрема, старий і новий замки). Його супроводжували кам’янецький староста Ян-Станіслав Контський, комендант фортеці Бартщ, мазовецький староста Станіслав Хоментовський. Із Кам’янця Петро I написав листи капітану Андрію Ушакову (своєму ад’ютантові) та князю Михайлові Ромодановському. Ночували цар і цариця на Довжку в резиденції старости, спеціально обладнаній для прийому високих гостей. Тут вони, очевидно, повечеряли, а зранку 7 серпня поснідали. Звідси Петро I написав лист фельдмаршалу Борисові Шереметєву, в якому поклопотався про кар’єру майора Івана Кампенгаузена (той, очевидно, звернувся в Кам’янці з проханням до царя). Далі цар і цариця в супроводі Станіслава Хоментовського продовжили поїздку. На півдорозі до Гусятина вони пообідали в шатрі, ніч із 7 на 8 серпня провели в Гусятині, наступну ніч — у селі Настасів (поблизу Тернополя), а 9 серпня прибули в Золочів (нині місто Львівської області). Помер Петро Перший 8 лютого (28 січня за старим стилем) у Санкт-Петербурзі.
1878 рік. На хуторі Сочеванов поблизу села Мар’янівка (тепер Бобринецького району Кіровоградської області) народився (28 травня за старим стилем) Іван Олександрович Мар’яненко — український актор, режисер, педагог, народний артист СРСР із 1944 року. У січні — лютому 1907 року виступав на сцені Пушкінського народного дому в Кам’янці-Подільському під час гастролей у місті трупи Миколи Садовського. Помер 4 листопада 1962 року в Харкові.
1883 рік. У селі Дроздівщина Чернігівської губернії (нині Лебединського району Сумської області) народився Петро Андрійович Бензя — журналіст, громадсько-політичний діяч, член Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) з 1918 року. 1907 року судився за належність до військово-революційної організації, втік з-під суду й емігрував за кордон. Був одним із засновників Союзу Визволення України (1914) від Української соціал-демократичної спілки. 1915 року з Маріяном Меленевським редагував неперіодичний орган соціал-демократичного напряму «Робітничий прапор» (Софія). 1918 року повернувся до Києва. Того ж року був відряджений Володимиром Винниченком у Західну Європу (Німеччина, Австрія, Чехія) для інформування соціалістичних партій про ситуацію в Україні. У січні 1919 року повернувся до Києва. Працював у «Робітничій газеті» (орган УСДРП) та в Українському телеграфному агентстві. Згодом переїхав до Кам’янця-Подільського. У листопаді 1919 року — член делегації на мирних переговорах у Москві (так звана місія Фрідріха Платтена). На початку 1920 року повернувся до Києва, працював редактором Київської філії видавництва «Всевидав». 5 квітня 1920 року заарештовано в «Справі членів ЦК УПСР», а в березні 1920 року звільнено. На судовому засіданні 28 травня 1921 року допитувався як свідок. Подальша доля невідома.
1941 рік. У селі Ходорівці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Михайло Іванович Бабій — шофер. 9 квітня 1959 року закінчив школу ДТСААФ (Добровільного товариства сприяння армії, авіації, флоту). У Ходорівцях був водієм чотирьох керівників господарства — Йосипа Кліщинського, Олександра Борчука, Петра Дубчака, Василя Савчука.
1945 рік. У селі Бакота народилася Фаїна Григорівна Мельник — олімпійська чемпіонка 1972 року з метання диску, заслужений майстер спорту (1971), заслужений діяч фізичної культури Вірменії (1972). Олімпійська чемпіонка 1972 року (Мюнхен) з метання диска — 66,62 метра. На Олімпійських іграх 1976 року (Монреаль) була четвертою в метанні диска — 66,40 метра, десятою в штовханні ядра — 18,07 метра. На Олімпійських іграх в Москві (1980) не виконала кваліфікаційну норму з метання диску (60 метрів) і не потрапила до фіналу. Виступала за «Севан» (Єреван), потім — «Спартак» (Москва). Чемпіонка Європи (1971, 1974), чемпіонка СРСР (1970, 1972—1977), рекордсменка світу (1971—1972, 1973—1978) з метання диску. 1971 року нагороджено орденом «Знак Пошани».
