Ср, 26.06.2019, 18:30
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 8 квітня

8 квітня

Цього дня колись:

1839 рік. У селі Вихватнівці згоріла (27 березня за старим стилем) церква — внаслідок того, що в ній залишилася непогашена свіча.

1991 рік. Кам’янець-Подільський відвідав нунцій (посол) Ватикану в СРСР Франческо Коласуонно. Він узяв участь в урочистостях у зв’язку з введенням єпископа Яна Ольшанського в Кафедральний костьол.

1992 рік. Відбулися перші звітно-виборчі збори міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта». Головою організації замість Едуарда Костянтиновича Крилова обрано Аркадія Ілліча Браеску.

1993 рік. Команда «Поділля» з Кам’янця-Подільського вдруге поспіль завоювала Кубок України з мотоболу.

1997 рік. У Кам’янці-Подільському у виставковому залі на Соборній відкрилася третя персональна виставка Асрора Мурадова.

1998 рік. Головою Кам’янець-Подільської районної ради обрано Лідію Микитівну Скидан.

2002 рік. У Кам’янці-Подільському з робочим візитом перебували (8—9 квітня) керівники Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» — президент Юрій Пелех і віце-президент Григорій Петров.

2004 рік. Срібним призером чемпіонату Хмельницької області з шахів став Олександр Майданюк — учень Кам’янець-Подільського міського ліцею.

2005 рік. Першим заступником голови Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації призначено Анатолія Миколайовича Бевза.

 

Цього дня народилися:

1795 рік. У селі Хворостянка (тепер Черемисиновського району Курської області) народився (28 березня за старим стилем) Володимир Федосійович Раєвський — російський поет, публіцист, декабрист. Перебував на військовій службі в Кам’янці-Подільському. Помер 20 липня (8 липня за старим стилем) 1872 року в селі Малишевка (тепер Усть-Удинського району Іркутської області). У липні 1976 року, напередодні 150-річчя з дня страти декабристів, біля входу до Кам’янець-Подільської фортеці відкрито меморіальну дошку, присвячену Раєвському.

1874 рік. У селі Вигнанка (тепер Чортківського району Тернопільської області) народився Михайло Андрійович Коссак — український композитор, диригент і педагог. Закінчивши 1896 року Львівську консерваторію, працював у Народному театрі товариства «Руська бесіда» (з 1915 року — «Українська бесіда»). Трупа театру, в якій працював диригентом Коссак, постійно гастролювала. 1902 року вона завітала до Кам’янця-Подільського. Удруге і вже назавжди Михайло Коссак потрапив до Кам’янця 1921 року. Деякий час був диригентом у місцевому театрі, одночасно працював учителем співів і музики в музичній школі. У лютому 1925 року Михайла Андрійовича призначили асистентом Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. 26 грудня 1937 року Михайла Коссака заарештували. Його спробували звинуватити в участі в міфічній Українській військовій організації. Урешті всі звинувачення звелися до репертуару керованих ним хорів і гуртків, до того, що він зі студентами замість революційних вивчав українські націоналістичні пісні. Уже 30 грудня особлива трійка засудила Коссака до розстрілу. 2 січня 1938 року вирок виконали. Поховано Михайла Андрійовича на території хутора Загальського в загальній могилі (в наш час поблизу цього місця розмістилися нові корпуси консервного заводу). 10 липня 1989 року прокурор Хмельницької області зробив висновок, що показання свідків у справі Коссака записано загальними, неконкретними фразами, тому жодних підстав притягнути Михайла Андрійовича до кримінальної відповідальності не було.

1942 рік. У селі Крачки (нині Хмельницького району) народився Володимир Іванович Кропивницький — композитор, член Всеукраїнської музичної спілки (від 1994 року). Закінчив десятимісячні курси хормейстерів-баяністів при Хмельницькому музичному училищі. Заочно закінчив 1969 року хоровий відділ Кам’янець-Подільського культурно-освітнього училища (з відзнакою), 1979 року — музично-педагогічний факультет Рівненського педагогічного інституту. Після служби в армії вчитель музики Захаровецької середньої школи (у 1964—1968 роках). Від 1968 року — на музично-педагогічній роботі в селищі міського типу Наркевичі Волочиського району. Автор збірки «Не цурайся пісні» (1993), навчального посібника для вчителів та учнів загальноосвітніх і дитячих музичних шкіл «Про музику і композиторів» (1993), навчального видання «Музично-пісенна творчість митців Хмельниччини» (1997), навчального посібника для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Перші кроки у світ української народної пісні», навчально-методичного посібника «Поетичне довкілля Хмельниччини» (2001).

 

Цього дня відійшли у вічність:

1884 рік. У Санкт-Петербурзі помер (27 березня за старим стилем) Іван Васильович Вернадський — російський економіст, батько видатного ученого-природознавця Володимира Вернадського. Народився 5 червня (24 травня за старим стилем) 1821 року в Києві. Закінчив 1841 року Київський університет. У 1841—1842 роках працював викладачем Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії.

Іван Васильович Вернадський, 1850-і роки

1918 рік. Помер Григорій Ісакович Чудновський — учасник боротьби за владу Рад. Народився 3(15) жовтня 1890 року в Катеринославі (тепер Дніпропетровськ). Очолював із Миколою Криленком і Миколою Крапив’янським більшовицьку фракцію на першому з’їзді представників армій Південно-Західного фронту в Кам’янці-Подільському (7—20 травня 1917 року).

