6 лютого
Цього дня колись:
1922 рік. У Кам’янецькому повіті Подільської губернії відбувся незначний землетрус, що супроводжувався невеликим коливанням стін і відчиненням дверей.
1985 рік. У трудових колективах Кам’янця-Подільського проведено єдиний політичний день «Економія і бережливість — веління часу».
1988 рік. У Кам’янці-Подільському на міському стадіоні відбулося свято зими «Кам’янецька сніжинка».
1999 рік. Головою правління ВАТ «Кам’янець-Подільський» села Боришківці обрано Михайла Миколайовича Мікшанського.
2001 рік. Заступником начальника Кам’янець-Подільського міського управління праці та соціального захисту населення призначено Віру Семенівну Чеховську.
2003 рік Президент України Леонід Данилович Кучма, розглянувши документи, що стосувалися зміни статусу Кам’янець-Подільського педагогічного університету на університет класичного типу, дав доручення Прем’єр-міністрові України Віктору Федоровичу Януковичу: до 1 березня 2003 року для відновлення історичної справедливості, відродження відомого осередку національної освіти та культури вирішити питання щодо перетворення Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету на класичний університет і надання йому імені Івана Огієнка. Першу частину завдання було виконано з півмісячним запізненням: 17 березня 2003 року Янукович підписав розпорядження Кабінету Міністрів України «Про утворення Кам’янець-Подільського державного університету». Щодо другої частини завдання, то тільки через п’ять із половиною років — 20 серпня 2008 року, коли Президентом України був уже Віктор Андрійович Ющенко, з’явилося розпорядження Кабінету Міністрів України, підписане Юлією Володимирівною Тимошенко, про надання Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка.
2004 рік. Кам’янець-Подільський відвідав генеральний консул Росії у Львові Олександр Васильович Чуплигін. Народився 1954 року. 1976 року закінчив Московський університет. Від 1980 року працював на різних дипломатичних посадах у Міністерстві закордонних справ СРСР, Міністерстві закордонних справ Росії та за кордоном. У 1995—2000 роках був першим секретарем посольства Російської Федерації в США, у 2001—2003 роках — начальником відділу Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ Росії. 2003 року призначено генеральним консулом Росії у Львові. Володіє англійською та шведською мовами.
Цього дня народилися:
1932 рік. Народився Віктор Фавстович Черниш. Від червня 1970 року працював заступником голови Кам’янець-Подільського міськвиконкому. Трагічно загинув 4 липня 1971 року.
1947 рік. Народився Микола Миколайович Зарицький — журналіст. Мешкав у Кам’янці-Подільському, працював власним кореспондентом газети «Подільські вісті». Помер 1 лютого 2014 року.
1952 рік. Народився Олег Іванович Трачук — директор ТДВ (товариства з додатковою відповідальністю) «Спеціальне конструкторське бюро медичної електротехніки» (СКБ МЕТ).
1954 рік. У селі Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області народився Михайло  Іванович Недошитко — директор Кам’янець-Подільського індустріального коледжу. 1969 року закінчив восьмирічку та вступив до Кам’янець-Подільського індустріального технікуму. У 1972—1977 роках навчався в Криворізькому гірничорудному інституті. Закінчивши його, отримав направлення на роботу до Кам’янець-Подільського індустріального технікуму на посаду викладача спеціальних маркшейдерських дисциплін. У 1980—1982 роках служив в армії. Від 1982 року — викладач індустріального технікуму, голова циклової комісії маркшейдерських і землевпорядних дисциплін, від 1992 року — завідувач відділення маркшейдерської справи та землевпорядкування. У 1991—1994 роках навчався в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет) за спеціальністю «Економіка та організація сільськогосподарського виробництва». 1998 року призначено заступником директора технікуму з навчальної роботи. Від 2010 року директор Державного вищого навчального закладу «Кам’янець-Подільський індустріальний коледж» (призначення відбулося після зустрічі 13 травня 2010 року міністра освіти і науки України Дмитра Табачника з претендентами на посаду директорів вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації). Нагороджено 2004 року почесною грамотою Міністерства освіти та науки України, 2005 року — знаком «Відмінник освіти України».
Цього дня відійшли у вічність:
1964 рік. Помер Олександр Федорович Лубнін — директор Кам’янець-Подільського технікуму харчової промисловості з вересня 1961 року.