Фаїна Мельник, 1972 рік
1970 рік. У селі Кульчіївці Кам’янець-Подільського району в родині службовця народився Борис Миколайович Ткачук — педагог. 1977 року пішов до першого класу Кам’янець-Подільської середньої школи № 2 імені Тараса Шевченка. 1985 року вступив до Кам’янець-Подільського будівельного технікуму (нині Кам’янець-Подільський коледж будівництва, архітектури й дизайну). У 1989—1994 роках навчався на історичному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював учителем історії в школі села Боришківці Кам’янець-Подільського району. Від 1996 року працює в Кам’янець-Подільському навчально-виховному комплексі № 14: спочатку вчитель історії, від 2005 року — заступник директора з науково-методичної роботи, від серпня 2008 року — директор.
Цього дня відійшли у вічність:
1941 рік. У Львові помер Йосиф Гедалевич Лерер — український і польський диригент і композитор. Народився 18 березня 1880 року в Кам’янці-Подільському. Навчався у Львівській консерваторії. У 1911—1941 роках (із перервою) — концертмейстер і диригент оперет і опер у Львівському міському театрі, від 1933 року — диригент філармонії. Викладав у Львівській консерваторії імені Кароля Шимановського.
1989 рік. У місті Штуттгарт (Німеччина) помер Демид Бурко-Корецький (псевдонім — Данило Святогірський) — церковний і громадський діяч, історик церкви. Народився 29 серпня 1894 року в селі Пирогів Вінницького повіту Подільської губернії (нині село Пироги Ямпільського району Вінницької області). Закінчив 1913 року Вінницьку церковно-учительську школу, навчався у Кам’янець-Подільському інституті народної освіти. Учасник Першої світової війни. Працював у інформаційному відділі Генерального секретаріату військових справ. Служив у Волинській дивізії Української Народної Республіки (у 1920—1921 роках). Неодноразово заарештовувався радянською владою. 1942 року став священиком. Від 1943 року — на еміграції. Настоятель парафій у Інгольштадті, Новому Ульмі, Людвігсбурзі та Карлсруе. Автор спогадів про визначних діячів Української автокефальної православної церкви.
2010 рік. У Києві помер Олександр Олексійович Зінченко — український політик, журналіст. Народився 16 квітня 1957 року в Славуті. Керівник телеканалу «Інтер» (до 2003 року). Член керівництва СДПУ(о) до 2003 року. Заступник Голови Верховної Ради України (у 2002—2005 роках). 27 січня 2006 року відвідав Кам’янець-Подільський, у міському Будинку культури та на ВАТ «Адамс» представив Партію патріотичних сил України.
2011 рік. У Москві помер (поховано на Ваганьковському кладовищі) Павло Борисович Вінник — російський актор, заслужений артист РРФСР (1984), народний артист Російської Федерації (2002). Народився 22 вересня 1925 року в Одесі. 1958 року закінчив Державний інститут театрального мистецтва в Москві. У 1950—1959 роках працював у Московському театрі імені Маяковського, у 1960—1992 роках — у Театрі-студії кіноактора. В кіно знімався від 1950 року (серед ролей — бухгалтер Берлага в «Золотому теляті», 1968 рік). 11—12 вересня 1965 року на міському стадіоні Кам’янця-Подільського був учасником великих театралізованих вистав «Зорі назустріч» (режисер-постановник Лев Силаєв).
Павло Вінник у ролі бухгалтера Берлаги у фільмі «Золоте теля», 1968 рік
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