1929 рік. У Києві помер Гнат (Ігнат) Павлович Житецький — український літературознавець, історик і книгознавець, син українського філолога, педагога, громадського діяча Павла Житецького. Народився 15 лютого 1866 року в Кам’янці-Подільському. Навчався в другій Київській чоловічій гімназії (у 1876—1880 роках), колегії Павла Галагана (у 1880—1884 роках). Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (навчався у 1884—1889 роках). За участь у революційних подіях позбавлено права викладати в межах Київського навчального округу. 1890 року переїхав у Петербург, де працював до 1918 року.

1989 рік. У місті Вінніпег (Канада) помер Михайло Леонтійович Боровський — фахівець у галузі бджільництва й садівництва. Народився 15 листопада 1891 року в селі Зубрівка (нині Кам’янець-Подільського району).

1995 рік. У Хмельницькому помер Василь Миколайович Баженов — письменник, член Спілки письменників України від 1975року, батько доктора історичних наук Льва Баженова. Народився 16 лютого 1916 року в селі Капшино Калязінського повіту Тверської губернії (нині Калязінського району Тверської області Росії) в сім’ї священика. 1939 року закінчив заочно Московський педагогічний інститут іноземних мов. Того ж року призвано на військову службу. Учасник війни з фінами, приєднання Буковини, Великої Вітчизняної війни. Після війни викладав у зооветеринарному технікумі в селі Новоселиця Старокостянтинівського району (у 1947—1958 роках). 1958 року переїхав у Хмельницький: викладав німецьку мову, літературу та технічний переклад у школі з викладанням низки предметів іноземною мовою, згодом перейшов на творчу роботу. Писав російською мовою. Друкувався від 1958 року. Серед виданих книг: збірки повістей та оповідань «Лесная повесть» (Київ, 1959), «Одолень-корень» (Київ, 1966; 1986), «Ручеёк моего детства» (Київ, 1974), «Лесной хирург» (Київ, 1980), «Золотой олень» (Львів, 1985), «Хозяин горного озера» (Київ, 1986) про таємниці природи та її збереження; повість «Право на счастье» (1966) про учнівську молодь; роман «Сохрани солнце!» (Київ, 1986) про події Другої світової війни. Лауреат обласної комсомольської премії «Корчагінець». Дружина (від 1946 року) — Тамара Костянтинівна Яковлєва. Неодноразово зустрічався з читачами в Кам’янці-Подільському. Зокрема, в лютому 1961 року прочитав оповідання «Сороки». 16 лютого 2002 року в Хмельницькому навчально-виховному комплексі № 6 (нині — спеціалізована загальноосвітня школа № 6) відкрито кімнату-музей Василя Баженова, презентовано книгу Льва Баженова та Бориса Кузіни «Василь Баженов: сторінки життя і творчості» (Хмельницький, 2001). 15 квітня 2005 року в цій же школі проведено науково-практичну конференцію «Василь Баженов і сучасність».

2003 рік. Помер Володимир Тимофійович Дідук — організатор сільськогосподарського виробництва на Поділлі. У 1976—1986 роках був першим директором птахофабрики, створеної 20 липня 1976 року на базі птахоферми колгоспу імені Котовського села Гуменці (відповідно до ухвали міжколгоспної ради Кам’янець-Подільського райвиконкому, наказу Хмельницького обласного управління птахівництва). Згодом птахофабрика стала відомою як закрите акціонерне товариство «Авіс».


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (07.04.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 438 | Коментарі: 2 | Теги: 8 квітня, Просвіта, Гнат Житецький, Іван Вернадський, кам'янецький календар, Михайло Коссак | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (07.04.2015 21:16)
Про Раєвського мабуть багато хто з кам'янчан знає по табличці перед входом в замок. Очевидно свої "Залізні персні" він заснував у Кам'янці під час служби, про яку пишеться у календарі

0
2 KamPod   (09.04.2015 21:17)
У довіднику краєзнавців на цей день згадуються:

1856р. - у с.Береги Долішні (Польща) помер Михайло Іванович Зубрицький - український етнограф, фольклорист, історик ліберального напрямку, член НТШ.
За Л.Баженовим "Автор праць "Народний календар 1326" (1990), Верхня ноша українсько-рського народу в Галичині" (1908) та ін., в яких відображено Зх. Поділля. Зібрав і частково опублікував укр. нар. пісні, легенди, перекази, прислівч'я, тощо".

1921р. - у с.Лазірки Оржецького р-ну Полтавськ. обл. народився Іван Гаврилович Шовкопляс - український археолог, історіограф, доктор історичних наук (з 1965)

За Л.Баженовим "Досліджує первіснообщинний лад на території України й Поділля переважно епохи пізнього палеоліту, неоліту, передскіфськ. періоду. Автор історіографічних і бібліограф. праць з археології, навчальних посібників з основ археології"

Обидві приведені дати підтверджуються Вікіпедією.


Є ще у довіднику (1993) під цією датою і Б.Негода, але ми вже знаємо, що це лише офіційне 8 квітня, а насправді варто святкувати 7 квітня

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz