Пн, 24.06.2019, 17:28
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 7 січня

7 січня

Цього дня колись:

1816 рік. 28-річний російський поет Костянтин Миколайович Батюшков, закінчивши службу в Кам’янці-Подільському, виїхав (26 грудня 1815 року за старим стилем) до Москви. За півроку перебування на військовій службі в місті над Смотричем поет написав тут вірші «Мой гений» (липень-серпень), «Разлука» (влітку), «Пробуждение» (очевидно, восени), «Таврида» (восени), низку прозових творів (усі восени) — «Нечто о поэте и поэзии», «О характере Ломоносова», «Две аллегории», «Ариост и Тасс», «Петрарка», «О лучших свойствах сердца», «Нечто о морали», «Воспоминание о Петине» (датовано 9 листопада 1815 року), підготував до друку «Путешествие в замок Сизей» (восени). Уже покинувши місто, в другій половині 1816 року написав «Воспоминание мест, сражений и путешествий», де є опис Кам’янця-Подільського (див. матеріал «Кам’янець-Подільський 1815 року очима поета Костянтина Батюшкова»).

1917 рік. У Києві (25 грудня 1916 року за старим стилем) хоровий колектив університету святого Володимира під керівництвом диригента Олександра Антоновича Кошиця вперше виконав знаменитий «Щедрик» Миколи Дмитровича Леонтовича — українського композитора, який 1899 року закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському.

1950 рік. Відновив роботу кінотеатр на вулиці Шевченка. Сьогодні тут розмістився Кам’янець-Подільський районний центр національної культури і мистецтв «Розмай».

1957 рік. У Кам’янці-Подільському в кінотеатрі «Родина» (українською «Батьківщина») розпочато показ комедії Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч» з Ігорем Ільїнським і Людмилою Гурченко в головних ролях. Невдовзі в газеті «Прапор Жовтня» з’явилися відгуки на цю подію: рецензія «Весело, смішно, розумно» (13 січня) та повідомлення «Колективний похід в кіно» (27 січня). Варто зазначити, що московська прем’єра фільму відбулася вчасно — 29 грудня 1956 року (якраз напередодні Нового року), а до Кам’янця-Подільського «Карнавальна ніч» дійшла з невеликим запізненням.

1984 рік. Справили новосілля мешканці дев’ятиповерхового житлового будинку на Хмельницькому шосе, 14. Трудівники будівельно-монтажного управління «Промжитлобуд» звели цей 108-квартирний будинок, а заселили його працівники заводу сільськогосподарських машин.

1990 рік. «Робітнича газета» надрукувала спогади майора у відставці з Кам’янця-Подільського Михайла Онуфрійовича Слободяна про масову участь радянських військ у навчаннях із застосуванням атомної зброї у вересні 1954 року.

1994 рік. Уперше на кам’янецькому радіо з’явилася «Музична вітальня» (організатор і ведучий передачі — Михайло Коцюбанський).

 

Цього дня народилися:

1793 рік. У місті Меджибіж (тепер Летичівського району) народився Сильвестр Венжик Гроза — польський письменник, публіцист, представник «української школи» в польській літературі. Навчався в Умані (1802—1809), Вінниці (1809—1812). Працював юристом в Кам’янці-Подільському (1812—1819). Помер 4 серпня 1849 року в селі Безіменне (тепер Козятинського району Вінницької області).

1868 рік. У місті Себеж (нині Псковської області Росії) народилася (26 грудня 1867 року за старим стилем) Ганна Іванівна Борисоглібська (насправді Сидоренко-Свидерська) — українська актриса. У січні — лютому 1907 року виступала на сцені Пушкінського народного дому в Кам’янці-Подільському під час гастролей у місті трупи Миколи Садовського. Померла 26 вересня 1939 року в Києві.

1905 рік. У Кам’янці-Подільському народилася (25 грудня 1904 року за старим стилем) Зінаїда Власівна Вікторжевська — український живописець. 1930 року закінчила факультет живопису Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури; майстерня Федора Григоровича Кричевського; серед учителів — Лев Юрійович Крамаренко, Віктор Никандрович Пальмов, Андрій Іванович Таран). Працювала у театральній майстерні четвертого Мистецького об’єднання «Березіль» (1923—1924), художником на доломітному Артемівському заводі (нині Луганської області, 1929), викладачем Луганської трудової школи (1930), режисером-мультиплікатором на Київській кінофабриці «Українфільм» (1930—1933). Від 1935 року брала участь у художніх виставках. Учасниця республіканських і всесоюзних виставок. Померла  8 листопада 1985 року в Києві. Улітку 2003 року відбулася посмертна персональна виставка живопису Вікторжевської у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Основний жанр Вікторжевської — станкове малярство реалістично-імпресіоністичного напряму (портрети діячів української культури, натюрморти, пейзажі, тематичні картини). Особливість натюрмортів Вікторжевської — синкретичність, органічне поєднання в одній композиції портрета та натюрморту. Улюблені мотиви — квіти та яблука, які з портретами дітей створюють асоціативний ряд, що об'єднується оптимістичним настроєм, темою краси й повноти життя. Роботи зберігаються в Національному художньому музеї, Харківському та Дніпропетровському музеях українського мистецтва, Сумському художньому музеї, Шевченківському національному заповіднику в Каневі Черкаської області, Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику.