1984 рік. У Вінниці померла Олена Іванівна Юхимович — педагог. Народилася 1 листопада 1909 року в сім’ї селянина в селі Гараба Балтського повіту Подільської губернії (нині Рибницького району Молдови, підконтрольного невизнаній Придністровській Молдовській Республіці). В неї було чотири сестри (три з них — Наталія, Ольга, Софія — теж стали вчителями), троє братів (двох — Опанаса та Феодосія — репресували). В Кам’янці-Подільському Олена 1924 року закінчила першу трудову школу, а через три роки — художньо-промислову, здобувши фах кераміка-розмальовника. Склавши іспити на право вчителя молодших класів, з 15 вересня 1927 року працювала в різних школах. Під час війни перебувала з дітьми в евакуації. Чоловік Павло Пилипович, теж педагог, 25 листопада 1941 року загинув смертю хоробрих, захищаючи Донбас. З 1 вересня 1944 року Олена Іванівна працювала в рідній школі № 1 вчителем, а з 1951 року — директором. Закінчила учительський, а потім педагогічний інститути. 14 років, до 1 липня 1965 року, коли вийшла на пенсію, Олена Юхимович очолювала першу школу. Саме на її плечі лягло будівництво нового корпусу школи в 1953—1956 роках.
Новий корпус першої школи в Старому місті Кам’янця-Подільського
 1985 рік. У Києві померла Наталя Львівна Забіла — українська письменниця, перекладачка. Народилася 5 березня (20 лютого за старим стилем) 1903 року в Санкт-Петербурзі в дворянській родині. 1917 року, коли Наталі виповнилося 14 років, сім’я з російської столиці переїхала в містечко Люботин поблизу Харкова. Перший вірш «Оксамитними чорними шатами» надрукувала 3 серпня в Кам’янці-Подільському в газеті «Червоний кордон», яку редагував її чоловік Сава Божко. Звичайно, як у зрілі роки зазначила Наталя Львівна, це був «дуже наївний і недосконалий віршик». Але, з другого боку, 21-річна Наталка вперше побачила свій твір надрукованим. «І це, — як зізналася через 32 роки уславлена дитяча письменниця, — вирішило мою долю, мій дальший життєвий шлях». Наталя Забіла за довге творче життя видала близько двох сотень книжечок — переважно для дошкільнят і наймолодших школярів. Їх загальний тираж перевищив п’ять мільйонів примірників. Наталя Львівна відома не тільки як поет, але і як прозаїк, драматург, перекладач, автор «Читанок» для другого (1933 рік) і першого (1939 рік) класів, які не раз перевидавалися.
2013 рік. У Кам’янці-Подільському померла Маргарита Олександрівна Бойцова — бібліотекар, бібліограф, організатор бібліотечної справи, педагог. Народилася 17 квітня 1936 року в Харкові. У 1954—1958 роках навчалася на факультеті дитячих та юнацьких бібліотек Харківського державного бібліотечного інституту. Закінчивши його, у 1958—1961 роках за призначенням працювала у Волинській області викладачем організації бібліотечних фондів Ківерцівського культосвітнього технікуму. 1961 року переїхала в Кам’янець-Подільський. У 1961—1963 роках працювала викладачем організації бібліотечних фондів у Кам’янець-Подільському культосвітньому училищі (нині коледж культури та мистецтв). Далі перейшла на роботу в Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут (нині національний університет імені Івана Огієнка): у 1963—1965 роках — старший бібліотекар, у 1965—1970 роках — старший бібліограф. Від 1970 року працювала методистом Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки імені Володимира Затонського. 1973 року Маргариту Олександрівну призначили директором централізованої бібліотечної системи міста, яку вона очолювала до 1996 року, а далі працювала заступником директора ЦБС, аж доки 2003 року вийшла на пенсію.
 2014 рік. У Хмельницькому помер Анатолій Володимирович Сваричевський — подільський літературознавець і краєзнавець. Народився 29 січня 1930 року в селі Баговиця Кам’янець-Подільського району в учительській сім’ї. 1953 року закінчив факультет фізичного виховання Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1962 року в цьому ж інституті заочно закінчив філологічний факультет (спеціальність — українська мова і література). Після закінчення інституту вчителював у Хмельницькому, викладав у технікумі, завідував кабінетом української мови і літератури, а згодом — лабораторією гуманітарних предметів обласного інституту вдосконалення вчителів. Педагогіку поєднував з краєзнавчими дослідженнями, публікувався в місцевих і всеукраїнських газетах і журналах. Був редактором обласного журналу «Педагогічний вісник», членом Національної спілки журналістів України, активно працював у Хмельницькій міській журналістській організації. Дослідницьку та публіцистичну працю Анатолія Сваричевського відзначено обласною мистецькою премією імені Тараса Шевченка, журналістською премією імені Федора Савчука, педагогічною премією імені Мелетія Смотрицького, премією імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні». Анатолія Володимировича нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради України та трудовими медалями. 1998 року він став лауреатом Всеукраїнського творчого конкурсу «Українська мова — мова державна».
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