Картина Зінаїди Вікторжевської «Червоні маки», 1945 рік

1968 рік. У Києві народився Артур Олександрович Білоус — український політик і політолог, кандидат політичних наук (1993), народний депутат України третього скликання (1998—2002). Учасник семінару з проблем виборчого законодавства, організованого Комітетом виборців України 18—19 листопада 1995 року в Кам’янці-Подільському. 17 лютого 2001 року в Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» узяв участь в установчій конференції Хмельницької обласної організації партії «Нова політика». 8 листопада 2001 року був членом журі конкурсу «Подільська красуня-2001», який проходив у Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність».

1970 рік. У Кам’янці-Подільському народився Павло Леонідович Білоус — один з організаторів відродження в Кам’янці-Подільському Пласту. Закінчив фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Двічі обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради. Учасник Революції гідності. У січні 2014 року придумав ще один куплет до колядки: «А четвертий празник — взяття Межигір’я...», який уже через півтора місяці став дійсністю.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1944 рік. У бою загинув перший командир партизанського загону імені Боженка села Оринин Петро Арсентійович Заплатинський. Народився 1913 року в селі Свинна (тепер село Веснянка Старокостянтинівського району).


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (06.01.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 587 | Коментарі: 6 | Теги: кіно, Костянтин Батюшков, кам'янецький календар, 7 січня | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 6
0
1 KamPod   (07.01.2015 15:15)
"1984 рік. Справили новосілля мешканці дев’ятиповерхового житлового будинку на Хмельницькому шосе, 14."

Ух ти. Як знали що про це потрібно написати bear
Я аж не повірив своїм очам. Приймав учась у проживанні в цьому будинку на 9-му поверсі від новосілля і до цих пір там живуть батьки.

До речі:
- Будинок здавався від заводу Сільгоспмашин де працювали обидва мої батьки.
- На будинку плиточкою викладено рік, здається 1982.
- Через рік-два з'явився брат-близнюк цього Г-подібного будинку за адресою Хмельницьке шосе, 12. Побудований він за тим самим проектом але заводом дереворізального інструменту ім.Петровського

0
2 OlegB   (07.01.2015 15:55)
Доповнив даними із короткої газетної замітки від 10 січня 1984 року. От ще би додати фото будинку (або фото з якогось новосілля).

0
3 KamPod   (07.01.2015 22:40)
Про саме новосілля якось батьки не розповідали (або я не пам'ятаю). Можливо все було в робочому порядку, бо пригадую що мама розповідала, що вони ще самі там білили, фарбували, підварювали труби і т.п. Хоча зацікавило, треба буде розпитатись, а може LeNka розпитається і напише.

Щодо фоток то не пригадую в наших альбомах чогось з новосілля, та й вигляду будинку не пригадую. Найстаріші фотки які я можу роздобути це десь 1997-99рр. коли вже я сам фотографував на свій ФЕД-5С. А от з цифрової камери фотки десь приблизно 2010 то навіть зараз можу пошукати. До речі навіть робив вигляди з даху будинку довкола. Він найвищий від усіх ближніх бо сам високий і знаходиться у найвищій точці.

0
4 KamPod   (10.01.2015 20:53)
Розпитав у матері про будинок. Вона впевненно повторила цю дату, 7 січня. В цей день в дворі на лавочках роздавали ордери мешканцям будинку.

Ще розповіла що перед здачею будинку 3 останні місяці працівники заводу "Сільгоспмашин" які мали отримати квартири у будинку ходили вахтовим методом на роботи по допомозі в облаштуванні. Головних робіт вони не виконували і навіть такого як побілити-пофарбувати їм не поручали. В основному допомога зводилась до прибирання сміття (принаймні для жінок). Кожен мав відпрацювати робочий місяць, причому заводська зарплата зберігалась.

Уточню, що на будинку між вікнами 1 під'їзду приблизно між 5-6 поверхами плиточкою викладено 1983 рік (перевіряв). 

Новосілля у моєї сім'ї як такого не було, тому і фоток немає. Точно пам'ятаю що фотографував будинок десь у 1996-8рр, але фотографій поки не знайшов, а можливо я її просто не робив і вона так і залишилась на плівці.

Найдавніша фотографія яку я наразі знайшов - це самий кінець 2008року

Тут вигляд з південного-заходу. Ближче до нас - мій третій підїзд. Спереду справа тодішня новобудова - магазин "Деметра" намісці якої раніше була зелена площадка на якій я в ранньому дитинстві ловив метеликів і кузнєчиків ))
Зараз картинка майже не змінилась від того що на фото

0
5 KamPod   (10.01.2015 21:27)
А... Іще одне адреса будинку на той час була Хмельницьке шосе, 14 В

При цьому будинків 14А і 14Б не було. Чому "В" - до цих пір не знаю, але офіційно без неї було неправильно. 

Потім з'явилась будівля в якій розмістився магазин "Деметра" (дивіться на фото коментарем вище) і в нього здається і зараз адреса 14А, і десь в той час дев'ятиповерхівка втратила свою літеру "В" - усім мешканцям прийшов лист з проханням переоформити документи на просто інший будинок: з "14В" на "14".

0
6 KamPod   (09.01.2017 12:40)
А ще в цей день, у 1926 році, як уже знаємо, народився Ігор Іванович Процюк "докоблівський" священник Кам'янця, а згодом єпископ кількох єпархій України і Росії. Помер в Омську 28 травня 2016р.

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 2
Гостей: 1
Пользователей: 1
bogidol
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz